Рішення

від 03.06.2009 по справі 3/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.09                                                                                           Справа№ 3/79

     Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ПП „Полум'я –плюс”, с. Зимна Вода, Пустомитівський район

До відповідача: ТзОВ „Управляюча компанія ”Львівський автонавантажувач”, с. Коростів, Сколівський район

Про стягнення 35 220,36 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Козак В.Г. –представник, Марчишин Ю.І. –директор

від відповідача: не з'явився

Представникам позивача роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ПП „Полум'я –плюс” до ТзОВ „Управляюча компанія ”Львівський автонавантажувач” про стягнення 35 220,36 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в жодне судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 03.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

20.11.2007 року між ТзОВ „Управляюча компанія ”Львівський автонавантажувач” (Замовник) та ПП „Полум'я –плюс” (Підрядник) укладено договір №01/11-07 про реконструкцію системи газопостачання виробничих цехів.

На виконання умов договору позивачем було здійснено реконструкцію системи газопостачання першої черги виробничих цехів. Вартість виконаної роботи становить 76 286,00 грн. за яку відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

Позивачем відповідачу 14.04.2008 року був направлений лист про оплату заборгованості, який залишений відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 23 296,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 5 614,34 грн. та три відсотки річних в сумі 806,11 грн. Крім цього, відповідно до п.п.5.4.1 Договору №01/11-07 позивачем нарахована пеня в розмірі 5 503,91 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №01/11-07 позивач виконав відповідачу підрядні роботи, а саме: зробив реконструкцію системи газопостачання першої черги виробничих цехів на суму 76 286,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних  робіт та Актом № 1 приймання виконаних робіт за січень 2008 року, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідно п. 4.4 Договору № 01/11-07 сума відображена в Аті приймання виконаних робіт виконаних робіт є остаточною сумою Договору і є підставою для кінцевих розрахунків між сторонами.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 23 296,00 грн. за виконані підрядні роботи.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 806,11 грн. та інфляційні втрати  в сумі 5 614,34 грн. підлягають до сплати.

Пунктом 55.4.1 Договору №01/11-07 передбачено, що за затримку в розрахунках за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 5 503,91 грн.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 352,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Управляюча компанія ”Львівський автонавантажувач” (82630, Львівська область, Сколівський район, с. Коростів, вул.Гірська, 3, код ЄДРПОУ 31148163) на користь Приватного підприємства „Полум'я-плюс” (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Скоропадського, 8, код ЄДРПОУ 35491083) –23 296,00 грн. –основного боргу, 5 614,34 грн. –інфляційних втрат, 806,11 грн. –трьох відсотків річних, 5 503,91 грн. –пені, 352,20 грн. –державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.06.2009 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.