Рішення

від 15.06.2009 по справі 6/166-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/166-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.09р.

Справа № 6/166-09

За позовом  Приватного підприємства "Спецпоставка+", м. Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "ПАН", с. Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область 

про стягнення 1 089 149,36 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  від позивача     - Сіренко Т.М., представник, довіреність б/н від 14.04.2009р.;

  від відповідача - Рязанцева А.Ф., представник, довіреність №602/1 від 01.09.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та клопотання про уточнення позовних вимог  Приватного підприємства „Спецпоставка+”, м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до Відкритого акціонерного товариства „ПАН", с. Єлизаветівка, Петриківський район, Дніпропетровська область–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 392 514,31 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем довгострокового договору купівлі-продажу товару № 35 від 22.05.2006р. та Специфікацій до нього.

Додатково, за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі п.6.4 умов вищеназваного договору та розрахунку до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 658 663,32 грн. пені та за порушення грошових зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України - 32 971,20 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 5 000,53 грн.  

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 10 891,49 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім цього, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача на загальну суму 1 089 149,36 грн. посилаючись на ст.ст.22,66,67 ГПК України.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача по основній сумі боргу визнає частково у сумі 262 514,31 грн. посилаючись на платіжні доручення № 29 від 03.06.2009р. на суму  90 000,00 грн. та № 30 від 04.06.2009р. на суму 32 000,00 грн., якими частково на суму 130 000,00 грн. сплатив борг. Проти стягнення інфляційних та річних відповідач не заперечує.

В частині стягнення пені у сумі 658 663,32 грн. відповідач заперечує посилаючись на те, що п.6.4 умов вищеназваного договору на який позивач посилається як на підставу стягнення пені визначено, що пеня не може перевищувати суму окремої поставки, крім цього відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України пеня нараховується за шість місяців. Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” –пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

21.05.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 05.06.2009р. для надання сторонам часу представлення суду документів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

05.06.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий  договір купівлі-продажу товару № 53 та підписано Специфікації до нього, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача серії ЯЛЛ № 449928 від 01.07.2006р., серії ЯМЛ № 430677 від 12.10.2006р., серії ЯМЛ № 430735 від 01.11.2006р. в період з 01.07.2006р. по 06.11.2006р. по видаткових накладних поставив відповідачеві обумовлений умовами вищеназваного договору та Специфікаціями до нього товар на загальну суму 1 667 829,36 грн., який відповідач прийняв без зауважень і відповідно до п.4.1 умов вищеназваного договору  зобов'язався оплатити на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару, але в порушення умов даного пункту, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, станом на 30.09.2008р. оплатив отриманий товар частково у сумі 1 275 315,05 грн. у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 392 514,31 грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем довгострокового договору купівлі-продажу  товару № 35 від 22.05.2006р. та Специфікацій до нього.

Додатково, за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі п.6.4 умов вищеназваного договору та розрахунку до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 658 663,32 грн. пені та за порушення грошових зобов'язань на підставі ст.625 ЦК України - 32 971,20 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 5 000,53 грн.  

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 10 891,49 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім цього, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача на загальну суму 1 089 149,36 грн. посилаючись на ст.ст.22,66,67 ГПК України.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості   відповідача перед  позивачем у сумі 392 514,31 грн. на час прийняття рішення знайшов своє документальне підтвердження частково на суму 262 514,31 грн., так як платіжними дорученнями № 29 від 03.06.2009р. на суму 90 000,00 грн. та № 30 від 04.06.2009р. на суму 32 000,00 грн. відповідач у добровільному порядку частково на суму 130 000,00 грн. сплатив борг, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 262 514,31 грн., а в сумі 130 000,00 грн. провадження по справі слід припинити за відсутністю предмету спору.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за порушення грошових зобов'язань по оплаті отриманого товару на підставі ст.625 ЦК України - 32 971,20 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 5 000,53 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, визнаних відповідачем, а отже такими, що підлягають задоволенню.  

Приймаючи до уваги, що в розрахунку до позовної заяви позивач при нарахуванні пені у сумі 658663,32 грн. посилається на п. 6.3 умов договору який не передбачає стягнення пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 658663,32 грн. на підставі п.6.3 умов вищеназваного договору слід визнати документально необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 10 891,49 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, частково документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.  

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача частини боргу в сумі 130 000,00 грн. припинити за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ПАН" (51831, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 5, код ЄДРПОУ 04310312) на користь Приватного підприємства "Спецпоставка+" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 10, офіс 218-Б, код ЄДРПОУ 33005566, п/р 26005050301597 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) 262 514,31 грн. (двісті шістдесят дві тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень 31 коп.) - основного боргу, 32 971,20 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривень 20 коп.) - інфляційних, 5 000,53 грн. (п`ять тисяч гривень 53 коп.) -3% річних, 4 304,86 грн. (чотири тисячі триста чотири гривень 86 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано 10.06.2009р.