Рішення

від 15.05.2014 по справі 915/490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 915/490/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецкомплект" /пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017/

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" /вул. Мелітопольська, 52, м. Каховка, Херсонська обл., 74800 /

до відповідача-2: Приватної виробничо-комерційної фірми "Юкон" /пр. Леніна, 173, кв. 58, м. Миколаїв, 54008 /

про стягнення 1061165,24 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Лях Н.В. (довіреність від 05.05.2014)

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів-1, 2 про:

- солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 10000,00 грн. основного боргу;

- стягнення з відповідача-1 969033,90 грн. основного боргу, 32777,52 грн. пені, 36613,19 грн. 3% річних та 21732,53 грн. інфляційних нарахувань.

13.05.2014 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача-1 969033,90 грн. основного боргу, 32777,52 грн. пені, 36613,19 грн. 3% річних та 12740,63 грн. інфляційних нарахувань;

- солідарно стягнути з відповідачів - 1, 2 10000,00 грн. основного боргу.

Суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань з оплати товару, переданого йому позивачем за договором поставки від 26.03.2012, укладеним між сторонами, а також неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань, передбачених договором поруки від 10.10.2012.

Ухвалою суду від 14.04.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 15.05.2014 о 10 год. 30 хв.

Відповідач-1 свого представника у судове засідання 15.05.2014 не направив, вимоги ухвали суду від 14.04.2014 не виконав. Натомість, 14.05.2014 відповідач-1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відбуттям юрисконсульта підприємства у відпустку.

Позивач проти клопотання відповідача-1 повністю заперечив, мотивуючи тим, що останній затягує розгляд справи.

Розглянувши дане клопотання відповідача-1, господарський суд ухвалив відмовити останньому у його задоволенні, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідач-1 отримав завчасно - 23.04.2014, а отже мав достатньо часу (три тижні) належно підготуватись до судового засідання, подати суду необхідні докази, та забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника. Крім того, до поданого клопотання заявник не додав жодного доказу на підтвердження обставин, вказаних у клопотанні.

Відповідач-2 свого представника у судове засідання 15.05.2014 також не направив, вимоги ухвали суду від 14.04.2014 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За викладених обставин, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір поставки (далі - договір), за яким позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача-1, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити цей товар згідно умов договору. Предметом поставки є бітум, пічне паливо (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно з п/п 2.1.2. п. 2.1. договору кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору:

- вартість кожної партії товару, що постачається згідно з договором, визначається у специфікації;

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 6.5. договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар відповідач-1 виплачує пеню у розмірі 5 % від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, до моменту повного виконання відповідачем-1 свого зобов'язання по оплаті.

04.10.2012 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору, в якій погодили поставку позивачем відповідачу-1 наступної партії товару: бітум у кількості 28,67 т вартістю 257169,90 грн.; бітум у кількості 56,03 т вартістю 493064 грн.; пічне паливо у кількості 28,6 т вартістю 228800 грн., а загалом на суму 979033,90 грн.

В цій же угоді сторони узгодили, що оплата товару здійснюється не пізніше трьох місяців з моменту отримання повного обсягу партії товару.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 5 до нього позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 979033,90 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04.10.2012 № 209, від 08.10.2012 № 211, від 09.10.2012 № 214, від 10.10.2012 № 216, довіреністю від 01.10.2012 № 2304 та поясненнями позивача.

Проте, відповідач-1 свої зобов'язання за договором в частині оплати вказаного товару не виконав, що підтверджується позивачем і жодним чином не спростовується відповідачами.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача-1 перед позивачем за договором становить 979033,90 грн.

10.10.2012 відповідач-2 та позивач уклали договір поруки, за яким відповідач-2 як солідарний боржник поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань за договором у розмірі 10000,00 грн.

Згідно з п/п 3.2.2. п. 3.2., п. 4.1. вказаного договору поруки:

- відповідач-2 зобов'язаний, у разі одержання від позивача вимоги про виконання зобов'язань за договором, не пізніш, ніж у 3-денний строк, виконати обов'язки, зазначені у вимозі.

- цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 04.10.2015.

24.03.2014 позивач вручив під особистий підпис директору відповідача-2 вимогу від 24.03.2014 № 238 про виконання зобов'язань за договором поруки від 10.10.2012, в якій вимагав від останнього протягом трьох днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити позивачу заборгованість у розмірі 10000,00 грн. за невиконання відповідачем-1 його зобов'язань за договором.

Проте, відповідач-2 свої зобов'язання за договором поруки в частині сплати на вимогу позивача заборгованості відповідача-1 перед позивачем за договором в розмірі 10000,00 грн. не виконав, що підтверджується поясненнями позивача і жодним чином не спростовується відповідачем-2.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача-1 солідарно з відповідачем-2 перед позивачем по договору поставки від 26.03.2012 та договору поруки від 10.10.2012 становить 10000,00 грн., а сума основного боргу виключно відповідача-1 перед позивачем по договору поставки від 26.03.2012 становить 969033,90 грн., що підтверджується позивачем та жодним чином не заперечується відповідачами-1, 2.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Господарським судом встановлено, що станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача-1 солідарно з відповідачем-2 перед позивачем по договору поставки від 26.03.2012 та договору поруки від 10.10.2012 становить 10000,00 грн., а сума основного боргу виключно відповідача-1 перед позивачем по договору поставки від 26.03.2012 становить 969033,90 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача-1 інфляційних нарахувань в сумі 12740,63 грн. (період нарахування січень 2013 - лютий 2014) та 3% річних в сумі 36613,19 грн. (період нарахування з 11.01.2013 по 10.04.2014 - 455 днів) також підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За цих підстав, суд, враховуючи п. 6.5. договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 32777,52 грн., нарахованої за період з 07.04.2013 по 10.07.2013, також підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачі-1, 2 жодним чином не спростували обставини, доведені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідачів-1, 2 пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" (вул. Мелітопольська, 52, м. Каховка, Херсонська обл., 74800, код 03450258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецкомплект" (пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017, код 34034383) основний борг в сумі 969033 (дев'ятсот шістдесят дев'ять тисяч тридцять три) грн. 90 коп., інфляційні нарахування в сумі 12740 (дванадцять тисяч сімсот сорок) грн. 63 коп., 3% річних в сумі 36613 (тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 19 коп., пеню в сумі 32777 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 52 коп. та судовий збір в сумі 21023 (двадцять одна тисяча двадцять три) грн. 30 коп.

3. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" (вул. Мелітопольська, 52, м. Каховка, Херсонська обл., 74800, код 03450258) та Приватної виробничо-комерційної фірми "Юкон" (пр. Леніна, 173, кв. 58, м. Миколаїв, 54008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецкомплект" (пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017, код 34034383) основний борг в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 200 (двісті) грн. 00 коп.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Южспецкомплект" (пр. Леніна, 93, м. Миколаїв, 54017, код 34034383) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 84 коп., сплачений платіжним дорученням від 08.04.2014 № 2659.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 20.05.2014.

Суддя Д.О.Бездоля