Рішення

від 16.06.2009 по справі 03/1215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/1215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "16" червня 2009 р.                                                              Справа №  03/1215

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,

з секретарем Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Атопкін С.В. за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Транс", м. Ужгород        

до приватного підприємства "Експе-Транс Плюс", м. Черкаси     

про стягнення 17 620 грн., -

                                                                          ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 17 620 грн., в тому числі основного боргу –15 827 грн.; втрати внаслідок інфляції –1 535 грн.; 3% річних –258 грн. за невиконання зобов'язань по розрахунках за договором-заявкою міжнародного перевезення вантажів від 11.08.2008 за маршрутом Целіе (Словенія) - м. Краматорськ (Україна).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

           Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

           Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

           При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

          Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

           Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

           Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

           При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

           По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)          місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2)          місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

           Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)          у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці –з дня здачі вантажу;

2)          у випадку втрати всього вантажу –з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3)          у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

          День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

          11.08.2008 сторони уклали договір-заявку міжнародного перевезення вантажів за маршрутом Целіе (Словенія) - м. Краматорськ (Україна) (далі - договір).

          На виконання умов договору позивач надав відповідачу автомобілі для перевезення вантажу:

-          р.н. АО 1219 АЕ/АО 2384 ХХ;

-          р.н. АО 0373 АС/АО 4715 ХХ.

         Факт належного виконання позивачем перед відповідачем зобов'язань по міжнародному перевезенню вантажів за договором підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-          міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 547366;

-          міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 5427095;

-          рахунком № 191 від 28.08.2008;

-          рахунком № 192 від 28.08.2008;

-          Актом виконаних робіт № 189 від 28.08.2008;

-          Актом виконаних робіт № 190 від 28.08.2008;

-          подорожніми листами: серія 02АВВ № 805707; серія 02АВВ № 805708; серія 3АН № 004275;

-          свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Із дослідженої в судовому засіданні заявки від 11.08.2008, підписаної представниками сторін, вбачається, що вартість транспортних послуг згідно договору за одне перевезення –3 100 євро, що складає еквівалент на день вивантаження автомобілів 22 377 грн. Строк оплати за перевезення на протязі 10-15 банківських днів по отриманню оригіналу CMR, рахунку-фактури і акту виконаних робіт.

          Оригінали документів (міжнародні товарно-транспортні накладні CMR №№ 5427366 та 5427095, рахунки №№ 191 та 192 від 28.08.2008, акти виконаних робіт №№ 189 та 190 від 28.08.2008) були направлені позивачем відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.09.2008.

          Акти виконаних робіт відповідач позивачу не повернув.

          Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № 192 від 28.08.2008 відповідачем оплачений повністю на загальну суму 22 377 грн. платіжними дорученнями:

-          № 659 від 07.11.2008 на суму 14 377 грн.;

-          № 650 від 03.11.2008 на суму 3 000 грн.;

-          № 636 від 21.10.2008 на суму 5 000 грн.

         Рахунок № 191 від 28.08.2008 на суму 22 377 грн. оплачений частково на суму 6 550 грн. платіжними дорученнями:

-          № 5 від 03.12.2008 на суму 2 550 грн.;

-          № 12 від 27.01.2009 на суму 4 000 грн.

         Борг відповідача перед позивачем по рахунку № 191 від 28.08.2008 складає 15 827 грн.

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно дослідженого в судовому засіданні розрахунку позивача, розмір 3% річних становить 258 грн.; розмір втрат внаслідок інфляції –1 535 грн.

          18.02.2009 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. № 1-18/09 про сплату боргу. Доказів надходження  коштів чи відповіді на адресу позивача суду не надано.

          Таким чином, відповідач має сплатити позивачу 17 620 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 17 620 грн., в тому числі основного боргу –15 827 грн.; втрати внаслідок інфляції –1 535 грн.; 3% річних –258 грн. за невиконання зобов'язань по розрахунках за договором-заявкою міжнародного перевезення вантажів від 11.08.2008 за маршрутом Целіе ( Словенія) - м. Краматорськ (Україна).

           Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 176 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 17 620 грн., в тому числі основного боргу –15 827 грн.; втрати внаслідок інфляції –1 535 грн.; 3% річних –258 грн., а також 176 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємства "Експе-Транс Плюс", вул. Петровського,277, м. Черкаси, код 31782662 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Транс", вул. Гранітна,6, м. Ужгород, код 22078853.        

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського  суду  протягом 10 діб з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

           СУДДЯ                                                                                         В.В.Єфіменко