Постанова

від 12.05.2014 по справі п/811/955/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року Справа № П/811/955/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт»

до відповідача 1: Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення коштів,

за участю:

секретаря судового засідання - Ярошук Т.О.,

представників:

позивача - Гретченко Л.Л.,

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт» звернулось з позовом, в подальшому уточненим, до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в розмірі 133 281,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було безпідставно донараховано митні платежі, а ТОВ «Імпорт», з метою своєчасного виконання договірних зобов'язань було вимушене надмірно сплатити митні платежі на суму 133 281,81 грн. Натомість ТОВ «Імпорт» оскаржило рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів до суду, яким їх скасовано, а тому такі обставини підтверджують право на повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

В судовому засіданні оголошено перерву, після якої представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.145).

В судове засідання представники відповідачів не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.141-142).

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпорт» в липні 2013 року на митну територію України ввезено товар згідно митних декларацій, де вказано митну вартість побутових цифрових кабельних приймачів (цифрові ефірні ресивери - телетюнери) за ціною договору (а.с.12).

Натомість Київською міжрегіональною митницею Міндоходів винесено рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом в зв'язку з чим позивачем додатково сплачено за двома поставками 133 281,81 грн. митних платежів (60 240,37 грн. та 73 041,44 грн.), що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.13, 21-22).

Не погоджуючись з рішеннями Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ТОВ «Імпорт» оскаржило їх до суду. Постановами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 року та від 26.11.2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі (а.с.15-18, 24-27). На час розгляду даної справи постанови набрали законної сили у встановленому порядку.

У відповідності до п.1 розділу ІІІ наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року №1097/14364, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Згідно п.11 вказаного Порядку, за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

14 лютого 2014 року позивачем до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів подано заяви про повернення сплачених митних платежів в розмірі 60 240,37 грн. та 73 041,44 грн. (а.с.11, 19).

04 березня 2014 року відповідачем надана відповідь, зі змісту якої вбачається, що питання повернення коштів не було предметом розгляду судових справ, а тому відсутні правові підстави для їх повернення (а.с.10).

В позовній заяві позивач посилався на те, що оскільки судом скасовані рішення митниці про визначення митної вартості товарів за резервним методом, підстави сплати позивачем 133 281,81 грн. відпали, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в силу наступного.

Судом встановлено, що 60 240,37 грн. сплачених позивачем при розмитненні товару складаються з 18 825,12 грн. ввізного мита та 41 415,25 грн. податку на додану вартість, 73 041,44 грн. - з 22 825,45 грн. ввізного мита та 50 215,99 грн. податку на додану вартість (а.с.12, 20).

Згідно п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпорт» подано до Кіровоградської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, в якій відображено в складі податкового кредиту сплачене при розмитненні товару після визначення митної вартості митним органом за резервним методом ПДВ в сумі 91 631,24 грн. (41 415,25 грн. та 50 215,99 грн.) за митними деклараціями №263541, 264051 від 21.10.2013 року (а.с.73-80, 117-118). Тобто позивач скористався правом на віднесення сплачених сум податку на додану вартість при розмитненні товару після визначення митної вартості митним органом до податкового кредиту із усіма подальшими наслідками використання цього права.

Як видно зі змісту декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, сплачений податок на додану вартість при розмитненні товару після визначення митної вартості митним органом в сумі 91 631,24 грн. використано шляхом зменшення розміру податкового зобов'язання, яке становило в даному періоді 54 038,00 грн. Залишок же податкового кредиту перейшов в площину від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в порядку визначеному Податковим кодексом України, а тому ПДВ в розмірі 91 631,24 грн. надміру сплаченим в розумінні Митного кодексу України не є.

Судом встановлено, що позивач в порядку п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України не звертався до податкового органу щодо повернення бюджетного відшкодування. Натомість, за наявності відповідних обставин, таке право могло бути використаним в порядку п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України позивачем.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість в розмірі 91 631,24 грн. задоволенню не підлягають.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до митних декларації №100270000/2013/264061 від 25.07.2014 року позивачем задекларовано та сплачено мито в розмірі 18 825,12 грн. та №100270000/2013/263541 від 16.07.2013 року в розмірі 22 825,45 грн. відповідно до визначеної митним органом митної вартості товару за резервним методом (а.с.12, 20).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.271 Митного кодексу України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.301 Митного кодексу України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо у випадках та в порядку, визначених цим кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим.

З огляду на викладене, суд вважає, що сплачене позивачем мито в загальному розмірі 41 650,24 грн. у зв'язку зі зміною методу визначення митної вартості товару є надмірно сплаченим та підлягає поверненню платнику, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України 41 650,57 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ним сплачено лише 10 відсотків розміру ставки судового збору, а тому згідно положень ст.94 КАС України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з нього необхідно стягнути решту судового збору в розмірі 1 566,07 грн. (91 631,24 грн. х 2% - 266,56 грн.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» (код ЄДРПОУ 35914228) надмірно сплачене ввізне мито у розмірі 41 650,57 грн. (сорок одна тисяча шістсот п'ятдесят грн. 57 коп.).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт» (код ЄДРПОУ 35914228) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31210206784002, отримувач коштів: УК у м.Кіровограді. /м.Кіровоград/ 22030001; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016; Код ЄДРПОУ 38037409; Код класифікації доходів бюджету 22030001; Призначення платежу: судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт», Кіровоградський окружний адміністративний суд, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 566,07 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість грн. 07 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова