Рішення

від 16.05.2014 по справі 906/275/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" травня 2014 р. Справа № 906/275/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулик Т.Б. - дов. №03/03 від 24.03.14р.

від відповідача: Кадлубовська Л.А. - дов. від 14.04.14р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Миролюбівське" (с.Миролюбівка Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 200805,38 грн.

Строк розгляду спору продовжено до 21.05.14р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 200805,38 грн. заборгованості за виконані роботи, з яких 19137,00 грн. - борг за договором №22/04-13/2 від 22.04.13р., 76121,00 грн. - заборгованість за договором №01/05-13 від 01.05.13р., 98104,00 грн. - борг за виконані роботи згідно усної домовленості та 7443,38 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, відповідно до клопотання від 14.04.14р., в якому зазначено, що 05.12.13р. відповідачем було зменшено заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі 15000,00 грн., що не було враховано під час звернення з позовом до суду.

Представник відповідача в засіданні суду позов визнав частково, в частині стягнення основного боргу за договорами №22/04-13/2 від 22.04.13р. та №01/05-13 від 01.05.13р. Щодо стягнення заборгованості за актами виконаних робіт заперечував. Крім того, надав свій розрахунок пені.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про виконання робіт №22/04-13/2 від 22.04.13р., договір про виконання робіт №01/05-13 від 01.05.13р., акти здачі-прийняття робіт, банківські виписки, розрахунки суми боргу, картки рахунку, клопотання, знімки змісту екрана монітора миттєвого стану з електронної пошти, звіти компанії "Київстар", статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.13р. та 01.05.13р. між сторонами були укладені договори про виконання робіт №22/04-13/2 і №01/05-13 відповідно (а.с.12-13, 21-22), пунктами 1.1 яких передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цими договорами, відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) зобов'язується залучити власних працівників та виконати власною технікою наступний обсяг робіт:

- культивація землі 10-12 см глибиною, на площі не менше 300 га за завданням замовника (по договору №22/04-13/2 від 22.04.13р.);

- оранка землі 25 см глибиною, на площі не менше 400 га за завданням замовника (по договору №01/05-13 від 01.05.13р.). Роботи здійснюються на територіях Житомирської області.

Згідно з п.п. 1.2 зазначених договорів, загальна площа визначається за актами виконаних робіт, що складаються і підписуються представниками сторін по закінченню виконання кожного з етапів робіт, яким є окреме поле.

Виконавець не здійснює роботи на площах окремих полів менших, ніж 10 га (п.п.1.3 договорів).

Пунктами 2.3 договорів сторони визначили, що оплата робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, на умовах попередньої оплати у наступному порядку:

- перший платіж у сумі 11000,00 грн. (по договору №22/04-13/2 від 22.04.13р.), 31500,00 грн. (по договору №01/05-13 від 01.05.13р.) здійснюється не пізніше трьох днів до початку робіт;

- другий платіж здійснюється у сумі 11000,00 грн. (по договору №22/04-13/2 від 22.04.13р.), 31500,00 грн. (по договору №01/05-13 від 01.05.13р.), до моменту або в день завершення об'єму робіт, оплачених згідно п. 2.3.1 цих договорів.

Кожен наступний платіж має бути здійснений до моменту або в день завершення робіт, за які здійснено попередню оплату. Остаточний розрахунок за виконані роботи має бути здійснений не пізніше 31.05.13р. (п.п. 2.3.3, 2.3.4 договорів).

Відповідно до п.п. 2.4 даних договорів складання та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт проводиться повноважними представниками сторін в день завершення кожного з етапів виконання робіт (завершення обробки конкретного поля).

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок виконавця (п.п. 2.5 договорів).

На виконання умов даних договорів, позивач виконав передбачені договорами роботи на суму 69137,00 грн. по договору №22/04-13/2 від 22.04.13р. та на суму 86121,00 грн. по договору №01/05-13 від 01.05.13р., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-16, 23-24).

Загалом позивач виконав роботи по вищевказаним договорам на загальну суму 155258,00 грн. (69137,00 грн. + 86121,00 грн.).

Пунктами 3.1.4 договорів сторони визначили, що замовник зобов'язаний своєчасно проводити попередню та послідуючу оплати за виконані роботи.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт виконав частково, сплативши позивачеві 75000,00 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с.17-19, 25, 66).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договорам щодо оплати вартості виконаних робіт, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 80258,00 грн. (155258,00 грн. - 75000,00 грн.), про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів про виконання робіт №22/04-13/2 від 22.04.13р. і №01/05-13 від 01.05.13р., які за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частиною 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договорами зобов'язання щодо сплати вартості виконаних робіт в повному обсязі та у встановлений договорами строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 80258,00 грн. боргу за виконані роботи згідно договорів №22/04-13/2 від 22.04.13р. і №01/05-13 від 01.05.13р. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно усної домовленості між сторонами, в період з 01.10.13р. по 14.10.13р. позивач виконав на замовлення відповідача роботи (оранку та дискування землі) на загальну суму 98104,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (а.с.27-31).

Згідно стаття 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи, що сторони не узгодили порядок проведення розрахунків за виконану роботу в період з 01.10.13. по 14.10.13р., тому до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 530 ЦК України.

На підставі ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Подання ж кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.14р. позивач електронною поштою направив відповідачеві копію позовної заяви та розрахунок суми боргу (а.с.72-74).

Суд не розцінює направлення 23.01.14р. відповідачеві копії позовної заяви як складову судової процедури, оскільки позовна заява подана до суду 06.03.14р. і відповідна її копія надіслана відповідачеві 03.03.14р. листом з описом вкладення (а.с.7-9).

Отже, направлення відповідачеві 23.01.14р. копії позовної заяви електронною поштою є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України і , відповідно, відповідач повинен був сплатити суму боргу у семиденний термін.

Разом з тим, відповідач суму боргу не сплатив, тому, з врахуванням наведеного вище, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 98104,00 грн. заборгованості обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 178362,00 грн. (80258,00 грн. + 98104,00 грн.), з яких 80258,00 грн. - заборгованість за договорами №22/04-13/2 від 22.04.13р. і №01/05-13 від 01.05.13р. та 98104,00 грн. - борг за виконані роботи згідно усної домовленості за актами здачі-прийняття робіт у період з 01.10.13р. по 14.10.14р.

А оскільки позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 193362,00 грн. основного боргу, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 15000,00 грн. (193362,00 грн. - 178362,00 грн.) заборгованості.

Також в позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача 7443,38 грн. пені.

В судовому засіданні представник відповідача надав контррозрахунок пені, згідно якого розмір неустойки становить 7179,35 грн.

Слід зазначити, що представник позивача погодився з розрахунком відповідача і підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені саме в сумі 7179,35 грн.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.п. 4.4 договорів №22/04-13/2 від 22.04.13р. і №01/05-13 від 01.05.13р., за кожний день прострочення розрахунків (п.2.3 договорів) замовник сплачує виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування заборгованості, від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, наданий представником відповідача, суд вважає, що пеня в сумі 7179,35 нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає задоволенню.

А оскільки позивачем заявлено до стягнення 7443,38 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 264,03 грн. (7443,38 грн. - 7179,35 грн.) пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, позовні вимоги частково визнав

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 178362,00 грн. основного боргу та 7179,35 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 15000,00 грн. основного боргу і 264,03 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Миролюбівське", 12453, Житомирська область, Житомирський район, с. Миролюбівка, вул. Петровського, 1, код ЄДРПОУ 36297695

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагросервіс", 10008, м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 6, код ЄДРПОУ 38329922

- 178362,00 грн. - основного боргу;

- 7179,35 грн. - пені;

- 3710,83 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 15000,00 грн. основного боргу та 264,03 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання:20/05/14

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - на вимогу