Рішення

від 03.06.2009 по справі 18/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "03" червня 2009 р.Справа №  18/70

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  № 18/70

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Черкаське управління механізації будівництва", м. Черкаси  

до відповідача: Приватного підприємства "КТП-РОС", м. Знам'янка Кіровоградської області     

про стягнення  43181,65 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Невмитий А.В., довіреність № 130 від 02.06.09;

від відповідача - участі не брали.

Відкрите акціонерне товариство "Черкаське управління механізації будівництва" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з приватного підприємства "КТП-РОС" на користь відкритого акціонерного товариства "Черкаське управління механізації будівництва" 43181, 65 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 23/08/08 від 23.08.2008 року щодо оплати за отримані роботи.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2009 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що слідує з наступного.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі №18/70  направлялась на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві, а саме: м. Знам"янка, вул. Київська, 23.

Вказана ухвала повернута до господарського суду органом поштового зв"язку з відміткою, що за адресою м. Знам"янка, вул. Київська, 23 підприємство закрито, доступу немає (а.с. 15).

За даними з ЄДРПОУ відповідач зареєстрований по іншій адресі, ніж вказано у позовній заяві, а саме: м. Знам"янка, смт. Знам"янка Друга, вул. Степова, 4  (а.с. 16).

За даних обставин, ухвала господарського суду від  13.05.2009 р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача, за якою його зареєстровано в ЄДРПОУ.

Направлення відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи від 13.05.2009 року підтверджується вихідним реєстраційним штампом господарського суду Кіровоградської області, розміщеному на зворотному аркуші останньої сторінки ухвали, та обліковими даними Списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 18.05.2009 р. (а.с. 86).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного,  господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/70 в судовому засіданні 03.06.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 03.06.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Черкаське управління механізації будівництва" (Виконавець) та приватним підприємством "КТП-РОС" (Замовник) укладено договір на виконання робіт № 23/08/08 від 23.08.2008 року.

Згідно укладеного договору позивач прийняв на себе зобов'язання виконати власними та залученими силами і засобами роботи по виконанню будівельно-монтажних робіт: автомобільний кран КС-3575, а відповідач зобов'язувався прийняти виконані роботи і здійснити їх оплату в порядку та строки, визначені даним договором (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами пункту 3.1.4 договору остаточна вартість робіт визначається сторонами в актах виконаних робіт.

Сторони в п. 3.1.5 договору погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються згідно Актів виконаних робіт на протязі 3(трьох) днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п. 5.1 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, правовідносини за яким регулюються  главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень статей 853, 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний: прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано взяті на себе зобов'язання за договором,  про що між сторонами складено акт здачі-приймання виконаних робіт № ОАУ-000178 від 08.12.2008 року  на суму 40 191,41 грн. (а.с. 10, 48).

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за виконані роботи  з позивачем у встановлений договором строк не розрахувався.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем отриманих за актом від 08.12.2008 р. робіт, позовні вимоги про стягнення 40 191,41 грн. боргу за договором № 23/08/08 від 23.08.2008 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 13.12.2008 року по 12.02.2009 року в розмірі 1 619,71 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором № 23/08/08 від 23.08.2008 року.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України  порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 договору № 23/08/08 від 23.08.2008 року у випадку несвоєчасного розрахунку Замовника сторонами передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення. Згідно розрахунків позивача розмір пені становить 1 619,71 грн. (а.с. 79).

Враховуючи викладені норми, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 13.12.2008 року по 12.02.2009 року.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1 619,71 грн. підлягає задоволенню

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2 договору № 23/08/08 від 23.08.2008 року сторони встановили річні за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 20%.

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, що підтверджується матеріалами справи, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 20% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню, однак частково у зв'язку з допущеною позивачем помилкою при розрахунку відсотків річних.

Так, при розрахунку річних за період 13.12.2008 року по 12.02.2009 року  позивачем помилково використано 365 календарних днів, тоді як в 2008 році (період прострочки) кількість календарних днів становила 366.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 20% річних підлягають частковому задоволенню на суму 1 364,26 грн.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Черкаське управління механізації будівництва" підлягають частковому задоволенню на суму 43 175,38 грн.,  з  яких: 40 191,41 грн. основного боргу,  1 619,71 грн. пені та 1 364,26 грн. 20% річних.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "КТП-РОС" (27410, Кіровоградська область, м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга, вул. Степова, 4, р/р 26002980040192 у ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, ідентифікаційний код 32986462,) на користь відкритого акціонерного товариства "Черкаське управління механізації будівництва" (18000, м. Черкаси, вул. Сурікова, 12, р/р 26002041619800 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 01352669) - заборгованість в сумі 43 175,38 грн., з яких: 40 191,41 грн. сума основного боргу, 1619,71 грн. пеня та 1 364,26 грн. 20% річних, а також державне мито в сумі 431,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                               В.В. Тимошевська