Рішення

від 09.06.2009 по справі 55/59-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/59-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р.                                                            Справа № 55/59-09

вх. № 2155/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Замирайло А.О.

відповідача- не з"явився    

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" м. Запоріжжя  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка  Агро", смт. Шевченкове  

про стягнення 214292,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" м. Запоріжжя, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка  Агро", смт. Шевченкове, 90827,75 грн.  основного боргу, 10151,15 грн. пені, 61748,32 грн. штрафу, 1268,88 грн. 3 % річних, 2634 грн. інфляційних  витрат, 47662,08 грн. суми індексації та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № ТК 03/01/08- Х від 17.01.08 р.  неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 березня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 квітня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  13 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 19 травня 2009 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 19 травня 2008 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 19 червня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  19 травня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 09 червня 2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

17 січня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" м. Запоріжжя (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кравцівка  Агро", смт. Шевченкове (далі відповідач) було укладено договір № ТК 03/01/08-Х, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у власність товар, відомості про якій вказані у п. 1.2 договору, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач надає відповідачу товарний кредит у розмірі вартості отриманого та неоплаченого товару на період: з дати отримання (але не раніше 31.01.08 р.) до 15.10.08 р. Пунктом 2.2 договору передбачено, що за користування товарним кредитом відповідач сплачує позивачу проценти у розмірі 3% річних від вартості отриманого та неоплаченого товару  за кожен день користування товарним кредитом. Пунктом 2.4 договору передбачена його вартість, яка складає ціну товару та суму процентів за користування товарним кредитом та складає 205827,75 грн.. Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на його поточний рахунок в строки згідно додатку № 1. Пунтом 2.7 сторони узгодили, що  у разі збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривни більше ніж на 2% від його офіційного курсу на дату укладення договору, відповідач зобов"язується сплатити позивачу проіндексовану суму відповідного платежу за договором. Пунктом 3.1 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за порушення строків платежів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також додатково штраф у розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу. Пунктом 6.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє напротязі 3-х років з моменту його укладення, а в частині невиконання зобов"язань- до повного їх виконання.

В додатку № 1 до договору   № ТК 03/01/08-Х від 17.01.08 р. зазначений розрахунок процентів за користування товарним кредитом, його строки оплати, а саме перший платіж у сумі 18860,22 грн. повинен бути здійснений відповідачем у строк до 31.01.08 р.  та другий платіж у сумі 156967,53 грн.- в строк до 15.10.08 р., а також вартість договору, яка складає 205827,75 грн.

На виконання умов казаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 203584, 24 грн., що підтверджується видатковими накладними  №-00000077/Х від 21.04.08 р., № А-00000101/Х від 25.04.08 р., № А-00000140/Х від 20.05.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств. У вказаних накладних зазначений договір № ТК 03/01/08-Х від 17.01.08 р., що свідчить про те, що поставка здійснювалась саме на виконання цього договору.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей ЯОК № 765688 від 21.04.08 р., № 765688 від 21.04.08 р., № 765690 від 20.05.08 р., які видані на отримання цінностей від  ТОВ "Корпорація "Агросинтез".

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково у сумі 11500 грн., а саме перший платіж був здійснений  ним повністю у розмірі 50000 грн., що підтверджується витягом банку від 21.01.08 р, з яких 1139,78 грн. були зараховані в оплату заключного платежу. Заключний платіж був сплачений відповідачем в сумі 66139,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 93 від 11.06.08 р.,  № 234 від 28.11.08 р., № 255 від 10.12.08 р. та № 3 від 21.01.08 р..

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 90827,75 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –90827,75 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 2634 грн.  за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 1266,67 грн., в решті заявленої вимоги  у сумі 2,21 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як вже було раніше зазначено, пунктом 3.1 договору передбачено, що за порушення строків платежів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також додатково штраф у розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Враховуючи вимоги ст.526 ЦК України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № ТК 03/01/08- Х від 17.01.08 р., відповідач повинен був здійснити розрахунок в строк, передбачений додатком до договору, а саме кінцевий платіж у сумі 156967,53 грн. повинен бути сплачений відповідачем в строк до 15.10.08 р., проте  на теперешній час зобов"язання відповідачем  виконано неналежним чином в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені та штрафу  у розмірі 30% вартості договору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 10133,37 грн. та  штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 61748,32 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обгрунтовані (судом перевірено розрахунок штрафних санкцій).

В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 17,78 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Також відповідно до п. 2.7 договору сторонами було встановлено, що  у разі збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривни більше ніж на 2% від його офіційного курсу на дату укладення договору, відповідач зобов"язується сплатити позивачу проіндексовану суму відповідного платежу за договором.

Враховуючи викладене, позовна вимога пр стягнення з відповідача  47662,08  грн. суми індексації підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст.124, 129 Конституції України,ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Кравцівка  Агро", смт. Шевченкове(63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Хаківська, 2, кв. 1, код ЄДРПОУ 33970799, п/р № 26006005443 в банку ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" м. Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439,  п/р  № 26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623) 90827,75 грн.  основного боргу,  10133,37 грн. пені, 61748,32 грн. штрафу,  1266,67 грн. 3 % річних,  2634 грн. інфляційних  витрат,  47662,08 грн. суми індексації, 2142,72 грн.  державного мита   та  117,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявлених вимог про стягнення   3% річних у сумі 2,21 грн. та  пені у сумі 17,78 грн.   відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст Рішення підписано 11 червня 2009 року.