Рішення

від 28.05.2009 по справі 1764-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1764-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2009Справа №2-2/1764-2009

за позовом -  ВАТ "Укртелеком" (01000,  м. Київ,  Бульвар  Шевченка, 18) в особі Центру електрозв'язку №5  Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (95000, м. Ялта, вул. р.Люксембург, 1)

до -  Приватного підприємства "Проміс"(м. Ялта, вул. Ізобільна, 6)

про стягнення  438,73 грн.  

            Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Вербовська – пров. ю/к Кримської філії ВАТ «Укртелеком», довіреність у справі

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору:  

Позивач звернувся  до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача  про  стягнення  заборгованості за послуги телефонного  зв'язку  в сумі  314грн.01коп., пені у сумі  20грн.97коп, інфляційних втрат  в сумі  94грн.69коп., 3 % річних  у сумі 9грн.06коп., всього - 438,73 грн.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено  договір №995 від 27.10.2003 р. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору виникла заборгованість, що  і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.      

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст.599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги  надаються   відповідно   до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є     укладення    договору    між    оператором,    провайдером телекомунікацій  і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних  вимог  до  договору  про  надання  телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, або оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Між позивачем та Приватним підприємством "Проміс"  був укладений типовий договір  № 995 від 27.10.2003р про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до п.1 вищенаведеного договору предметом договору є надання підприємством зв'язку послуг електрозв'язку, перерахованих у додатку 1, та безплатних послуг, перерахованих у додатку 2.

Оплата та порядок розрахунків передбачені р.4 договору, згідно з яким споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати з наданням рахунків. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку  за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяті днів з дня одержання рахунка, але не пізніше  20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості  наданих послуг. (4.2, 4.5).

У виконання узятих на себе обов'язків за договором, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги телефонного зв'язку, що підтверджується матеріалами справи, а саме: розшифровками по міжміським розмовам та рахунками

Відповідно до ст..33 Закону України „Про телекомунікації” вказані послуги підлягають оплаті абонентом.

Однак, відповідач не сплатив надані позивачем послуги та  судом встановлено, що на момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість відповідача за договором № 995 від 27.10.2003р про надання послуг електрозв'язку за період з 01.08.2007р до 01.06.2008р  склала 314грн.01коп.,  яка на момент розгляду спору не погашена, що підтверджується матеріалами справи довідкою – розрахунком.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 314грн.01коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

В зв'язку з цим сума основного боргу відповідача на момент розгляду спору складає 314грн.01коп., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов у частині стягнення боргу у розмірі 314грн.01коп. за надані, відповідно до договору № 995 від 27.10.2003р про надання послуг електрозв'язку, послуги обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу заявлені вимоги про стягнення 94грн.69коп. індексу інфляції за період з  серпня 2007р по червень 2008р та 9грн.06коп. річних за період з  серпня 2007р по липень 2008р, які підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як  позивач спрямовував  на адресу відповідача претензію №01-09-1941 від 15.08.2008р з вимогою погасити заборгованість за телекомунікаційні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення 20грн.97коп пені, але вказана вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з неправильністю нарахування.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представника позивача в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 12.6.2009р.

З урахуванням викладеного,  керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Проміс"(м. Ялта, вул. Ізобільна, 6, 98612, м.Ялта, вул.Найдьонова, 1. кв.66, р/р 26009515136710 в ЯФ АКБ «УСБ» МФО 324270, ЗКПО 32362105) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м.Київ, б-р Тараса Шевченко, 18)  в особі Центру електрозв'язку №5  Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (95000, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 1, р/р 260019363 у КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 22236588, ІНН 215607626656 св-во №354789583) 314грн.01коп боргу за телекомунікаційні послуги, 94грн.69коп. індексу інфляції, 9грн.06коп. річних, 97грн.12коп  держмита, 112грн.36коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 20грн.97коп пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.