Ухвала

від 20.05.2014 по справі 497/3380/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/785/464/14

Номер справи місцевого суду: 497/3380/13-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2014 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Одесі кримінальне провадження №12013170110000858 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 18.03.2014 року та ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 20.03.2014 року щодо,-

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городнє Болградського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_10

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

встановив:

Вироком Болградського районного суду Одеської області від 18 березня 2014 року, ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі. Термін відбування покарання визначний за вироком суду з 18.03.2014 року. Міра запобіжного заходу тримання під вартою.

Цивільний позов, прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_8 коштів, витрачених на його лікування на користь Болградської центральної районної лікарні в сумі 1028грн. 24коп., та на користь ДЗ «Військово-медичного клінічного центру Південного регіону» в сумі 5905грн., залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ» витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 1758грн. Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з вироком суду, 02.05.2013 року, приблизно о 0150 год., на неосвітленому відрізку проїжджої частини автодороги «Нові Трояни Червоноармійське Кам`янка», збоку с. Червоноармійське, в напрямку с. Городнє Болградського району Одеської області, ОСОБА_8 , в порушення вимог п.2.1 а), б), г), п.12.1, п.12.2, п.21.1, п.31.3 а), п.31.4.5 а) Правил дорожнього руху, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, не маючи при собі реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи мотоциклом марки «МТ-10-36», з державним номером НОМЕР_1 , експлуатація якого заборонялася у зв`язку з його переобладнанням демонтажем бокового причепу та наявністю технічних невідповідностей вимогам правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме надмірне зношення висоти протектора шини заднього колеса, що передбачена технічною характеристикою, будучи без мотошолому і перевозячи пасажирів без мотошоломів, був неуважним, за дорожньою обстановкою не слідкував, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки, в результаті чого не тримав курсову стійкість керованого транспортного засобу та скоїв виїзд мотоциклу за межі проїжджої частини вправо відносно свого руху з подальшим наїздом на перешкоду придорожнє дерево.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_11 , отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла: закритої травми грудної клітки і живота: повного поперечного травматичного розриву аорти в грудній частині на рівні 5-го грудного хребця із крововиливом у м`які тканини навколо, із кровотечею в ліву (1,2л.) і праву (480мл.) плевральні порожнини, забиття легенів, крововиливу в корінь обох легенів, розривів пристінкової плеври і міжреберних м`язів в 3-ім і 9-му міжреберї ліворуч із крововиливом навколо від лопаткової до середньої лінії, крововиливу в області воріт лівої бруньки, недоківя внутрішніх органів, множинних саден тулуба та нижніх кінцівок, двох синців у верхній третині лівої гомілки, від яких наступила смерть потерпілої.

Захисник адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Болградського районного суду від 18.03.2014 року змінити в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_8 по ч. 2 ст. 286 КК України покарання та застосувати ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат, не оспорюючи встановлені судом обставини та кваліфікацію вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, зазначає, що призначене йому судом першої інстанції покарання занадто суворе та просить суд взяти до уваги важкий сімейний стан обвинуваченого, а саме те, що на його утриманні перебуває його матір ОСОБА_12 , яка не працює по стану здоров`я та знаходиться на «Д» обліку в Болградському туберкульозному диспансері, а також те, що сам обвинувачений є інвалідом 3 групи. Зазначає, що обвинувачений повністю визнав себе винним та щиросердно розкаявся, відшкодував завдану шкоду. Апелянт просить змінити вирок районного суду в частині призначення покарання та призначити обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 75 КК України. Крім того апелянт просить звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі п. «г» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Захисник - адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просить вирок Болградського районного суду від 18.03.2014 року змінити в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_8 по ч. 2 ст. 286 КК України покарання та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого відповідні обов`язки. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат, не оспорюючи встановлені судом обставини та кваліфікацію вчиненого ним кримінального правопорушення, зазначає, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Стверджує, що призначивши покарання обвинуваченому суд належним чином не врахував особу останнього, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин з необережності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне та зареєстроване місце проживання, внаслідок ДТП сам отримав значні тілесні ушкодження та тривалий час перебував на лікуванні. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував обставини пом`якшуючі покарання зокрема повне визнання вини, щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та відсутність обставин які обтяжують покарання. Крім того апелянт просив скасувати ухвалу Болградського районного суду Одеської області якою була уточнена резолютивна частина оскаржуваного вироку суду.

Також до апеляційного суду Одеської області 07.05.2014 року та 15.05.2014 року надійшли письмові клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та самого обвинуваченого ОСОБА_8 в яких вони просять застосувати до обвинуваченого положення п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» та звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання посилаючись на те, що останній є інвалідом ІІІ групи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , а також клопотання адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі вимог Закону України «Про амністію у 2014 році» та просив їх задовольнити, розглянувши письмові клопотання адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі вимог Закону України «Про амністію у 2014 році», заслухавши доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та не заперечував проти задоволення клопотань адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», заслухавши думку потерпілого ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційний скарг захисників обвинуваченого та клопотань адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах адвокатів та клопотаннях адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону «Про амністію у 2014 році», колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим та апелянтами не оспорюється.

Оскільки фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність вини останнього і кваліфікація його злочинних дій в апеляційних скаргах не оспорюються, у відповідності до вимог ст. 404 КПК України, вирок в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.

Що стосується доводів захисників про пом`якшення покарання та про необхідність зміни оскаржуваного вироку в частині призначеного покарання, і звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, то вони не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку та наслідки, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, та призначив йому покарання в розмірі близькому до мінімальної межі санкції статті кримінального закону. До обставин, які пом`якшують покарання, суд відніс повне визнання вини та щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення і сприяння в його розкритті.

Таким чином, правильно врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, в тому числі і ті на які посилаються в своїх апеляційних скаргах захисники, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України прийшов до вірного висновку, що виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому доводи захисників в частині можливості застосування ст. 75 КК України є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Разом з цим, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від

основного і додаткового покарань.

Ст. 86 КК України регламентує, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні

злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

19.04.2014 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року.

Положення п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року передбачають звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, осіб які, зокрема, на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Під час апеляційного розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком районного суду, обвинувачений ОСОБА_8 , визнаний винним в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли смерть потерпілого та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Вказаний злочин вчинений обвинуваченим з необережності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 у встановленому законом порядку, 13.01.2014 року, визнаний інвалідом ІІІ групи. В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 надав суду нотаріально завірену копію довідки до акту СМЕК від 13.01.2014 року, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_8 є інвалідом ІІІ групи. Вказані документи підтверджують той факт, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» обвинуваченого ОСОБА_8 у встановленому законом порядку визнано інвалідом ІІІ групи (т.2, а.с.100-101).

Відповідно до вимог п. «г» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року передбачає, що виконання вказаного закону покладається на суди, які розглядають питання про застосування амністії до осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування чи незастосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі.

Матеріали кримінального провадження не містять даних, які б свідчили про існування обставин, які відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» №392/96-В від 01.10.1996 року, унеможливлювали би застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 положень Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року.

Колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни не встановлено, з огляду на що, апеляційні скарги захисників не підлягають до задоволення.

Клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відбуття покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 404, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційні скарги захисників - адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , діючих в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Болградського районного суду Одеської області від 18 березня 2014 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін.

ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання за вироком Болградського районного суду Одеської області від 18.03.2014 року, яким його визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року, звільнивши його з під варти в залі суду.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді

апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2