Рішення

від 25.05.2009 по справі 3/53-09-1521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/53-09-1521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2009 р.Справа  № 3/53-09-1521

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон мода-люкс Гун"  

Про: внесення змін до договору оренди  

                                                                                                                          Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Севостьянова С.О. - представник, діючий за довіреністю №01-13/15026 від 29.12.2008р.

Від відповідача: не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: Позивач –Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон мода-люкс Гун", в якій просить суд змінити у додатку 1 до договору оренди нежитлового приміщення №8-153 від 26.02.2002р. (в новій редакції від 19.07.2006р.), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 96, який укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон мода-люкс Гун"   розрахунок орендної плати з 01 січня 2007р. в редакції:

Вид діяльності

ПлощаКв. м

Експертна вартість приміщення, грн.

Відсоток відекспертної вартості приміщення

Місячна орендна плата за експертною оцінкою

Індекс інфляції з 01.01.2006р.

Місячна орендна плата на 01.01.2007р.

Ательє  174,4     43617415%5452,18     1,6018728,94

склад70,47466812%746,681,6011195,43

Всього:244,8

  9924,37

510842

ПДВ 20%1984,87

Всього:11909,24

Відповідач у судові засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав. У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглянута за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

19.07.2006 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон мода-люкс Гун" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №8-153 від 26.02.2002р. у новій редакції, згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 244,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 96.

Згідно п. 4.1 Договору приміщення Орендодавцем передано Орендарю виключно для використання під розміщення ательє.

Згідно умов договору, Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку до Договору, що становила за перший після підписання договору місяць 1711,32 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п. 2.1 Договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 28.01.2005р. №3539-ІV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси”. В п. 2.5 Договору зазначено, що за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

У якості підстави для звернення до суду Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради зазначає на відмові Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон мода-люкс Гун" від підписання додаткового погодження до діючого договору оренди нежитлового приміщення №8-153 від 26.02.2002р. у новій редакції, відповідно до якого орендна плата з 01.02.2009р. повинна складати 11909,24 грн. В підтвердження наведеного, позивачем надано копію листа від 04.03.2009р. за № 01-15/171 з пропозицією внесення змін до договору та примірник додаткового погодження до договору  складений 10.02.2009р.

Позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради ґрунтуються на необхідності перегляду умов Договору щодо розміру орендної плати на виконання ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, згідно положень якої договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007р., у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду в частині розміру орендної плати у відповідності до порядку, встановленого Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами).

У позовних вимогах Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради також посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №301-р „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна”, згідно якого органам місцевого самоврядування рекомендовано застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, що передається в оренду в містах обласного значення, м. Києві та м.Севастополі.

Позовні вимоги направлені на зміну у додатку 1 до Договору оренди нежитлового приміщення №8-153 від 26.02.2002р. (в новій редакції від 19.07.2006р.), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 96,  розрахунку орендної плати з 01 січня 2007р., в зазначеній у позовній заяві редакції.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладені положення, суттєвим фактом для звернення до суду за захистом свого порушеного права є дотримання передбаченою положеннями ст. 188 процедури досудового врегулювання сторонами питання внесення змін до договору. Матеріали справи не містять доказів отримання Товариством з обмеженою відповідальністю  "Салон мода-люкс Гун" пропозиції щодо зміни умов договору, а і  факту надіслання відповідних пропозицій відповідачу. Отже, на думку суду, позивач у встановлену законом порядку не набув права на звернення до суду за захистом власного права.

Правовідносини щодо передачі в оренду комунального майна  врегульовано нормами чинного спеціального закону „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно положень ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005року №4840-ІV „Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси” затверджено Методику розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

Згідно п. 8.8 нової редакції затвердженої Методики орендна ставка для підприємств, які використовують орендовані приміщення побутового обслуговування населення складає 4% від експертної вартості переданого в оренду майна.

В положеннях п. 4.1 Договору визначено, що приміщення Орендодавцем передано Орендарю виключно для використання під розміщення ательє. Враховуючи наведене орендна ставка, яка підлягає застосуванню до даних відносин складає 4%. Доказів фактичного використання орендованого приміщення за іншим цільовим призначенням суду не надано.

Не заслуговує на увагу посилання позивача на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №301-р „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” як правової підстави для застосування орендних ставок передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 при передачі в орендне користування комунального майна, як  акту підзаконного характеру по відношенню до норм чинного спеціального закону (ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”). Крім наведеного, у самому розпорядженні міститься диспозитивна норма: „рекомендувати органам місцевого самоврядування  застосовувати  у 2007 році  орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого  державного майна,  затверджені  постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня  1995 р. N 786”, яка прямо не суперечить закону.

З урахуванням всього вищевикладеного, зважаючи на положення ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, які гарантують захист інтересів орендатора в разі встановлення законодавством правил, які погіршують його становище, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.   

   Суддя                                                                                                              Д'яченко Т.Г.