Ухвала

від 09.06.2009 по справі 3/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"09" червня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/65

За позовом  Приватного підприємства "Сейф"

до відповідача  Державного підприємства "Рівнеторф"

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 34480 грн. 40 коп. та повернення  незаконно утримуваного технологічного засобу  - вистилаючої машини

                                                                                                           Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник  Хомазюк О.Я. (довіреність №17 від 12.05.2009 року) ;    

від відповідача : представник Пташинський В.А. (довіреність №125/1 від 12.05.2009 року.   

                              Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ  СПОРУ :

Приватне підприємство «Сейф»звернулось до  господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства «Рівнеторф»про стягнення грошової заборгованості по орендній платі в розмірі 26000 грн. 00 коп., пені в розмірі 3049 грн. 40 коп.,  3% річних в розмірі 780,00 грн., штрафу в розмірі 2000,00 грн. та поверненння незаконно утримуваного технологічного засобу  - вистилаючої машини. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.  

          Відповідач позовні вимоги в частині стягнення 26000 грн. 00 коп. основного боргу у судовому засіданні визнав, та просить суд у зв'язку із фінансовим станом не застосовувати додаткові фінансові санкції.

          Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008 року між Приватним підприємством «Сейф»(далі –Орендодавець) та Державним підприємством «Рівнеторф»(далі –Орендар) укладено Договір оренди технологічного засобу (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування технологічний засіб: вистилаючу машину, а Орендар приймає вказаний технологічний засіб і використовує його за призначенням. Відповідно до п.2.1. вище вказаного договору Орендодавець зобов'язується передати зазначену вистилаючу машину Орендареві в справному технічному стані, передачу здійснити в с.Новородчиці Острозького району Рівненської області та оформивши її відповідним Актом приймання передачі. Відповідно до п.2.3. Договору Орендар зобов'язався прийняти зазначену вистилаючу машину в с.Новородчиці Острозького району Рівненської області по вказаному в п.2.1 Акту приймання-передачі.

09.06.2008 року на виконання умов п.2.1. договору між ПП «Сейф» та ДП «Рівнеторф» складено Акт приймання-передачі, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування вистилочну машину в справному стані, придатну для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.3 п.2.3. договору Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі. Відповідно до п.4.1. орендна плата становить 6000грн. 00коп. за червень місяць; 8000 грн. 00коп. за липень місяць; 8000 грн. 00 коп. за серпень місяць; 4000 грн. 00коп. за вересень місяць, всього 26000 грн. 00коп. і здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 числа поточного місяця.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Відповідно до п. 1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Відповідно до п.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

          Відповідно до п.1 ст.286 Господарського кодексу України Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

          Відповідно до п.4 ст.286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем за договором.

З врахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 26000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2 у випадку несплати орендної плати у термін, передбачений п.4.1., Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення від невиплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу за період з нараховано пеню в розмірі 3049 грн. 40 коп.,  3% річних в розмірі 780,00 грн., штраф в розмірі 2000,00 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення може зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.   

Беручи до уваги фінансовий стан відповідача суд вирішив зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача 1524 грн. 70 коп. пені.

Відповідно до п.3.1. Договір вступає в дію з дати його підписання і є чинним до 15.09.2008 року.

Відповідно до п.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.5.1. Договору технологічний засіб повертається Орендодавцю протягом 5 (п'яти) днів з моменту закінчення строку дії договору або отримання повідомлення, передбаченого п.2.2. договору, у справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації. Відповідно до п.2.2. договору Орендодавець має право здійснювати контроль за цільовим використанням зазначеної вистилочної машини, а у випадку нецільового використання чи недбайливого відношення розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це Орендаря за 5 днів.

29.09.2008 року відповідачем отримано лист №6 від 26 вересня 2008 року відповідно до якого позивач просить згідно умовами договору сплатити орендну плату за використання технологічного засобу та в зв'язку з закінченням строку дії договору повернути орендований  технологічний засіб.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п.3 ч.1 ст.83, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Рівнеторф»(33014, м.Рівне вул.С.Бандери, 30-А,  п/р 26005060225160 у Рівненській філії КБ «Приватбанк», МФО 333391, код ЄДРПОУ 02968193) на користь Приватного підприємства «Сейф»(33018, м.Рівне, вул.Курчатова, 18, код ЄДРПОУ 31894601, п/р 2600901652346 у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»філія у м.Рівне, МФО 333539) грошову заборгованість по орендній платі в розмірі 26000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 1524 грн. 70 коп.,  3% річних в розмірі 780,00 грн., штраф в розмірі 2000,00 грн., 303 грн. 04 коп. витрат по оплаті держмита та 103 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов'язати Державне підприємство «Рівнеторф» (код ЄДРПОУ 02968193) повернути Приватному підприємству «Сейф» (код ЄДРПОУ 31894601) технологічний засіб - вистилаючу машину.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                           Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «15»червня 2009 року