Рішення

від 04.06.2009 по справі 44/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/184

04.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгове обладнання  Східна Європа. Сервіс центр”

До    Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна”

про  стягнення 934 388,27 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Андрюхова Ю.Б. - представник

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 04.06.2009 p., оскільки в судових засіданнях 03.04.2009 р., 14.05.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгове обладнання Східна Європа. Сервіс центр” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна”  (далі – відповідач) 934 388,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 05.02.2009 року.

Представником позивача суду було надано заяву від 19.05.2009 р, відповідно до якої позивач просить зменшити розмір основного боргу до 785 263,84 грн. в зв'язку зі сплатою відповідачем 5 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 01/08 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача торгове обладнання, що пройшло митне очищення (далі –обладнання) та надати послуги по встановленню обладнання, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вказане обладнання та послуги по встановленню.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість та вартість обладнання кожної партії, а також послуг по встановленню визначається в специфікації, яка підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість договору складається із сум всіх специфікацій.

Між позивачем та відповідачем були підписані специфікації № 1 – 7 до договору на загальну суму 1 690 463,84 грн.

Положеннями п. 2.1.1. договору сторони встановили наступний порядок оплати: відповідач оплачує 10 %вартості партії обладнання протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами специфікації на кожну партію товару; відповідач оплачує 50 % вартості партії обладнання протягом 5  банківських днів з дати прийняття партії товару; відповідач оплачує 40 % вартості партії обладнання протягом 5  банківських днів з дати підписання акта прийму –передачі виконаних послуг по шеф –монтажу обладнання.

Відповідно до п. 4.5. договору датою поставки обладнання є дата, зазначена в товарно –транспортній накладній, по якій відповідач прийняв від позивача обладнання.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв обладнання загальною вартістю 1 640 482,44 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №РН-0000001 від 30.09.2008 р., №РН-0000003 від 30.09.2008 р., №РН-0000004 від 30.09.2008 р., №РН-0000005 від 30.09.2008 р., №РН-0000006 від 30.09.2008 р., №РН-0000007 від 30.09.2008 р., №РН-0000009 від 17.10.2008 р., №РН-0000008 від 30.09.2008 р. та довіреностями серії ЯПЗ № 495489 від 10.10.2008 р., серії ЯПЗ № 495477 від 30.09.2008 р.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи за договором на загальну суму 49 781,40, що підтверджується актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 28.10.2008 р.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлений товар на виконані роботи в розмірі 900 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 790 263,84 грн.

Після подання позовної заяви у даній справі відповідачем було додатково сплачено на користь позивача за договором 5 000,00 грн.

Згідно з п.п. 1-1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 3  роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 23 серпня 1994 року N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі врегулювання спору самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В порядку п. 7.2. договору за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона повинна сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення зобов'язання, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 77 286,87 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  в сумі 9 074,84 грн. та інфляційних втрат в сумі 57 763,56 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 9 293,89 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, 901 Цивільного кодексу України,  ст.  193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна”  (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, корп. 2; код ЄДРПОУ 35073676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгове обладнання Східна Європа. Сервіс центр” (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3; код ЄДРПОУ 35417523) 785 263 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 84 коп. основного боргу, 77 286 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 87 коп. пені, 9 074 (дев'ять тисяч сімдесят чотири) грн. 84 коп. трьох процентів річних, 57 763 (п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 9 293 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 89 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 5 000,00 грн. провадження у справі припинити.

4. Видати наказ.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                               П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 04.06.2009р.