Ухвала

від 19.05.2014 по справі 908/841/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/22/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

19.05.2014 Справа № 908/841/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "І-СОФ" (69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/72, ідентифікаційний код 35422088)

до відповідача: Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, ідентифікаційний код 03345018)

про стягнення заборгованості в сумі 313 474, 12 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Говоров А.В., довіреність № б/н від 07.04.2014р.

від відповідача: Колодій А.О., довіреність № 4 від 03.01.2014р.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "І-СОФ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача КП "ЕЛУАШ" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 14 від 14.07.2010р. перевезення вантажу в сумі 313 474, 12 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 17.03.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 18.03.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/841/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.04.2014р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 08.04.2014р. у зв'язку із відрядженням судді розгляд справи перенесений на 28.04.2014р. об 11 год. 40 хв.

Ухвалою від 28.04.2014р. розгляд справи відкладений на 19.05.2014р. о 12 год. 00 хв.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним з липня 2010 року по січень 2014 року надавалися відповідачу послуги автоперевезення, які належним чином оплачувалися.

Однак, починаючи з січня 2014 року у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 313 474,12 грн.

В якості додатків до позовної заяви надані:

копія договору № 14 від 14.07.2010р. перевезення вантажу;

копія калькуляції вартості 1 години експлуатації машин та механізмів по ТОВ "І-СОФ" на 01.01.2014р.;

копія акту надання послуг № 20 від 27.01.2014р. на суму 97 981,52 грн. про надання послуг "Автопослуга" у кількості 5 631 т/км.;

копія акту надання послуг № 25 від 30.01.2014р. на суму 38 826, 24 грн. про надання послуг "Автопослуга по перевезенню отсева" у кількості 1 710,79 т/км.;

копія акту надання послуг № 29 від 03.02.2014р. на суму 14 880,28 грн. про надання послуг "Автопослуга по перевезенню отсева" у кількості 655,519 т/км.;

копія акту надання послуг № 33 від 07.02.2014р. на суму 39 281,00 грн. про надання послуг "Автопослуга" у кількості 2 200 т/км.;

копія акту надання послуг № 35 від 07.02.2014р. на суму 51 424, 78 грн. про надання послуг "Автопослуга" у кількості 2 880 т/км.;

копія акту надання послуг № 41 від 07.02.2014р. на суму 31 707,05 грн. про надання послуг "Автопослуга по перевезенню отсева" у кількості 1 396, 786 т/км.;

копія акту надання послуг № 42 від 10.02.2014р. на суму 50 524, 51 грн. про надання послуг "Автопослуга по перевезенню снігу" у кількості 1 878 т/км.

Інші докази про надання послуг на визначену позивачем суму суду не надані.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить відстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці.

Представник позивача проти задоволення заяви відповідача про відстрочку не заперечує.

У відповідності до приписів ч. 6 ст. 22, ч. 1 ст. 35 ГПК України, господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В ухвалі від 18.03.2014р. про порушення провадження у справі № 908/841/14 господарський суд зобов'язав позивача надати всі документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, витребувалось документальне підтвердження обставин, викладених у позові.

В ухвалі від 28.04.2014р. про відкладення розгляду справи № 908/841/14 на 19.05.2014р. суд зобов'язав позивача надати всі без виключення докази, які підтверджують факт господарських операцій між ТОВ "І-СОФ" та КП "ЕЛУАШ" та надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом вантажу за договором перевезення вантажу № 14 від 14.07.2010р., а саме: надати заявки на отримання замовлення, письмові повідомлення про готовність виконання замовлення, товарно - транспортні документи (дорожні листи, товарно - транспортні накладні, тощо), а також вчиненню будь-яких інших дій на виконання цього правочину щодо кожного акту надання послуг окремо.

Належним чином засвідчені копії витребуваних документів зобов'язано надати у справу, оригінали - суду для огляду.

Згадані докази витребувано з урахуванням вимог договору № 14 перевезення вантажу від 14.07.2010р., а саме:

п.1.1 Договору, яким передбачено, що Перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення;

п.1.3 Договору, яким передбачено оформлення подорожніх листів, завірених Перевізником;

п.2.1, 3.1 Договору, якими передбачено подання Замовником не пізніше як за 3 дні до фактичного виконання замовлення, повідомлення Перевізника заявкою про найменування та кількість вантажу та маршрут перевезення та письмове повідомлення на вказану заявку з боку Перевізника;

п.2.2. Договору, яким передбачено визначення типів та кількості автомобілів, необхідних для перевезення вантажу;

п. 3.2 Договору, яким передбачено перевірку придатності наданого транспорту для забезпечення фізичного збереження вантажу під час перевезення;

п.3.3 Договору, яким Замовника зобов'язано забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і подорожніх листів, відмічати в товаротранспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження;

п.4.2 Договору про те, що вартість перевезення вантажу вказується у відповідному акті наданих авто послуг, який має бути підписаний протягом 3 календарних днів з моменту виконання перевезення окремо по кожному замовленню.

07.05.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшли ніким не завірені фотокопії актів надання послуг, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та договорів оренди транспортних засобів на 176 аркушах.

Жодних пояснень до вказаних документів позивачем суду не надано.

При цьому, в пункті 6 ухвали від 18.03.2014р. господарський суд звертав увагу сторін на те, яким чином слід засвідчувати копії документів, що подаються до суду.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначено в п. 4.8, 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із подальшими змінами), залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

В даному випадку підставою для залишення позову без розгляду є:

неподання позивачем витребуваних ухвалами господарського суду від 18.03.2014р., від 28.04.2014р. матеріалів, необхідних для вирішення спору, а саме: всіх без виключення доказів, які підтверджують факт господарських операцій між ТОВ "І-СОФ" та КП "ЕЛУАШ" та надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом вантажу за договором перевезення вантажу № 14 від 14.07.2010р.: заявки на отримання замовлення, письмові повідомлення про готовність виконання замовлення, товарно - транспортні документи (дорожні листи, товарно - транспортні накладні, тощо), а також вчиненню будь-яких інших дій на виконання цього правочину щодо кожного акту надання послуг окремо.

Фотокопії документів на 176 аркушах, які надані позивачем, не тільки не відповідають вимогам, встановленим в п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55, але взагалі ніким не завірені.

Як зазначено у п. 2.2 вищенаведеної постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК України). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору .

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Надання великої кількості незавірених документів (176 аркушів) перешкоджає дослідженню судом оригіналів зазначених документів в судовому засіданні 19.05.2014р. та з'ясуванню відповідності ніким не завірених фотокопій, що надані позивачем, цим оригіналам.

До того ж, з урахуванням приписів ст. 51, 69 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 908/841/14 спливає 19.05.2014р.

Судом враховано, що відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України, судочинство в судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач протягом тривалого часу, а саме з 18.03.2014р. по 19.05.2014р. на вимогу суду не надав витребуваних документів, не повідомив суд про причини невиконання вимог суду щодо надання вищенаведених доказів, позов підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України, про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із статтею 7 Закону України від 08.07.2011р. № 02/163-48 "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

У зв'язку із тим, що в даному випадку позовна заява залишається без розгляду у зв'язку із неподанням без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 6 269, 48 грн., сплачений за платіжним дорученням № 1065 від 13.03.2014р. на суму 6 269, 48 грн.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 44, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І-СОФ" від 13.03.2014р. до відповідача Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 14 від 14.07.2010р. перевезення вантажу в сумі 313 474, 12 грн. залишити без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "І-СОФ" (69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22/72, ідентифікаційний код 35422088) судовий збір у розмірі 6 269 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 48 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1065 від 13.03.2014р. на суму 6 269, 48 грн. (оригінал платіжного доручення № 1065 від 13.03.2014р. на суму 6 269, 48 грн. залучено до матеріалів справи).

Суддя Соловйов В.М.