ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2014 р. Справа № 804/2669/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріМединській А.О. за участю: представника позивача представника відповідача Перепелиця В.М. Курпай Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами про: - скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0006952205 від 11.11.2013р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 252747,00 грн.; - скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0006962205 від 11.11.2013р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 27981,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13990,50 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що не погоджується з висновками відповідача, викладеними в Акті від 18.10.2013р. №104/22-04/36640282 ДПІ Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року щодо безпідставного завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки даний акт перевірки ґрунтується на висновках Акту перевірки від 02.01.2013р. №1/15-3/36640282 та винесених на його підставі податкових повідомленнях-рішеннях, що були оскаржені в судовому порядку, визнані судом протиправними та скасовані. Вказані рішення на час перевірки були неузгодженими що свідчить про безпідставність і передчасність висновку ДПІ, податковий кредит підтверджений відображений в податковому обліку правомірно, у відповідача відсутнє право виключати суми невідшкодованого ПДВ із рядка 24 декларації з ПДВ. Податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013р. №0006952205 та №0006962205, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідачем подані заперечення проти адміністративного позову, в яких вказує, що під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за серпень 2013 року перевіряючим було встановлено порушення позивачем п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: завищено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на суму 252747 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 27981 грн., у зв'язку з чим позивачу винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Рішення вважаються неузгодженими, рішення прийняті податковим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності визначених ст.102 ПКУ. Позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, та чинне законодавство суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» зареєстроване 01.09.2009р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, код юридичної особи за ЄДРПОУ - 36640282, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №-055316 та Довідкою з ЄДРПОУ Серії АА №901085 відносно позивача станом на 21.10.2013р.
Згідно із Довідкою про взяття на облік платника податків від 26.01.2010р. №17986 позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 02.09.2009р.
Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту у порядку ст..76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013р. №9055519125 від 06.09.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А», за результатами якої складено Акт від 18.10.2013р. №104/22-04/36640282. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ідеал-А» за серпень 2013р.
При перевірці використано Акт перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 02.01.2013р. №1/15-3/36640282, в якому встановлено завищення суми по рядку 24 податку на додану вартість (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на суму 440080 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 15529,00 грн. За результатами зазначеної перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000021503 та №000001503 від 15.01.2013р.
Дані податкові повідомлення-рішення оскаржені у судовому порядку, та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р., позов ТОВ «Ідеал-А» задоволено, податкові повідомлення-рішення №0000021503 та №000001503 від 15.01.2013р.. визнано протиправними і скасовані. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подана апеляційна скарга.
Ч.4 п.56.18 ст.56 ПКУ встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних періодах виникають, лише після набрання законної сили судових рішень.
Таким чином за результатами камеральної перевірки встановлено : ТОВ «Ідеал-А» в порушення пункту 102.5 статті 102 та пункту 200.4 «б» статті 200 Податкового кодексу України безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2013р. по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 21.2 значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду) - залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009р. у сумі 280 728 грн. без врахування значення рядка 21.3 при визначенні рядка 21.
В порушення п.п.4.6.7 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за серпень 2013р., у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби - у розмірі 280 728,0 грн.
Дане порушення призвело до завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації за серпень 2013р. на суму 252 747,0 грн. Та заниження податку на додану вартість який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд 25, 25.1) по декларації за серпень 2013р. у сумі 27 981 грн.
Відповідно до висновку зазначеного Акту, дані камеральної перевірки свідчать про порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, вн6аслідок чого ТОГВ «Ідеал-А» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 252 747 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 27 981 грн.
На підставі Акта перевірки від 18.10.2013р. №104/22-04/36640282 податковим органом у відношенні позивача винесено податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013р.. №0006952205, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 252747 грн. та №0006962205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 41971,50 грн., з яких за основним платежем: 27981,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13990,50 грн..
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області первинну скаргу, за розглядом якої винесено рішення від 27.12.2013р. №4882/10/04-36100809, яким податкові повідомлення-рішення №0006952205 та №0006962205 від 11.11.2013р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
ТОВ «Ідеал-А» подано до Міністерства доходів і зборів України другу скаргу, за розглядом якої винесено рішення від 04.02.2014р. №2052/6/99-99-10-01-15, яким податкові повідомлення-рішення №0006952205 та №0006962205 від 11.11.2013р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Судом також досліджені копія податкової декларації за серпень 2013 року, копія податкової декларації за жовтень 2012 року; копії податкових накладних №177, №180 від 23.10.2009р., постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р., якою позов ТОВ «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, податкові повідомлення-рішення №0000021503 та №000001503 від 15.01.2013р.. визнано протиправними і скасовані та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р., якою постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. залишено без змін.
Порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2. ст..200 зазначеного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченої відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.
Згідно п.п.14.1.39. п.14.1 ст.39 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.157. п.14.1 ст.14 ПКУ податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
П. п.54.3.2 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У відповідності до п.56.1, п.56.18 ст.56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 1236 від 28.11.2012р. передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").
Відповідно до п.4.4. визначеного порядку у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.
При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.
Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).
У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У відповідності до п.4.5 зазначеного порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.
Підпунктом 4.6.7. п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Акт перевірки від 18.10.2013р. №104/22-04/36640282 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, щодо виявлених порушень ґрунтується на Акті перевірки від 02.01.2013р. №1/15-3/36640282, за результатами якої було винесено податкові повідомлення-рішення №0000021503 та №000001503 від 15.01.2013р. постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000021503 та №000001503 від 15.01.2013р. задоволено.
Станом на час проведення перевірки податковим органом була подана апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р..
Таким чином, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, а скарга - без задоволення, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.
Виходячи з викладеного, оскільки процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивач повинен був відобразити зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення (по рядку 21.3), триває, а також відсутності норми чинного законодавства, що прямо передбачає обов'язок позивача відобразити дану суму у рядку, що відповідає зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, висновки податкового органу є необґрунтованими.
З огляду на вказане, зазначене має відбуватись за наявності факту існування податкового зобов'язання узгодженого в установленому Податковим Кодексом порядку.
Також суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні, в ході проведення перевірки позивача, відповідачем будь-яких інших порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ виявлено не було.
Таким чином, висновки податкового органу, зроблені за результатами перевірки, є помилковими, а її результати не свідчать про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, зазначених податковим органом, та не можуть бути підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, станом на час розгляду справи Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. залишено без змін.
Тобто рішення суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, з урахуванням яких податковим органом зроблено висновок про неправомірне використання сум податку на додану вартість та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, набрало законної сили.
Відповідно до ч.1 ст..72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, наданих сторонами доказів, та встановлених фактичних обставин, суд дійшов висновку що відповідачем правомірність оскаржуваних рішень не доведена, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0006952205 від 11.11.2013р., та №0006962205 від 11.11.2013р.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Турлакова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2014 |
Оприлюднено | 23.05.2014 |
Номер документу | 38787941 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні