Постанова

від 20.05.2014 по справі 825/1510/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1510/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Сторожевої Е.В.,

представника відповідача - Кравченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до Чернігівської митниці Міндоходів про стягнення матеріальне забезпечення на випадок безробіття,-

В С Т А Н О В И В:

08.05.2014 Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Міндоходів про стягнення суми виплаченого матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 564,69 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачем ОСОБА_3 була виплачена допомога по безробіттю, в той час як рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду його поновлено на роботі в Чернігівській митниці Міндоходів. В разі поновлення безробітного на посаді, із роботодавця утримується сума виплаченого матеріального забезпечення, сплачена особі. Сума виплаченого матеріального забезпечення відповідачем у добровільному порядку не повернута.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що звільнення з посади ОСОБА_3 було здійснено Чернігівською митницею, що є іншою юридичною особою ніж Чернігівська митниця Міндоходів, а стаття 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не передбачає правонаступництва. Також представник посилався на те, що Чернігівським міським центром зайнятості не вчинялись будь-які дії на утримання спірних коштів з відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2014 до Чернігівського міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу, звернувся громадянин ОСОБА_3 У зв'язку з відсутністю підходящої роботи, та на підставі особистої заяви відповідача, наказом від 17.02.2014 №НТ 140217 було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю (а.с.4,7).

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2014 по справі 825/2269/13-а, наказом Чернігівської митниці Міндоходів від 02.04.2014 №149-о ОСОБА_3 поновлено на посаді інспектора митного оформлення №1 митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці з 15 травня 2013 року (а.с.8).

Згідно з наказом Чернігівського міського центру зайнятості від 03.04.2014 № НТ 140403 ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено його реєстрацію, в якості безробітного у зв'язку з його поновленням на роботі за рішенням суду (а.с.4).

Згідно довідки-розрахунку Чернігівського міського центру зайнятості від 14.04.2014 №06/1658 за період з 18.02.2014 по 20.03.2014 ОСОБА_3 виплачено матеріальне забезпечення в розмірі 564,69 грн. (а.с.11).

14.04.2014 Чернігівським міським центром зайнятості видано наказ №169 «Про повернення Чернігівською митницею Міндоходів коштів виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_3» (а.с. 12)

В зв'язку з цим, 14.04.2014 відповідачу направлена претензія №05/1659 з вимогою повернути кошти в місячний строк з дня отримання претензії, але станом на день звернення до суду кошти в сумі 564,69 грн. до Чернігівського міського центру зайнятості не надходили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно статті 43 Закону №5067-VI статусу безробітного може набути, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 44 Закону №5067-VI зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону України від 02.03.2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» (далі - Закон - №1533-III) допомога по безробіттю є видом забезпечення.

На виконання Закону №1533-III був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок №307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Згідно пункту 1.2. розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 45 Закону №5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У відповідності з пунктом 2 частини першої статті 31 Закону №1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 5.5. Порядку №307 також передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Відповідно до частини четвертої статті 35 Закону №1533-III із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Беручи до уваги те, що суму виплаченої допомоги відповідачем не повернуто, обов'язок повернення виплаченої допомоги підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що сума виплаченого ОСОБА_3 матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 564,69 грн., підлягає стягненню з Чернігівської Митниці Міндоходів, у відповідності до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості до Чернігівської митниці Міндоходів про стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат позивача, судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Чернігівської митниці Міндоходів (14017, м. Чернігів, пр.-т Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 38709180) на користь Чернігівського міського центру зайнятості (14017, м.Чернігів, вул. Попудренка,14, код ЄДРПОУ 21395273, р/р 37171300901002 в ГУ ДКСУ у Чернігівські області, МФО 853592) виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 564 (п'ятсот шістдесят чотири ) 69 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення .

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков