Рішення

від 14.05.2014 по справі 910/3863/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3863/14 14.05.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного підприємства "Активбуд", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мікол", м. Київ, простягнення заборгованості 16 154,23 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Галіцина М.П. від відповідача:не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Активбуд" (надалі - ПП "Активбуд") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол", (надалі - ТОВ "Мікол") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 14 652,42 грн., 3% річних у розмірі 1 087,43 грн. та інфляційних втрат у розмірі 58,01 грн.

Ухвалою від 12.03.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Бойка Р.В. порушено провадження у справі № 910/3863/14 та розгляд справи призначено на 26.03.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, справу №910/3863/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 26.03.2014р. справу № 910/3863/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

У судовому засіданні 26.03.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 23.04.2014р.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2014р. не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 23.04.2014р.представник позивача надав додаткові пояснення для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 14.05.2014р.

14.05.2014р. через відділ діловодства від представника позивача надійшла заява про збільшення та уточнення позовних вимог шляхом зміни дати стану не виконаного зобов'язання на 14.05.2014р., тим самим встановивши розмір 3% річних у 1 194,04 грн. та інфляційних втрат у 307,77 грн. Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду, як таке що не суперечить положенням ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог.

Уповноважений представник відповідача втретє на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 12.03.2014р. та відкладення розгляду справи від 26.03.2014р., від 23.04.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7 та отримані відповідачем про, що свідчать рекомендовані повідомлення, які долучено до матеріалів справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/3863/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У період з липня 2011 року по жовтень 2011 року за видатковими накладними №ша-00361 від 15.06.2011р., №ша-00437 від 11.07.2011р., №ша-00457 від 14.07.2011р., №ша-00729 від 30.09.2011р., №ша-00739 від 30.09.2011р., №ша-00746 від 05.10.2011р. та довіреністю №2428 від 30.09.2011р. ПП "Активбуд" передано, а ТОВ "Мікол" отримано продукцію на загальну суму 50 563,80 грн., що підтверджується печатками сторін та підписом уповноваженого представника відповідача, діючого на підставі довіреності, у видаткових накладних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач виконав своє зобов'язання щодо оплати поставленого ПП "Активбуд" товару частково лише на суму 35 911,38 грн., у зв'язку з чим у ТОВ "Мікол" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 652,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки тому спірні відносини, регулюються згідно з п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Дії позивача та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину поставки продукції на суму 50 563,80 грн.

Згідно видаткових накладних №ша-00361 від 15.06.2011р. на суму 5 292,80 грн., №ша-00437 від 11.07.2011р. на суму 5 335,00 грн., №ша-00457 від 14.07.2011р. на суму 32 637,00 грн., №ша-00729 від 30.09.2011р. на суму 3 900,00 грн., №ша-00739 від 30.09.2011р. на суму 3 264,00 грн., №ша-00746 від 05.10.2011р. на суму 135,00 грн. та довіреністю №2428 від 30.09.2011р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 50 563,80 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 зазначено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлено не було, то відповідач повинен був розрахуватись з позивачем після отримання товару .

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно банківських та довідки ПП «Активбуд» від 22.04.2014р. за №123 відповідачем не здійснено оплату отриманого товару у розмірі 14 652,42 грн.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару в частині 14 652,42 грн. та не спростував заявлених позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 14 652,42 грн.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги ПП "Активбуд" про стягнення з ТОВ "Мікол" заборгованості у розмірі 14 652,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 194,04 грн. 3 % річних та 307,77 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 307,77 грн. інфляційних та 3% річних в розмірі 1 194,04 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікол" (01054, м. Київ, Павлівська, 7, ідентифікаційний код 21570210) на користь Приватного підприємства "Активбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 1, ідентифікаційний код 33943152) основний борг у розмірі 14 652 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 307 (триста сім) грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.05.2014р.

Суддя В.В. Князьков