Рішення

від 02.06.2009 по справі 25/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/102

02.06.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт»

до                           Закритого акціонерного товариства «Український страховий капітал»

про                 стягнення заборгованості             

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання   Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:     Яворенко С.М. (довіреність  від 15.01.2009 р.);

від відповідача:  Лисак Т.Л. (довіреність № 05/04/09 від 23.04.2009 р.)

В судовому засіданні 2 червня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Стандарт»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Український страховий капітал»(надалі –відповідач) частини страхового відшкодування за договором про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) № ФП 2007/06 від 25.07.2007 та відповідної до нього ковер-ноти № 011  від 12.11.2007 р. про перестрахування наземного транспорту у розмірі 3672,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав,  не сплатив позивачу частку страхового відшкодування.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що страхову виплату позивачем страхувальнику було здійснено безпідставно, з огляду на те, що «експлуатант транспортного засобу»керуючи автомобілем у разі відсутності в транспортному засобі його власника, повинен мати при собі свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон, а так як на момент вчинення ДТП цих документів водій при собі не мав, він здійснював керування транспортним засобом без законних на те підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) (надалі –Договір факультативного перестрахування), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі договору факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Згідно з п. 1.3. кожна сторона, що підписала Договір, може приймати від іншої сторони  або передавати їй ризики в перестрахування.

Згідно з п. 2.1 Договору пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом надання Перестрахувальнику за допомогою поштового, факсимільного, електронного зв'язку Ковер-ноти, що містить умови прийому-передачі частини відповідальності, порядок взаєморозрахунків, порядок на Сторонами, якщо умови та порядок відрізняються від положень даного Договору, інші умови.

12.11.2007р. між позивачем та  Закритим Акціонерним Товариством «Гадячсир» було   укладено договір   добровільного страхування наземного транспортного засобу, майнових інтересів пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а також додатковим обладнанням до транспортного засобу № 0301-067 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір страхування).  Відповідно  до умов   цього договору, застраховано транспортний засіб LEXUS LX 470 , реєстраційний номер ВІ 7177 АР. Страхова сума, згідно з вказаним Договором страхування складає 553800,00 грн.

12.11.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування № 011 (Ковер-Нота), відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (22622,73грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

19.06.2008 стався страховий випадок з транспортним засобом LEXUS LX 470, реєстраційний номер ВІ 7177 АР, а саме водій вказаного автомобіля рухаючись по трасі Харків-Київ, у напрямку міста Києва. На під'їзді до с. Борщів, розминаючись з автомобілем  КрАЗ, з під коліс якого вилітали декілька камінців і влучили в фари та бампер. В результаті чого, на фарах утворилося багато мілких та глибоких тріщин та сколів.

20.06.2008 позивач листом № 081 повідомив відповідача про страховий випадок, листом № 28/1 від 10.02.2009р. повідомив про розмір відповідальності відповідача, який складає 3672,90 грн. та надіслав пакет документів, щодо страхового випадку.

За заявою страхувальника позивач перерахував ЗАТ «Гадячсир»страхове відшкодування в сумі 4081,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 978 від 11.02.2009

Згідно відмітки про отримання даного листа відповідач отримав пакет документів 16.02.2009р.

Відповідач в відзиві на позов вказав що, виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем безпідставно, але в п.3.3.3 Договору, вказано, що Перестраховик (відповідач) має право вимагати від перестрахувальника (позивача) надати інші документи або пояснення, що стосуються страхового випадку. Така вимога має бути направлена не пізніше 5-ти днів, з дня отримання Перестраховиком (відповідачем) документів по страховому випадку від Перестрахувальника (позивача). Відсутність такої вимоги в зазначений термін означає згоду та визнання  Перестраховиком (відповідачем) страхового випадку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановлений Договором  п'ятиденний термін не направлявся відповідачу запит про надання додаткових документів чи пояснень.   

Таким чином,  згідно умов Договору та Ковер-ноти відповідач зобов'язаний був перерахувати частку страхового відшкодування на рахунок позивача не пізніше 03.03.2009р.    

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач своїх обов'язків щодо сплати частки страхового відшкодування у строк, встановлений Договором факультативного перестрахування не виконав, кошти у встановлений Договором строк не перерахував.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український страховий капітал» (ідентифікаційний код 23707357, адреса: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2-А НП №43) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт» (ідентифікаційний код 31306275, адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби 4/6, корпус «В», кімн. 1305 «А», р/р 26503037167100 в АКІБ «УкрСиббанк»,  МФО 351005) 3672,90 (три тисячі шістсот сімдесят дві гривні 90 копійок) та судові витрати у сумі 220,00 грн. (двісті двадцять гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                            С.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 16.06.2009р.