УКРАЇНА
Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20, тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
15.05.2014 Cправа № 927/1487/13
порушена за позовом: Фонду комунального майна Чернігівської міської ради,
вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Благодіяння",
вул. Кирпоноса, 14, кв. 2, м. Чернігів, 14000;
про повернення майна
Суддя А.В.Романенко
за участю представників сторін:
від позивача: О.М. Неговська, довіреність 7-4/7 від 10.01.2014, головний спеціаліст -
юрисконсульт;
від відповідача: не з'явився.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Фондом комунального майна Чернігівської міської ради подано позов до Чернігівської міської організації інвалідів «Благодіяння» про зобов'язання повернути об'єкт оренди: нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі одноповерхової прибудови до п'ятиповерхового житлового будинку (по першому поверху: з літ. "1-13" по літ. "1-15"; по підвалу: з літ. "1-1" по літ. "1-12", згідно з інвентаризаційною справою №17158), що знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 4, загальною площею 223,0кв.м, шляхом примусового виселення.
Ухвалою господарського суду від 03.12.2013 розгляд справи зупинявся до розгляду по суті господарської справи №927/1505/13 за позовом Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Благодіяння" до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради про визнання недійсною відмови від договору, визнання договору діючим та визнання незаконною частини четвертої п. 1.1. Договору оренди №566 від 15.04.2013.
За клопотанням позивача, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою від 30.04.2014 провадження у справі №927/1487/13 поновлено, розгляд справи призначено на 15.05.2014.
У судовому засіданні представником позивача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке прийнято судом, залучено до справи.
Одночасно, ним подано:
- письмові пояснення від 15.05.2014, в яких посилаючись на відмову від договору оренди в наслідок несплати відповідачем орендної плати позивач просить задовольнити позові вимоги в повному обсязі;
- письмове заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження по справі, оскільки, на думку представника позивача, рішення у справі 927/549/14 не впливає на розгляд справи 927/1487/13 по суті.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400603178922 від 30.04.2014 (вручено уповноваженому), але повноважного представника в судове засідання не направлено, належних доказів на підтвердження причин нез'явлення повноважного представника, як і документів на вимогу суду не надано.
До початку судового засідання відповідачем, через канцелярію суду, подано заяву від 14.05.2014 про зупинення провадження у справі №927/1487/13 до вирішення по суті господарським судом Чернігівської області справи №927/549/14 порушеної за позовом Громадської міської організації інвалідів "Благодіяння" до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради про визнання недійсним договору оренди в частині встановленої орендної плати за приміщення.
Господарський суд повідомляє відповідачу, що нормами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
Зокрема частинами другою та третьою п.3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами) визначено, що відповідно до частини першої ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Враховуючи вищезазначені норми, а також те, що рішення у справі №927/549/14 не впливає на встановлення обставин, подання і оцінку доказів у даній справі, оскільки підставою її порушення є відмова позивача від договору оренди у зв`язку з несплатою відповідачем будь-якої суми орендної плати в період з 01.05.2013 по 12.09.2013, заява відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи №927/549/14 задоволенню не підлягає.
Нормами ст.22 ГПК України визначено, зокрема, що сторони користуються рівними процесуальними правами та зобов'язані добросовісно ними користуватися, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
У свою чергу, ст. 69 ГПК України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Враховуючи, що присутність представника відповідача обов`язковою судом не визнавалася, його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а також враховуючи положення ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути даний позов за наявними у справі документами на підставі ст.75 ГПК України.
В усних поясненнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на правомірність відмови від договору оренди в наслідок несплати відповідачем орендної плати в період з 01.05.2013 по 12.09.2013 та невиконання ним обов'язку по звільненню приміщення шляхом підписання акта приймання-передавання майна.
Вивчивши матеріали справи та подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
15.04.2013, між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради (орендодавець) та Чернігівської міської громадської організації інвалідів «Благодіяння» (орендар) укладено договір №566 оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова (надалі - Договір).
Згідно п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі одноповерхової прибудови до п'ятиповерхового житлового будинку (по першому поверху: з літ. « 1-13» по літ. « 1-15»; по підвалу: з літ « 1-1» по літ. « 1-12», згідно з інвентаризаційною справою №17158), далі - майно, що належить територіальній громаді м. Чернігова.
- Місцезнаходження майна: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 4;
- загальна площа 223,0 кв.м.:
- вартість майна згідно з висновком про вартість майна станом на 21.12.2012 становить 368 238,87грн;
- знаходиться в оперативному управлінні орендодавця.
Укладений Договір оренди за своїм змістом та правовою природою підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та § 5 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Орендоване майно належить територіальній громаді м. Чернігова і є комунальною власністю, тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди, зокрема, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таке ж визначення договору оренди унормовано і ст.759 ЦК України.
У відповідності до частини першої ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 11 цього Закону та ст. 638 ЦК України договір оренди є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.
Згідно ст. 10 вказаного Закону істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які заперечення з боку сторін щодо порядку укладення договору оренди №566 від 15.04.2013 на час його підписання.
Умовами п. 1.3. Договору сторонами визначено, що стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання.
Відповідно до наявного в матеріалах справи двосторонньо підписаного акту приймання- передавання майна, що надається в оренду від 17.04.2013 (додаток №1 до Договору та є його невід'ємною частиною) Фондом комунального майна Чернігівської міської ради передано, а Чернігівською міською громадською організацією інвалідів «Благодіяння» прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення визначене в п. 1.1. Договору та погоджено стан даного приміщення.
Даним актом підтверджено відсутність претензій у орендаря відносно наданого в оренду приміщення.
Частиною першою ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до частин першої та п`ятої ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною третьою ст.18 та частинами першою, третьою ст.19 вказаного Закону унормовано, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Як вбачається з п. 3.1. Договору сторонами визначено, що орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності і визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Чернігова, затвердженої рішенням міської ради від 30.07.2007 (19 сесія 5 скликання) зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) - березень 2013 року - 647,32грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень місяць 2013 року.
Згідно розрахунку орендної плати за приміщення (додаток № 2 до Договору) визначено орендну плату за базовий місяць (березень 2013 року) - 647,32грн.
У п. п. 3.4., 3.5. Договору сторони визначили, що установлену у п. 3.1. орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати на вказаний рахунок орендодавця щомісяця, не пізніше останнього числа поточного місяця.
Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством та рішеннями міської ради з дня їх вступу в законну силу.
Зокрема, п. 5.2. Договору на орендаря покладено зобов`язання своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату. На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти відповідні акти звіряння.
З наявного в матеріалах справи розрахунку орендної плати за Договором №566 від 15.04.2013 вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з 01.05.2013 по 12.09.2013 становить 3 411,78грн, а саме: орендна плата у травні 2013 року - 776,78грн; орендна плата у червні 2013 року - 778,34грн; орендна плата у липні 2013 року - 777,56грн; орендна плата у серпні 2013 року - 776,00грн, орендна плата за 12 днів вересня 2013 року - 303,10грн.
Статтею 549 ЦК України визначено, зокрема, що виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини першої ст.230 та частини шостої ст.231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Так, відповідно до п. 3.6. Договору позивачем нараховано пеню за період з 01.06.2013 по 12.09.2013 у розмірі 67,42 грн, а саме: за період з 01.06.2013 по 30.062013 у сумі 9,07грн; за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 - 18,32грн; за період 01.08.2013 по 31.08.2013 - 26,60грн та за період з 01.09.2013 по 12.09.2013 - 13.43грн.
Здійснивши перевірку розрахунку пені господарський суд дійшов висновку, що її розрахунок відповідає чинному законодавству України і матеріалам справи.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
На час ухвалення даного судового рішення відповідачем жодних доказів по оплаті орендної плати та штрафних санкцій суду не надано.
Частиною першою ст. 782 ЦК України унормовано, що якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі.
Зокрема, у п. 8.3. Договору сторонами узгоджено, що орендодавець має право відмовитися від цього Договору і вимагати повернення майна орендодавцю, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд. У разі відмови орендодавця від Договору, він є розірваний з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору оренди від 06.08.2013 №7-4/938, яке останнім отримано 12.09.2013 (отримано за довіреністю Уваров І.В.), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1400023650403.
У свою чергу, посилаючись на систематичне порушення умов договору оренди відповідачем (п. 5.2. Договору), позивач у відповідності до ст. 782 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» просив сплатити заборгованість у сумі 2 341,75грн, в т. ч. 9,07 грн пені та негайно повернути об'єкт оренди шляхом підписання акта приймання-передавання майна.
Умовами п. 5.11. Договору сторонами узгоджено, що у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини орендаря.
Згідно з частиною другою ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Частиною першою ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, зокрема, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Нормами ст.ст. 599, 610 та частини першої ст. 612 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Натомість, доказів повернення нежитлового приміщення позивачу на умовах узгоджених сторонами у Договорі №566 від 15.04.2014 на час ухвалення даного судового рішення відповідачем суду не надано.
Зокрема, рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.01.2014 у справі №927/1505/13 порушеній за позовом Чернігівської міської громадської організації інвалідів «Благодіяння» до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради про визнання недійсною відмови від договору, визнання договору діючим та визнання незаконною частини четвертої п. 1.1. Договору оренди № 566 від 15.04.2013 провадження у справі в частині витребування у Фонду комунального майна Чернігівської міської ради належним чином засвідченої копії висновку про оцінку майна, визнання недійсним висновку про оцінку орендованого майна та зобов'язання Фонду комунального майна Чернігівської міської ради усунути порушення законодавства шляхом проведення належної оцінки майна, належного розрахунку розміру орендної плати та внесення змін до Договору оренди №566 нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова від 15.04.2013 припинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 апеляційну скаргу Чернігівської міської громадської організації інвалідів «Благодіяння» залишено без задоволення, а вказане рішення господарського суду Чернігівської області від 15.04.2014 у справі 927/1505/13 залишено без змін.
Отже, договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова №566 від 15.04.2013 на момент розгляду даної справи, як господарським судом так і іншим органом, який діє в межах своєї компетенції, недійсним визнано не було, змін чи доповнень до договору не внесено.
Нормами ст.ст. 33-34 та 36 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Тобто, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.
Натомість, на час ухвалення даного судового рішення будь-яких документів, як то нових додатків до договору №566 від 15.04.2013, чи нового договору оренди спірного нежитлового приміщення, тощо, які б посвідчували право власності або право користування/оренди нежитлового приміщення за адресою м. Чернігів, вул. Гагаріна, 4, відповідачем суду не надано.
Натомість, відповідач фактично продовжує користуватись майном позивача з огляду на те, що договір оренди №566 від 15.04.2013 є розірваним внаслідок відмови позивача від нього через невнесення відповідачем плати за користування майном, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди: нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі одноповерхової прибудови до п'ятиповерхового житлового будинку (по першому поверху: з літ. "1-13" по літ "1-15"; по підвалу: з літ. "1-1" по літ. "1-12", згідно з інвентаризаційною справою №17158), що знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 4, загальною площею 223,0кв.м., шляхом примусового виселення, підлягає задоволенню.
Оцінивши подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду комунального майна Чернігівської міської ради підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1147,00грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 43, 49, 69, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Чернігівську міську громадську організацію інвалідів "Благодіяння", код ЄДРПОУ 26406828, повернути об'єкт оренди: нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі та у підвалі одноповерхової прибудови до п'ятиповерхового житлового будинку (по першому поверху: з літ. "1-13" по літ. "1-15"; по підвалу: з літ. "1-1" по літ. "1-12", згідно з інвентаризаційною справою №17158), що знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 4, загальною площею 223,0кв.м, Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, код ЄДРПОУ 14227121, шляхом примусового виселення.
3. Стягнути з Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Благодіяння", вул. Кирпоноса, 14, кв.2, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 26406828 (р/р 26005937020521 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 353014) на користь Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14227121 (р/р 35425003001612 в ГУДКСУ у м. Чернігові Чернігівської області, МФО 853592) 1 147,00грн витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В.Романенко
Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2014
Суддя А.В.Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2014 |
Оприлюднено | 26.05.2014 |
Номер документу | 38774296 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Романенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні