Рішення

від 11.06.2009 по справі 25/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/91

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 25/91                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного підприємства „БІК” м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” м. Маріуполь Донецької області

про  стягнення  19186грн.88коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача:   Дерманська К.О. -  представник (довіреність № б/н від 20.05.2009);

від відповідача: не з'явився          

Позивач – приватне підприємство „БІК” м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” м. Маріуполь Донецької області  про  стягнення 19186грн.88коп., у тому числі  заборгованість за поставлені нафтопродукти в сумі 12000грн.00коп., 3% річних в сумі 347грн.36коп., індекс інфляції в сумі 4060грн.62коп., пеня в сумі 2778грн.90коп.  

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову,  договір постачання нафтопродуктів № 47 від 15.07.2008, акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008, рахунок-фактуру № б-01432 від 02.10.2008,  довіреність № 3/10 від 03.10.2008, видаткову накладну № Б-031001 від 03.10.2008, банківські виписки, претензію на суму 25978,82грн. № 21/01-02 від 21.01.2009.

          Позивач направив до суду за супровідним листом (вих. № 21/05-01 від 21.05.2009) копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.05.2009, підписаного обома сторонами,  копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 040559, копію довіреності на представника.

Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Також, направив до суду заяву про забезпечення позову (вих. № 21/05-02 від 21.05.2009), в якій з посиланням на те, що підприємство відповідача на сьогоднішній момент здійснює діяльність та, відповідно, отримує прибутки, але заборгованість не погашає. Тому, з метою забезпечення позову та в подальшому належного виконання рішення, просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунку 26004900177983 в філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742.

          У відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову проводиться у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

         З обставин, викладених у зазначеній заяві, не вбачається достатньо обгрунтованих підстав, з яких можна було зробити висновок про необхідність вжиття заходів про забезпечення позову. До того ж, як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснює часткове погашення заборгованості (останній платіж 08.04.2009 на суму 500,00грн. був проведений відповідачем  до звернення позивача з позовом до суду).

Приймаючи до уваги вищенаведене, вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають, оскільки відсутні достатньо обґрунтовані підстави вважати, що невжиття таких заходів зробить неможливим або утрудненим виконання рішення суду.

Позивач надав суду уточнення до позовної заяви (вих. № 21/05-03 від 21.05.2009), в якій повідомив суд про проведення відповідачем 08.04.2009 часткового погашення боргу на суму 500,00грн., у зв'язку з чим сума основної заборгованості зменшилася і склала 11500,00грн., але збільшився розмір пені, 3% річних та індексу інфляції. З огляду на це, позивач відповідно до ст. 22 ГПК України збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 19362,92грн., у тому числі  заборгованість за поставлені нафтопродукти в сумі 11500,00грн., пеня в сумі 3119,83грн., індекс інфляції в сумі 4353,12грн. та 3% річних в сумі 389,97грн.

Суд розглянув вказані уточнення до позовної заяви та прийняв їх, як такі, що відповідають приписам господарського процесуального законодавства.

Позовні вимоги розглядаються виходячи з ціни позову 19362,92грн. (позовні вимоги збільшені в межах оплаченого державного мита – мито сплачено в сумі 220,00грн.).

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2009 також не з'явився, витребуваних документів не представив.

 Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України  передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

15.07.2008 між  приватним підприємством „БІК” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” (Покупець) був укладений договір постачання нафтопродуктів № 47.

Відповідно до  п. п. 1.1., 2.4. та 2.5. зазначеного договору Постачальник зобов'язується  поставити Покупцю нафтопродукти (дизельне пальне) – Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити  товар на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими сторонами особами по товарним накладним на підставі довіреностей встановленого зразку на отримання товару (п. 2.4. договору).

Кількість переданого та прийнятого товару вказується в товарних накладних та довіреностях встановленого зразку на отримання товару (п. 2.5. договору).

          На виконання умов зазначеного  договору позивач   за видатковою накладною № Б-031001 від 03.10.2008 поставив відповідачу дизельне пальне в кількості 14610,0л на загальну суму  83277грн.00коп.

Про факт постачання та, відповідно, прийняття товару свідчить видаткова накладна № Б-031001 від 03.10.2008, підписана та скріплена печаткою  з боку уповноваженого представника  відповідача, який діяв на підставі довіреності № 3/10 від 03.10.2008. Видаткова накладна підписана без будь-яких зауважень чи заперечень.

Пункт 4.2. договору передбачає,   строк оплати товару – один банківський день з моменту отримання товару. Покупець зобов'язаний  сплатити повну ціну отриманого товару.

Згідно п. 4.3. договору Сторони до 5-го числа місяця, наступного за звітним, здійснюють звірку розрахунків за товар, що оформлюється актом звірки розрахунків.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлений товар  оплатив не в повному обсязі.

          Загальна сума заборгованості склала 11500грн.00коп.

          Акт звірки взаємних розрахунків  станом на 20.05.2009, відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 11500грн.00коп., відповідач  підписав без зауважень.

          На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 11500грн.00коп. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору,  нарахував відповідачу пеню в розмірі   подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, з урахуванням проведених часткових оплат. Відповідно до розрахунку  розмір пені становить     3119грн.83коп.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,  ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені  також підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував відповідачу  індекс інфляції за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. та 3% річних. Відповідно  до розрахунку  індекс інфляції становить 4353грн.12коп., 3% річних – 389грн.97коп.

Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, отже інфляційні в сумі  4353грн.12коп. та 3% річних в сумі 389грн.97коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач  платіжним дорученням №  309  від 08.04.2009 оплатив державне мито  на загальну суму 220,00грн.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з позовної заяви, ціна позову складає    19362грн.92коп.

З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, держмито повинно бути сплачене в розмірі 193грн.63коп.

Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 193грн.63коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  258, 509, 526,  530, 625  Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського  процесуального  кодексу  України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  від 21.01.1993, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги приватного підприємства „БІК” м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” м. Маріуполь Донецької області  про  стягнення 19362грн.92коп., у тому числі  заборгованість за поставлені нафтопродукти в сумі 11500грн.00коп., 3% річних в сумі 389грн.97коп., індекс інфляції в сумі 4353грн.12коп., пеня в сумі 3119грн.83коп., задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тофіс-Сервіс” (юр. адреса: 87515, м. Маріуполь Донецької області,  вул.  Енгельса, 60, поштова адреса: 87515, м. Маріуполь Донецької області, а/с 95; п/р 26004900177983 в філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742, ЄДРПОУ 34843227) на користь приватного підприємства „БІК” (юр. адреса: 69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 22/2, кв. 53, фактична адреса: 69039, м Запоріжжя, вул. Українська, б. 92, кв. 3; п/р 26009001000133 в ВАТ „Мотор-Банк” м. Запоріжжя, МФО 313009, ЄДРПОУ 23282703)  основний борг  в сумі 11500грн.00коп., 3% річних в сумі 389грн.97коп., індекс інфляції в сумі 4353грн.12коп., пеню в сумі 3119грн.83коп., держмито в сумі 193грн.63коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.

Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 26грн.37коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази  після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел. 3056827

Надруковано  3  примірники:

1 прим. – до справи;

1 прим. –  позивачу;

1 прим. – відповідачу