Рішення

від 10.06.2009 по справі 07/102-09 (н.р. 55/211-08 )

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/102-09 (н.р. 55/211-08 )

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2009 р.                                                            Справа № 07/102-09 (н.р.

вх. № 2300/5-07 (н.р. 7124/5-55)

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Поддубняк Д.М.;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ПП "ТБ Вест Лайн", м. Київ  

до  ПП "ХПП", м. Харків  

про стягнення 28510,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство „Торговий дім „ВЕСТ ЛАЙН” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – приватного підприємства „ХПП” 28510,58 грн., в тому числі, 16468,93 грн. заборгованості по оплаті повернутого відповідачу товару, 2346,00 грн. витрат, понесених в зв*язку з проведенням випробувань товару, 1315,60 грн. боргу по оплаті 657 шт. пакетів поліетиленових, 1073,16 грн. пені, 82,34 грн. штрафу, 32,94 грн. інфляційних нарахувань, 133,65 грн. – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов*язання, 79,40 грн. збитків, понесених в зв*язку з розривом пакетів, 6978,56 грн. витрат, пов*язаних зі сплатою орендної плати за договором суборенди приміщення, в якому зберігався неякісний товар та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з*явився, відзив на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, розгляд якої, відповідно до ст. 75 ГПК України, проведено за наявними матеріалами, визнаними судом достатніми.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Черленяк М.І. від 19.05.09 р. строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України було продовжено до 24.06.09 р.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р. ( далі – договір), позивач ( виконавець) зобов*язався виготовити, поставити та передати у власність відповідача ( замовника)  пакети поліетиленові з печаткою або без,  виготовлені за узгодженими оригінал-макетами, розмір, кількість, ціна та інші параметри  кожної партії яких мають бути вказані в рахунках, видаткових накладних, додаткових угодах та інших бухгалтерських документах.

Оплата продукції, згідно п. 3.3 договору передбачена наступна: передоплата 50% від загальної вартості продукції протягом 3-х банківських днів з моменту укладання договору, решта – протягом 5 календарних днів з моменту надходження  продукції на склад замовника.

Як свідчать матеріали справи, сторони відійшли від умов договору – позивачем  не було здійснено попередню оплату, а відповідачем було передано позивачу пакети поліетиленові у кількості 203 шт. на загальну суму 40600,81 грн., що підтверджено актом приймання-передачі готової продукції від 24.07.07 р. (а.с. 17) та накладною № РН-2307 від 24.07.07 р. (а.с.96), які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

В підтвердження оплати отриманої продукції позивачем надані платіжні доручення на загальну суму 38608,10 грн. ( а.с. 186-188), що свідчить про недоплату та наявність заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 1992,71 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб*єкти господарювання та інші учасники господарськиї відносин повинні виконувати господарські зобов*язання належним чином, відповідно до закону, іншших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов*язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В зв*язку з встановленням умовами договору, як засвідчено вище,  порядку остаточної оплати продукції протягом 5 календарних днів з моменту передачі товару та порушення позивачем встановлених строків, він визнається судом таким, що прострочив оплату продукції в сумі 1992,71 грн.  з 30.07.07 р., так як згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного між сторонами по справі договору,  було визначено, що якість товару, що постачається повинна відповідати ТУ У 25.2-31617002-001-2003, товар повинен відповідати узгодженим позивачем специфікації ( додатковій угоді, тощо), оригіналу макету та наданим зразкам кольору.

Як зазначає позивач, після поставки відповідачем пакетів,  було виявлено брак значної кількості продукції, непридатної до використання та 07.09.07 р. було направлено відповідачу лист № 103 від 07.09.07 р. (а.с.18,19) з проханням направити свого представника для підписання акту про кількість неякісної продукції. Акт про кількість дефектної продукції було складено 16.04.08 р. за участю представників відповідача Мартинової І.В. та Осипової Н.О. (а.с.24) та підтверджено факт наявності неякісних пакетів в кількості 78456 шт., які не придатні до використання. Причини непридатності продукції актом не встановлені.

Відповідно до накладної № 7353 від 28.05.08 р. (а.с. 25) позивачем  було повернено, а відповідачем - прийнято  82343 шт. пакетів поліетиленових на суму 16468,93 грн.

В зв*язку з встановленою судом заборгованістю позивача перед відповідачем по оплаті продукції в сумі 1992,71 грн., зобов*язання по поверненню відповідачем вартості неякісної продукції визначається в сумі 14476,22 грн.

Враховуючи підтвердження відповідачем даного боргу листом від 27.08.08 р. ( а.с. 77) та зобов*язанням  відшкодувати його вартість, а також керуючись  нормами ст. 678 ЦК України, яка дає право  покупцю, у разі істотного порушення вимог щодо якості продукції, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, суд визнає позовні вимоги про стягнення  14476,22 грн. правомірними та підлягаючими задоволенню.

З метою перевірки якості поставлених пакетів поліетиленових та відповідності їх вимогам договору, позивачем було укладено з ВАТ „Укрпластик” договір № 131 від 18.02.08 р. на проведення випробування зразків пакетів поліетиленових, згідно п. 1.2 якого, вартість робіт склала 2346,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача дану суму але не підтвердив, що роботи за даним договором проводились саме по  випробуванням зразків пакетів, отриманих від відповідача за накладною № РН-2307-1 від 24.07.07 р. та не довів факту понесення даних витрат – сплату даної суми ВАТ „Укрпластик”.

За даних умов, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 2346,00 грн.

При розгляді заявленої вимоги про стягнення з відповідача 1315,60 грн. боргу по оплаті 6578 шт. пакетів, представником позивача було дано пояснення ( а.с. 183) про відсутність у нього документів в підтвердження  дефектності даної кількості пакетів та повернення їх відповідачу, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення 1315,60 грн. боргу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов*язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі п. 6.8 договору  та ст.ст. 258, 549-551 ЦК України, позивач заявив до стягнення з відповідача 1073,16 грн. пені та 82,34 грн. штрафу. В зв*язку з тим, що, відповідно до п. 6.8 договору, пенею у розмірі подвійної облікової ставки від суми продукції та штрафом в розмірі 0,5% від суми відповідного замовлення, сторони забезпечили своєчасне виконання замовлення або відвантаження продукції, порушення виконання яких матеріалами справи не доведено, суд вважає необхідним визнати заявлені вимоги безпідставними, неправомірними та не підлягаючими задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено право кредитора вимагати від боржника, в разі порушення останнім грошового зобов*язання, сплати  суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов*язання та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв*язку з відсутністю прострочення відповідача по сплаті вартості повернутого товару, так як даний строк договором не встановлений, а вимога про  оплату боргу позивачем на адресу відповідача не направлялась, суд вважає  відсутніми підстави для визнання відповідача таким, що прострочив грошове зобов*язання та здійснення позивачем інфляційних нарахувань та річних.

Згідно п. 6.9 договору, сторони передбачили, що в разі бою товару замовника (позивача) з причин неякісної продукції, поставленої за договором, виконавець ( відповідач) компенсує замовнику суму спричинених збитків. Однак, заявлена позивачем до стягнення сума 79,40 грн.  не підтверджена належними доказами, як збитки, понесені з причин розриву саме продукції, отриманої за  спірним договором, в  зв*язку з чим дана вимога задоволенню не підлягає.

Як зазначає у позовній заяві позивач, відповідно до договорів суборенди № 1/А-0074 від 01.10.07 р. та № 1/А-0366 від 01.02.08 р. він є орендарем приміщень, розташованих за адресою м. Київ, вул. Бальзака, 2-а, в яких в період з жовтня  2007 р. по квітень 2008 р. на площі 8,2 кв.м. зберігались неякісні пакети поліетиленові виробництва відповідача. Позивачем здійснено розрахунок орендної плати, сплаченої ним за зберігання неякісної продукції відповідача, яка складає 6825,45 грн.  В зв*язку з ненаданням позивачем належних доказів передачі  неякісної продукції відповідача на зберігання ( акти передачі, прибуткові накладні тощо), суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача 6825,45 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як 6на підстави своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного, суд визнає заявлені позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню в сумі 14476,22 грн.  В решті позову суд вважає необхідним відмовити.

В зв*язку з частковим задоволенням позовних вимог, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 611, 612, 678 ГК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „ХПП” (вул. Дружби народів, 206, кв. 221, м. Харків, 61184, код ЄДРПОУ 31617002, рах.№ 26000010463 в Харківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 320854) на користь Приватного підприємство „Торговий дім „ВЕСТ ЛАЙН” (просп. Героїв Сталінграду, 27б, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 30784915, рах.№ 26001012826966 у ВАТ "Укрсексімбанк", МФО 322313) 14476,22 грн. основного боргу, 144,76 грн. державного мита та 59,91 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1992,71 грн. основного боргу, 2346,00 грн. витрат, понесених в зв*язку з проведенням випробувань товару, 1315,60 грн. боргу по оплаті 657 шт. пакетів поліетиленових, 1073,16 грн. пені, 82,34 грн. штрафу, 32,94 грн. інфляційних нарахувань, 133,65 грн. – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов*язання, 79,40 грн. збитків, понесених в зв*язку з розривом пакетів, 6978,56 грн. витрат, пов*язаних зі сплатою орендної плати за договором суборенди приміщення, в якому зберігався неякісний товар, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 12 червня 2009 року.