Рішення

від 19.05.2014 по справі 920/489/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.2014 Справа № 920/489/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку

"Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Комунального підприємства "Сумикомунінвест", м. Суми,

про стягнення 11 269 грн. 52 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: О.О. Старовойтова;

від відповідача: В.Ю. Курбатова;

За участю секретаря судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 11269,52 грн. відповідно до договору банківського обслуговування б/н від 25.03.2011 року, в тому числі: 7142,08 грн. заборгованості за кредитом, 2599,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 884,47 грн. пені, 643,25 грн. заборгованості по комісії; витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

У відзиві (вх. № 4795 від 10.04.2014р.) відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушення банком вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо забезпечення та збереження банківської таємниці. Зокрема, відповідач зазначив, що звернувся із заявою про викрадення коштів із розрахункового рахунку КП "Сумикомунінвест" до правоохоронних органів та служби внутрішньої безпеки ПАТ КБ "Приватбанк", в результаті чого було порушено кримінальну справу. Підприємство не мало можливості користуватися коштами, однак як зазначає відповідач, банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитним лімітом.

14.04.2014 року судом було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів по справі та надіслано запит до Бердянського МВ УМВС України у Запорізькій області (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Р. Люксембург, 3) відносно даних по кримінальному провадженню за фактом крадіжки коштів з розрахункового рахунку КП "Сумикомунінвест". На день судового засідання відповіді від Бердянського МВ УМВС України у Запорізькій області судом не отримано.

В судовому засіданні представник позивача усно заявив про зменшення пені з 884,47 грн. до 84,47 грн.

У відповідності до статті 22 ГПК України суд прийняв заявлене представником позивача зменшення позову в частині стягнення пені та розглядає по суті вимоги про стягнення 7142,08 грн. заборгованості за кредитом, 2599,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 84,47 грн. пені та 643,25 грн. заборгованості по комісії.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011 року відповідач подав позивачу заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (а.с. 31).

На виконання вказаного договору відповідачу відкрито поточний рахунок № 26005275141001, на який банк за наявності вільних грошових ресурсів може встановлювати кредитний ліміт і здійснювати його обслуговування за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.ptivatbank.ua, які разом із заявою відповідача становлять договір банківського обслуговування.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Пунктом 3.18.1.16 Умов передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення обігових коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.18.1.5 та п. 3.18.1.6 Умов ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Відповідно до п. 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Частинами 1 та 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.18.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно з пунктами 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3, 3.18.4.9 Умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. При цьому, згідно з п. 3.18.5.1 умов, дана ставка пені застосовується до випадків, коли за порушення строків обнулення дебетового сальдо проценти нараховуються по ставці 48% річних, а в період користування кредитними коштами по ставці 24% річних пеня за прострочення розрахунків встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту кредитування 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється, зокрема, з моменту подачі клієнтом банку заяви на приєднання до Умов і діє у обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач за заявою відповідача про відкриття поточного рахунку надав відповідачу кредитний ліміт у сумі 17 000,00 грн. Однак, станом на 24.02.2014 року зобов'язання щодо своєчасного повернення позивачу суми кредиту відповідач не виконав. Так, згідно наданого позивачем розрахунку і банківської виписки із особового рахунку відповідача № 26005275141001 (а.с. 43-47) останній має заборгованість в розмірі 7142,08 грн. по кредиту, 2599,72 грн. - по відсоткам за користування кредитом та 643,25 грн. - заборгованості по комісії.

У відзиві на позов відповідач пояснює, що 22.01.2013 року з розрахункового рахунку КП "Сумикомунінвест" невідомими особами було знято кошти в сумі 7280 грн. Того ж дня відповідач звернувся із заявою про викрадення коштів до правоохоронних органів та служби внутрішньої безпеки ПАТ КБ "Приватбанк", в результаті чого було порушено кримінальну справу. Підприємство не мало можливості користуватися коштами, однак як зазначає відповідач, банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитним лімітом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 3 , ст. ст. 33, 38 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, а в даному випадку це крадіжка коштів з розрахункового рахунку КП "Сумикомунінвест", є вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

При цьому, з метою повного та всебічного розгляду справи судом направлявся запит до Бердянського МВ УМВС України у Запорізькій області для з'ясування відомостей по кримінальному провадженню за фактом крадіжки коштів з розрахункового рахунку КП "Сумикомунінвест", відкритого у Сумській філії ПАТ КБ "Приватбанк". Однак, на день судового засідання відповіді від Бердянського МВ УМВС України у Запорізькій області судом не отримано.

Позивач проти відзиву заперечив та зазначив, що всю інформацію по рахунку, в тому числі паролі, які надсилаються стороні при вчиненні операцій по рахунку, повинні зберігатися згідно "Умов та правил надання банківських послуг" саме власником рахунку.

Пунктами 1.5.5., 1.5.12 Умов та правил надання банківських послуг, до яких за заявою від 25.03.2011 року приєднався відповідач, встановлено, що Банк не несе відповідальності у випадку якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі (нік) Mobilebanking або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам в результаті несумлінного виконання клієнтом умов їх зберігання і використання і прослухування або перехоплення інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему Mobilebanking, систему Приват24 з використанням передбаченому сьогоденні умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.

Також, представником позивача в судовому засіданні надано висновок Служби безпеки Банку від 07.03.2013 року, згідно якого в ході розслідування встановлено, що крадіжка коштів була здійснена шахраями з використанням спеціального програмного забезпечення, яке було віддалено занесено на комп'ютер клієнта - КП «Сумикомунінвест». Після отримання ними інформації про паролі доступу було створено і проведено платіж на визначений шахраями рахунок. Вказані шахрайські операції стали можливими з вини самого клієнта, а саме у зв'язку з відсутністю необхідного захисту персонального комп'ютера від потенційних загроз, в тому числі несанкціанованого доступу до «Приват-24».

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7142,08 грн. заборгованості за кредитом, 2599,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 643,25 грн. заборгованості по комісії суд вважає правомірни, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне повернення суми кредиту та процентів за користування ним позивач нарахував відповідачу пеню, яка з урахуванням заявленого зменшення складає 84 грн. 47 коп., стягнення якої передбачено п. 3.18.5.1. Умов та правил надання банківських послуг та вимог чинного законодавства України.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Отже, за неналежне виконання зобов'язань з відповідача з урахуванням клопотання представника позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 84 грн. 47 коп., яка також є правмірною та обґрунтованою.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Сумикомунінвест" (40030, м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 2, код 30081115) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 7142,08 грн. заборгованості за кредитом, 2599,72 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 84,47 грн. пені, 643,25 грн. заборгованості по комісії та 1 827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2014 року.

Суддя Н.П. Лугова