Рішення

від 01.06.2009 по справі 2049-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2049-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

01.06.2009Справа №2-19/2049-2009

За позовом – Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси КАМО», м.Севастополь

До відповідача – ТОВ «Ахтиар-С», м.Сімферополь АР Крим

Про стягнення 62875,28 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Фоміна В.О., ю/к, довіреність № 1717 від 24.08.2007 р.     

Від відповідача  –  не з'явився

Суть спору:  

Позивач звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ «Ахтиар-С» заборгованості у розмірі 62875,28 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не розрахувався за отриманий товар за договором постачання товару № 04/170/8 від 14.01.2008 р.  

23.03.2009 р. від відповідача надійшло клопотання з проханням направити матеріали справи по підсудності до Господарського суду АР Крим в порядку ст.15 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) у зв'язку із зміною юридичної адреси, що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію.

Ухвалою Господарського суду м.Севастополя від 24.03.2009 р. матеріали справи направлені за підсудністю до господарського суду АР Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.04.2009 р. порушено провадження по справі.

Позивач заявою від 04.03.2009 р. № 1818 уточнив позовні вимоги та просить стягнути заборгованість у розмірі 60223,74 грн.; 3% річних у розмірі 202,93 грн.; індекс інфляції у розмірі 2537,32 грн., а також відшкодувати збитки у розмірі 40000,00 грн. та стягнути витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявою від 01.06.2009 р. виключив з позовних вимог 40000,00 грн. збитків, в інший частині позовні вимоги залишив без змін.

Відповідач відзив на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористувався, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином: замовленою кореспонденцією на юридичну адресу.

У процесі розгляду справи клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами заявлено не було.

Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) за наявними матеріалами.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

14.01.2008 р. між Приватним підприємством «М'ясопереробний завод «Ковбаси КАМО» (код ЄДРПОУ 32428092) та ТОВ «Ахтиар-С» (код ЄДРПОУ 32896568) був укладений договір поставки товару № 04/170/8 (а.с.6-9).

Відповідно  до п.4.4 вказаного договору покупець здійснює оплату отриманого товару  в національній валюті України – гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у продовж 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п.10.1 вказаного договору сторони встановили термін дії договору до 31 грудня 2009 р.

У якості доказу отримання товару суду надані накладні, відповідно до яких ТОВ «Ахтиар-С» отримало товар від Приватного підприємства «М'ясо переробний завод «Ковбаси КАМО» (а.с.11-29).

Суду також наданий акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого за ТОВ «Ахтиар-С» є заборгованість станом на 31.01.2009 року відповідно до вказаних накладних та договору у сумі 63629,22 грн. (а.с.10).

Накладні, акт та договір скріплені печатками ТОВ «Ахтиар-С».

Уточнення позовної заяви (а.с.67) отримала Заварина Л.В., про що свідчить її підпис про отримання копії позовної заяви. У матеріалах справи є довіреність, відповідно до якої Заварина Л.В. представляє інтереси відповідача (а.с.44).

           Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Позивач заявою від 04.03.2009 р. № 1818 уточнив позовні вимоги та просить стягнути заборгованість у розмірі 60223,74 грн.; 3% річних у розмірі 202,93 грн.; індекс інфляції у розмірі 2537,32 грн., а також відшкодувати збитки у розмірі 40000,00 грн. та стягнути витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач заявою від 01.06.2009 р. виключив з позовних вимог 40000,00 грн. збитків, в інший частині позовні вимоги залишив без змін.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання  приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою,  і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) господарським  визнається зобов'язання, що виникає  між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно,  сплатити  гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавстом.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України (у редакції від 16.01.2003 року) суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідач не надав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань, у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача сума індексу інфляції у розмірі 2537,32 грн. та 3% річних у розмірі 202,93 грн.

Судові витрати господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В:

·          Позов задовольнити.

·          Стягнути з ТОВ «Ахтиар-С» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 31, р/р 260033121980 в СФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь Приватного підприємства «М'ясопереробний завод «Ковбаси КАМО» (АР Крим, м.Севастополь, вул.Промислова, 4, р/р 2600730004083 в Севастопольському ФАКБ «Форум» м.Севастополь, МФО 384931, ЄДРПОУ 32428092) 60223,74 грн. заборгованості; 202,93 грн. – 3% річних; 2537,32 грн. індексу інфляції;  628,80 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

·          Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

08.06.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.