Рішення

від 13.05.2014 по справі 910/4661/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4661/14 13.05.14

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Наурас»

про стягнення 12 880,11 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Чумаченко О.С. - довіреність № 05 від 05.02.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Наурас» про стягнення 12 880,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном згідно умов Договору оренди № 5436 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.05.2010 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 12 011,94 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 703,49 грн. - пені, 164,68 грн. - інфляційних втрат, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 24.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30.04.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 30.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 30.04.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 05.05.2014 року справу прийнято до провадження

13.05.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суду стягнути з відповідача на свою користь 12 011,94 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 824,24 грн. - пені, 920,36 грн. - інфляційних втрат

В судове засідання 13.05.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 24.03.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.05.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 13.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Наурас» (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 5436 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (далі - Майно) загальною площею 97,66 кв. м/розміщене за адресою: м. Київ вул. Фізкультури 1, корпус 1 (цокольний поверх - 88,26 кв.м. та підвал - 9,4 кв.м. ), що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02928433, (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на « 30»вересня 2009 р. і становить 856 342,37 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору (з врахуванням змін внесених Договором № 5436/02 від 27.01.2012 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5436 від 18.05.2010 року) Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011р.: 14880,66 грн. Орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011р.: 14899,61 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору (з врахуванням змін внесених Договором № 5436/01 від 10.08.2010 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5436 від 18.05.2010 року) Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець період, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 5.3. Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

18.05.2010 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1, від 02.11.2012 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).

04.11.2013 року між сторонами підписано Договір №5436 про припинення договору оренди №5436 від року, за умовами якого Договір оренди №5436 від 18.05.2010 року вважається припиненим з 16.09.2013 року.

16.09.2013 року відповідачем повернуто позивача орендоване майно за Договором, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1, від 16.09.2013 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем станом на 28.10.2013 року виникла заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 12 011,03 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом № 30-05/12021 від 28.10.2013 року (копія листа міститься в матеріалах справи) позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості по орендній, яка виникла станом на 28.10.2013 року, однак ні відповіді, ні сплати заборгованості позивач не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендну плату та станом на 28.10.2013 року має заборгованість в розмірі 12 011,94 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 011,94 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.7. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становлять 824,24 грн.

Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 824,24 грн. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 920,36 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 920,36 грн. - інфляційних втрат (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Наурас» (03127, м. Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 14352984) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, Шевченківський район, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) 12 011 (дванадцять тисяч одинадцять) грн. 94 коп. - заборгованості по орендній платі, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 24 коп. - пені, 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 19.05.2014 року.