Постанова

від 15.05.2014 по справі 812/2864/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2864/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тихонова І. В.

при секретарі: Лушниковій О.С.,

за участю сторін:

представника позивача: Захарової Т.І., (дов. № 04-05/12004 від 28.01.14)

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 14707,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2014 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 14707,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що згідно із статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до Указу Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію України з питань праці» на Державну інспекцію з питань праці покладено обов'язок щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі, громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів та проведення перевірок.

Актом територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області від 25 січня 2014 року № 12-04-172/0002 встановлено, що комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" в порушення вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ до відділення Фонду на надавало.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечити інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач зауважив, що відповідно до статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до листа Антрацитівського міського центру зайнятості від 26 березня 2014 року № 03/03-553 інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» від комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" протягом 2012-2013 років до центру зайнятості не надходила.

В порушення вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у 2012 році на комунальному підприємстві "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" не працювало жодного інваліда при нормативі 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. Таким чином, відповідач до 16 квітня 2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 13230,77 грн. за 1 робоче місце, яке повинно бути призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами. Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача разом із нарахованою пенею в сумі 1476,84 грн. Усього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає 14707,61 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 14), надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких позов не визнає, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства (а.с.15-16).

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Відповідно до покладених завдань (пункт 5 цього Положення) цей Фонд, серед іншого, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом; обліку заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Згідно із пунктом 6 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) Фонд, серед іншого, має право: 1) здійснювати перевірку цільового використання коштів, наданих підприємствам у вигляді фінансової допомоги, цільової позики та дотації; 2) залучати підприємства, установи та організації незалежно від форми власності для виконання завдань Фонду у сфері соціального захисту інвалідів; 3) одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали; 4) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до пункту 1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26 травня 2011 року № 81 (далі - Положення від 26 травня 2011 року № 81), Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів (надалі Фонду).

Згідно з пунктом 4 Положення від 26 травня 2011 року № 81 основними завданнями відділення Фонду є: 1) участь, у межах своєї компетенції, в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; 2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, у тому числі, реєстрацію підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; організацію та прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналіз та перевірку правильності розрахунків; облік підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю; претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій (підпункт 1 пункту 5 Положення від 26 травня 2011 року № 81).

Частина перша статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частина дев'ята цієї статті визначає, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3, пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України справи за позовами суб'єктів владних повноважень - відділень Фонду соціального захисту інвалідів до роботодавців про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, є адміністративними.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина 1 статті 19);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2 статті 19);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина 3 статті 19);

- виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19);

- порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 19);

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування (частина 8 статті 19);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (частина 9 статті 19);

- керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку (частина 10 статті 19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», серед іншого, затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, та Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, якими визначено процедуру реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення № 386/2011), пунктом 1 якого визначено, що Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення № 386/2011 визначено, що Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині: реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів; подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що, в свою чергу, кореспондується з положеннями частини 8 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, 25 січня 2014 року посадовими особами територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області проведено позапланову перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський", за результатами якої складено акт від 25 січня 2014 року 12-04-172/0002 (арк. справи 6-7).

Актом перевірки від 25 січня 2014 року № 12-04-172/0002, серед іншого, встановлено порушення комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», а саме: роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів; роботодавець не подає звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів; на підприємстві не виконується норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Середньооблікова кількість працівників за 2012 рік, згідно із звітом форми 1-ПВ складала 13 осіб. Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Тобто, середньооблікова кількість інвалідів за 2012 рік на підприємстві повинна складати не менше ніж 1 інваліда. Фактично протягом року не працювало жодного інваліда (арк. справи 9).

Крім того, листом від 26 березня 2014 року № 03/03-553 Антрацитівський міський центр зайнятості повідомив Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» від комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" протягом 2012 -2013 років не надходила. Працевлаштованих осіб з інвалідністю за направленням центру зайнятості не було (арк. справи 10).

Згідно із частиною 1 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За розрахунком позивача (арк. справи 5) комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" повинно було працевлаштувати у 2012 році 1 інваліда (норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємства, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб), фактично протягом року на підприємсті не працювало жодного інваліда. З огляду на вищевикладене та на підставі вимог статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2012 рік в сумі 13230,77 грн.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин)).

У відповідності із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 372 календарних дня відповідачу нарахована пеня в сумі 1476,84 грн. Розмір нарахованої пені відповідає вимогам частини 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів не сплатив, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 13230,77 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 1476,84 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 14707,61 грн., - задовольнити повністю

Стягнути з комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дубівський" (код 34720200 адреса: 94636, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, 3) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції за невиконання 4% нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 13230,77 грн. (тринадцять тисяч двісті тридцять гривень 77 копійок) та пеню у розмірі 1476,84 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят шість гривень 84 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 20 травня 2014 року.

Суддя І.В. Тихонов