Постанова

від 28.04.2014 по справі 805/2291/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 р. Справа № 805/2291/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 4 392,64 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 4 392,64 грн. за період листопад - грудень 2013 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що особам, що працювали підприємстві відповідача на роботах, що надають право на призначення пенсій на пільгових умовах (список № 2) органами пенсійного фонду були виплачені пенсії. Всупереч положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємством відповідача не було здійснено виплат, направлених на відшкодування органам Пенсійного фонду у передбаченому чинним законодавством порядку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4 392,64 грн. З огляду на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4 392,64 грн.

До судового засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальник" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за кодом 20332632. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований та обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області.

У листопаді-грудні 2013 року позивачем направлялися на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (арк. справи 32-34). В зазначених розрахунках позивачем пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в загальній сумі 8200,34 грн., з яких за листопад 2013 року - 4095,96 грн., за грудень 2013 року - 4104,38 грн. За даними позивача відповідачем частково відшкодовані пред'явлені ним витрати, а саме в сумі 3807,70 грн.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються перехідними положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), норми яких в цій частині Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінювалися.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно підпункту 6.1 Інструкції відшкодуванню у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримувалися розрахунки-повідомлення, складені за формою додатку 6 до Інструкції № 21-1, втім, визначена в них сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком відповідачем в повному обсязі не відшкодована.

Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунком суми позову, картки особового рахунку відповідачем не відшкодовано суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за листопад-грудень 2013 року за списком № 2 в сумі 4 392,64 грн. (арк. справи 29-30).

Аналіз Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції № 21-1 дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначені особам, відповідно до пунктів "б" -"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-ХІІ) за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV). Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року № 21-11а12, в якій зазначено, що підприємства та організації здійснюють покриття фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки з лютого 2000 року Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 400/97-ВР) зазначені витрати визначено як об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII(абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР) зі ставкою збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність в відповідача обов'язку відшкодовувати на користь органів Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на вирлату та доставку пільгових пенсій.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 4392,64 грн. підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

З огляду на зазначене на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від N 21-1 від 19 грудня 2003 року та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 104-107, 111, 112, 128, 143, 155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 4 392,64 грн. за листопад - грудень 2013 року,- задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник" (ЄДРПОУ 20332632, 85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Бурденко, буд. 22) заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4 392,64 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто дві гривні 64 копійки.)

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 28 квітня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.