Рішення

від 19.05.2009 по справі 1771-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1771-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-15/1771-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822   ідентифікаційний код 31032954)

До відповідача Приватного підприємства «Таніс» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 7-Б, к. 10  ідентифікаційний код 31937205)

Про стягнення 8 348, 28 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Жданов О. І., довіреність б/н від 20.04.2009р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до Приватного підприємства «Таніс» про стягнення 8348,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за договором  оренди № 1721 від 10.10.2007 р., в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 8348,28 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце судового засідання був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

10.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»  (Орендодавець) (позивач) та Приватним підприємством «Таніс» (Орендар) (відповідач) був укладений Договір № 1721 оперативної оренди обладнання. (а.с. 11-13)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку РЕRІ (в тому числі окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), в подальшому – обладнання, асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 р. Продовження строку дії дійсного Договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до дійсного договору.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.2007 р. до вказаного договору було продовжено строк дії Договору оперативної оренди до 31.12.2008 р. (а.с. 14)

Відповідно до пункту 4.1.1 Договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць, а у випадку використання обладнання не повний календарний місяць – орендна плата нараховується за фактичний період часу використання обладнання.

Орендодавець до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним, направляє Орендарю по пошті або кур'єром оригінал акту наданих послуг. Орендар зобов'язаний підписати та повернути Орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. (пункти 4.1.3, 4.1.4)

Орендар сплачує орендну плату щомісячно., яка сплачується протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного місяця.(пункт 4.1.5)

За перші 30 календарних днів оренди Орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Так на виконання умов договору позивачем надавалися відповідні послуги з оренди обкладання, що підтверджують наявні в матеріалах справи акти приймання –здавання наданих послуг:

Акт № 2771 від 31.10.2007 р. на суму 2393,28 грн. (а.с. 15)

Акт № 3091 від 30.11.2007 р. на суму 4795,32 грн. (а.с. 16)

Акт № 3237 від 31.12.2007 р. на суму 5539,86 грн. (а.с. 17)

Акт № 0277 від 31.01.2008 р. на суму 4289,04 грн. (а.с. 18)

Відповідачем оплата за надані послуги була здійснена лише частково а розмірі 8669,22 грн. (а.с. 19)

Проте відповідачем  не була здійснена своєчасна оплата та у повному обсязі за отримані послуги, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 8348,28 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати металолому в повному обсязі.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків за договором № 1721 оперативної оренди обладнання від 10.10.2007 р. щодо сплати отриманих послуг з оренди обладнання у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 8348,28 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Таніс» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 7-Б, к. 10  ідентифікаційний код 31937205)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822   ідентифікаційний код 31032954, р/р 26000000672000 в АТ «Каліон Банк Україна» м. Київ, МФО 300379) 8348,28 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.