Рішення

від 28.04.2014 по справі 922/455/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2014 р.Справа № 922/455/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітек", м. Київ, вул. Металістів,16, ідентифікаційний код 23153491

до відповідача: приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль, вул. Шептицького, 30 ( м. Харків 2-й Вологодський в'їзд , 6);

про стягнення боргу в сумі 12 863,45 грн.

За участю представників:

Позивача: не прибув.

Відповідача: не прибув.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітек", м. Київ подало до господарського суду Харківської області м. Харків позов і просить стягнути з приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Харків заборгованість в сумі 12 863,45 грн., з яких: 12 433,24 грн. основного боргу; три проценти річних від простроченої суми у розмірі 80,66 грн.; пені в сумі 349,55 грн., відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір купівлі-продажу №247 від 25.01.2012р.; протокол розбіжностей до Договору від 25.01.2012р.; рахунки-накладні; податкові накладні; довіреності та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 525,526,625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2014 року справу № 922/455/14 передано за територіальною підсудністю господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 26 лютого 2014 року порушено провадження у справі, прийнято позовні матеріали до розгляду та призначено судове засідання о 10 годині 14 березня 2014 року.

В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача до 10 год. 15 хв. 28 березня 2014 року.

В судові засідання представник позивача не прибув. Разом з тим до господарського суду поступили клопотання №7 від 08.04.2014 року та №20 від 25.03.2014 року про розгляд справи без представника позивача за наявними в справі документами.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У разі якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, із змінами і доповненнями внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №3, від 17.10 2012 р. №10, від 16.01.2013 р. №2, від 16.01.2013 р. №3)

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (п. 11 Інформаційного листа ВГС України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 23 Інформаційного листа ВГС України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»).

З матеріалів справи вбачається, що укладаючи Договір №248 від 25.01.2012 року відповідач зазначив свою юридичну адресу : м. Харків 2-й Вологодський в'їзд ,6. Дану адресу вказано позивачем і у позовній заяві.

Ухвала суду від 26.02.2014 року про порушення провадження у справі та ухвали суду від 14.03.2014 року та від 28.03.2014 про перенесення розгляду справи надіслані судом на адресу відповідача м. Харків 2-й Вологодський в'їзд ,6 повернулись у із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання ".

Згідно Витягу з ЄДРЮОФОП станом на 13.02.2014 року вбачається, що приватне підприємство "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" є юридичною особою, створене та зареєстроване 04.10.2006 року за адресою: місто Тернопіль, вул. Шептицького, 30 (витяг з ЄДРЮОФОП знаходиться в матеріалах справи).

З огляду на наведене, ухвали суду були надіслані судом (окрім адреси вказаної позивачем у позовній заяві) на адресу відповідача зазначену в ЄДР.

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Ст. 4-2 ГПК України передбачає що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В силу приписів ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, беручи до уваги, що: сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою; брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, у зв'язку із неявкою відповідача; наявних у справі доказів є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітек", місцезнаходження якого м. Київ, вул. Половецька, 14/72 є юридичною особою, яке зареєстроване в установленому законом порядку Шевченківською районною в місті києві державною адміністрацією, що підтверджується Довідкою АА №636810 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданого Головним Управлінням Регіональної статистики, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітек" м. Київ визначило предметом позову стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фабрика "Фармконтракт" борг в сумі 12 863,45 грн.

Вказавши відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фабрика "Фармконтракт" вважає, що вказана юридична особа порушила його права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мітек" (Продавець) та приватним підприємством "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 247, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняв ти товар та сплатити за нього на умовах Договору (п. 1.2 Договору).

Сторони узгодили, що кожна поставка товару в рамках дії цього Договору узгоджується шляхом оформлення видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.4 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що товар поставляється за адресою вказаною в замовлені на підставі Покупця та згідно з податковими та видатковими накладними. Кожна партія товару формується шляхом подання Покупцем та узгодження з Продавцем замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з Продавцем наступних даних щодо поставки:асортимент, кількість термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою телефону, факсимільного зв'язку, електронної пошти (Інтернет), пошти та інших засобів зв'язку.

Згідно п. 2.2. Договору, підтвердженням виконання замовлення Продавцем є підписання видаткової накладної представником Покупця при прийманні-передачі товару .

Право власності на товар переходить до Покупця у момент передачі товару (п.2.3 Договору).

Згідно п. 4.3. Договору, відпуск товару проводиться на умовах відстрочки оплати на 30 календарних днів.

Як зазначено у п. 4.4. Договору, Покупець проводить розрахунок за товар, отриманий на умовах відстрочки оплати в строк, обумовлений у видатковій накладній .

Правомірність укладеного договору купівлі-продажу № 247 від 25.01.2012 року сторонами не оспорювалося.

Матеріалами справи доведено, що на виконання умов Договору №247 від 25.01.2012р.позивачем було відвантажено Відповідачу Товар на загальну суму 12 433,24 грн., що підтверджується:

-рахунок-накладною РНМ-02673 від 03.10.2013 року на суму 11 022,60 грн.; довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 000832 від 07жовтня 2013 року Коцюруба І.М.;

Термін оплати накладної до 02.11.2013р.;

-рахунок-накладною РНМ-02943 від 30.10.2013 року на суму 1410,64 грн.; довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 000910 від 31 жовтня 2013 року Коцюруба І.М.;

Термін оплати накладної до 29.11.2013р.

Факт передачі ТОВ "Мітек", м. Київ товару ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль підтверджується наданими позивачем податковими накладними від 03.10.2013р. №3332 та від 30.10.2013р. №3668.

Отже, термін оплати обумовлений в накладних та п. 4.3.2. договору № 247 від 25.01.2012 року сплинув за тридцять календарних днів з дати отримання товару; тобто по накладній РНМ-02673 сплинув 03.11.2013 року, по накладній РНМ-02943 сплинув 30.11.2013 року.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

З матеріалів справи вбачається, що приватне підприємство "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль своїх зобов'язань згідно договору купівлі-продажу №247 від 25.01.2012 року не виконало, оплату за отриманий товар в сумі 12 433,24 грн. не провело, що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітек", м. Київ визначило предметом позову стягнення з відповідача приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт" боргу саме в сумі 12 433,24 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ "Мітек" просить суд стягнути з відповідача 3% річних , що становить 80,66 грн. відповідно до розрахунку:

По накладній РНМ-02673

11022,60 х 3% х 82 дні: 365 днів = 74,29 грн.

По накладній РНМ-02943

1410,64 х 3% х 55 днів: 365 днів = 6,37 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 80,66 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Окрім того, згідно пункту 11.5. Договору передбачено, що за невиконання та/або несвоєчасне виконання замовником умов оплати, що визначені п.8.2 даного договору , Замовник повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,5 відсотків за кожний день прострочення від суми, що повинна бути сплачена, але не більше подвійної ставки Національного банку України та відшкодувати постачальнику у повному обсязі збитки завдані таким невиконанням.

ТОВ "Мітек", просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 349,55 грн. відповідно до розрахунку:

-за накладною РНМ-02673

З 03.11.2013 р. по 24.01.2014 року (ставка 6,5%) - 82 дні прострочення

11022,60 х 6,5 х 2 : 100 : 365 х 82 = 321,92 грн. ;

За накладною РНМ-02943

З 30.11.2013 р. по 24.01.2014 року (ставка 6,5 %)- 55 днів прострочення

1410,64 х 6,5 х 2 : 100 : 365 х 55 = 27,63 грн.

Розглянувши представлений розрахунок пені, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 349,55 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Таким чином, Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з нарахуванням 3% річних, пені, які приймаються судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Відшкодування судового збору покладається судом на відповідача: приватне підприємство "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11,207, 241,546, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Тернопіль, вул. Шептицького, 30, ідентифікаційний код 34630180 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітек", м. Київ, вул. Металістів,16, ідентифікаційний код 23153491 - 12 433,24 грн. боргу; 349,55 грн. пені; 80,66 грн. три проценти річних від простроченої суми; 1 827,00 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

5.Повне рішення складене та підписане 28 квітня 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак