Рішення

від 18.06.2009 по справі 24/119-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/119-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ   

16.06.09р.

Справа № 24/119-09

За позовом  приватного підприємства "Спец-постач", м.Кривий Ріг 

до  приватного підприємства "Девовіт", м.Кривий Ріг 

про стягнення 326 403,00грн.

Суддя  Калиниченко Л.М.

Представники:

  від позивача:  Ведмеденко К.І., дов.№ 3 від 05.01.09р.

від відповідача: Степанов О.С., дор. № 52-ю від 30.12.08р. 

СУТЬ СПОРУ:

          Приватне підприємство "Спец-постач", м.Кривий Ріг  (надалі - позивач) просить стягнути з приватного підприємства "Девовіт", м.Кривий Ріг (надалі - відповідач):

-  пеню в розмірі 306 900,00грн.;

- відсотки річних за прострочку виконання грошового зобов'язання у сумі 4 653,00грн. за період з 01.03.09р. по 31.03.09р.;

-  суму інфляції у розмірі 14 850,00грн.

          Додатково просить стягнути з відповідача судові витрати по справі на суму 118,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 264,03грн. державного мита.

          Відповідач в судове засідання надав клопотання про заміну неналежного відповідача та відзив на заяву.

          В поданому клопотання відповідач просить визнати відповідачем по справі АКБ "Європейський" в особі Київського Регіонального департаменту АКБ "Європейський", м.Київ, оскільки за вини останнього виникла заборгованість перед позивачем, а відповідач в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

          Позивач заперечує, оскільки договір укладений з ПП "Девовіт", а не з Банком.

          Відповідач може, самостійно, після прийнятого рішення по справі, звернутись з позовом до Банку, відповідно до ст.1092 Цивільного кодексу України.

          Вислухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд прийшов до висновку про відхилення клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

встановив:

          Між позивачем та відповідачем 02.02.09р. був укладений договір поставки № 02-1/02/09, за яким позивач повинен був поставити, згідно специфікації продукцію. Відповідач в свою чергу прийняти продукцію та оплатити її відповідно до договору.

          Відповідно до п.5.2. договору, відповідач повинен був здійснити 100 % оплату за поставлену 18.02.09р. продукцію на протязі 10 календарних днів з моменту поставки, тобто до 28.02.09р.

          16.03.09р. позивач на адресу відповідача направив повідомлення, в якому встановив новий строк до 18.03.09р. сплатити суму 990 000,00грн., у тому числі ПДВ 20 % за поставлену продукцію.

          Факт поставленої продукції підтверджується актом прийому-передачі від 18.02.09р., відписаний позивачем та відповідачем (а/с 16).

          01.04.09р. відповідач в якості оплати основного боргу за поставлену 18.02.09р. по договору № 02-1/02/09 від 02.02.09р. продукцію, видав позивачу простий вексель на суму          990 000,00грн.

          Відповідно до п.п.9.3., 9.5 договору поставки від 02.02.09р., передбачено застосування до винної сторони штрафні санкції. Позивач скористувався таким правом і просить стягнути з відповідача пеню в сумі 306 900,00грн. за період з 01.03.09р. по 31.03.09р., % річних за прострочку виконання грошового зобов'язання в сумі 4 653,00грн., індекс інфляції у сумі                    14 850,00грн.

          Додатково позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі на суму 118,,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 264,03грн. державного мита.

          Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов Закону, інших правових актів, договору.

          Невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 02-1/02/09 від 02.02.09р. підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовується.

          Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідач не заперечує проти існуючої заборгованості та нарахування штрафних санкцій, оскільки після отримання продукції від позивача дійсно були порушені строки оплати. Як пояснює відповідач, 27.02.09р.  ним було здійснений переказ коштів в сумі             990 000,00грн. з рахунку в АКБ "Європейський" на рахунок ДНП.Ф.АТ "Індекс-Банк" в Дніпропетровському районі, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 27.02.09р. Даний платіж АКБ "Європейський" проведено не було.

          09.03.09р. відповідач на адресу АКБ "Європейський" направив дві вимоги - №№ 032, 033 від 09.03.09р. про негайне перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Банк свої обов'язки не виконав, відповідь не надав.

          18.03.09р. відповідач отримав вимогу від позивача про оплату заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 1 179 495,58грн., з яких сума штрафних санкцій складає 189 495,58грн. В вказаній вимозі встановлений 5-ти денний строк проплати з дня її отримання.

          23.03.09р. відповідач в якості оплати штрафних санкцій позивачу, здійснив платіж через АКБ "Європейський" на загальну суму 189 500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 05 від 23.03.09р.  Банк вказаний платіж знову не провів, без пояснення причини відмови в оплаті, кошти відповідачу не повернув.

          Відповідач вважає, що штрафні санкції, нараховані позивачем у сумі 326 403,00грн., необхідно стягнути з АКБ "Європейський", який порушив умови Договору                                     № РКО/29/0302 про відкриття та обслуговування поточних рахунків від 15.08.08р., згідно якого безготівкові розрахункові операції виконуються в день прийняття від клієнта розрахункових документів та вимог діючого законодавства України, в тому числі нормативно-правових документів НБУ з питань відкриття, використання, і закриття рахунків.

          Клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача від 16.06.09р., а саме, визнати відповідачем по справі АКБ "Європейський" в особі Київського Регіонального департаменту АКБ "Європейський", м.Київ, підлягає відхиленню, виходячи з насутпного.

          Правові відносини за поставлену продукцію та її отримання виникло між позивачем та відповідачем. У позивача відсутні будь-які  правові відношення з Банком "Європейський".

          Відповідно до ст.1089 Цивільного кодексу України визначено, що при розрахунках платіжними дорученнями (банківський переказ), банк, що прийняв доручення, зобов'язується від свого імені, але за рахунок клієнта-платника - здійснити платіж третій особі - одержувачу коштів. Тобто, Банк зобов'язаний не тільки списати необхідну суму з рахунку платника, але й забезпечити її перерахування на рахунок одержувача, відкритий у тому ж чи іншому банку.

          Відповідно до ст.1091 Цивільного кодексу України, банк, що прийняв  платіжне  доручення  платника,  повинен перерахувати  відповідну  грошову  суму  банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

          Обов'язок Банку платника виконати доручення клієнта про переказ коштів вважається виконаним у момент зарахування грошей на рахунок одержувача. З цього ж моменту може вважатися припиненим і грошове зобов'язання платника перед одержувачем коштів, що виникло  з договору постачання (купівлі-продажу).

          Відповідно до ч.3 ст.1091 Цивільного кодексу України, клієнт вправі вимагати від Банку інформацію про виконання доручення, останній зобов'язаний представляти клієнту звіт про всі зроблені ним операції за відповідний період.

          Ст.1092 Цивільного кодексу України передбачена відповідальністю Банку за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення.

          З наведеного свідчить, що саме у відповідача є таке право звернення з позовом до Банку про відшкодування збитків, тощо.

          На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем документально було доведено ті обставини, на які він посилається в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

          Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати по справі на суму 118,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та                  3 264,03грн. державного мита.

          Суд вважає, що судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

          Керуючись ст.ст.4, 11, 15, 16, 526, 530, 625, 1089, 1091, 1092 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити у повному обсязі.

        Клопотання приватного підприємства "Девовіт", м.Кривий Ріг про заміну неналежного відповідача - відхилити.

        Стягнути з приватного підприємства "Девовіт", м.Кривий Ріг (50015, м.Кривий Ріг, вул.Ватутіна, буд.26, код ЄДРПОУ 35006137, п/р 26005002661901 в АКБ "Європейський" м.Київ, МФО 380184) на користь приватного підприємства "Спец-постач", м.Кривий Ріг (50015, м.Кривий Ріг, вул.Ватутіна, буд.26, код ЄДРПОУ 35005821, п/р 26002035004001 в ДФ АТ "Індекс Банк", МФО 307015) пеню в розмірі 306 900,00грн., відсотки річних у сумі 4 653,00грн., інфляцію у розмірі 14 850,00грн., 118,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 264,03грн. державного мита.

          Видати наказ.

      Рішення господарського суду набирає законної сили після 10-го терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

 Л.М. Калиниченко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18.05.09р.