Рішення

від 27.05.2009 по справі 20/145/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/145/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.09                                                                          Справа №  20/145/09

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціальне боргове управління” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська ,9, корпус 57/1, а/с 167)    

до Комунального підприємства “Валентина” (72202, Запорізька область, смт. Веселе, вул. Крупської, 2)

про стягнення суми 13 259,22  грн.

                                                                                                           Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Глухов О.В. (довіреність б/н від 02.03.2009р.);

Від відповідача –не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з КП “Валентина” на користь ТОВ “Спеціальне боргове управління” заборгованості за Агентським договором № К-45-08 від 29.02.2008р. в сумі 13259,22 грн., яка складається з основного боргу –11752,28 грн., нарахування відповідно до індексу інфляції –1248,28 грн. та 3 % річних –260,68 грн.  

Ухвалою господарського суду від 28.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/145/09,  судове засідання  призначено на 18.05.2009р. Ухвалою суду від 18.05.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.05.2009р.

27.05.2009р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач надав додаткове обґрунтування вимог (заява вих.№99 від 13.05.2009р.), яке прийнято судом до розгляду, та підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовано наступним. Згідно з умовами  укладеного між сторонами агентського договору №К-45-08 від 29.02.2008р., відповідач факсимільним зв'язком направив позивачу звіти про платежі боржників за квітень –серпень 2008р.,  чим підтвердив факт виконання зобов'язань  позивача за цим договором. На неодноразові звернення щодо отримання оригіналів паперових варіантів зазначених звітів відповідач не відреагував, чим порушив вимоги п.2.2.3 договору. Згідно з п.2.2.6 договору , п.п.1, 3  Додаткової угоди №1 від 25.03.2008р. відповідач повинен сплачувати позивачу комісійну винагороду у розмірі 27% від суми фактично повернутих боргів на протязі 3 робочих днів з дня отримання рахунку. Відповідачу відповідно до зазначених звітів про платежі боржників було виставлено рахунки на загальну суму 15752,28 грн. Однак, останній здійснив лише часткову оплату одного рахунку  згідно звіту за квітень 2008р. на суму 4000 грн. На підставі ч.1 ст.193, ст.526, ч.2 ст.625, ст.629, ч.1 ст.901 ЦК України, ч.1 ст.301 ГК України просить позов задовольнити.

Позивачем заявлялися клопотання про витребування доказів шляхом направлення запиту до банківської установи щодо надходження на поточний рахунок відповідача грошових коштів та забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми в розмірі позовних вимог,  що знаходяться на поточному рахунку відповідача. Ухвалою суду від 18.05.2009р. зазначені клопотання судом відхилені, як необґрунтовані.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          29.02.2008р. між комунальним підприємством “Валентина”  (Замовник, відповідач у справі) та ТОВ “Спеціальне боргове управління (Комерційний агент, позивач) укладено агентський договір №К-45-08 комерційного представництва, яке полягає в наданні агентом послуг щодо повернення заборгованості боржників за надані послуги Замовника шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за агентську винагороду (п..1.1).  

          Згідно з п.1.2  договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався здійснити фактичні та юридичні дії зі стягнення простроченої заборгованості на користь відповідача. Агентська винагорода регулюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.  

          Пунктами 2.2.3, 2.2.6 договору встановлено, що замовник зобов'язаний щомісячно, в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати комерційному агенту у паперовому та електронному  вигляді звіт про платежі, що надійшли від боржників на розрахунковий рахунок Замовника протягом місяця за формою Додатка № 3. Щомісячно сплачувати агенту комісійну винагороду згідно Додаткової угоди №1 та наданого реєстру платежів на підставі рахунку агента, протягом 3 робочих днів з моменту його отримання.

          Відповідно до Додаткової угоди №1 від 25.03.2008р. (Додаток №1 до агентського договору), яка є його невід'ємною частиною, сторони встановили, що комісійна винагорода агента складає 27% з ПДВ від суми повернутих боргів замовнику. Підставою для розрахунків сторін є реєстри платежів боржників (Додаток №3), що надійшли на рахунок  Замовника. Винагорода сплачується щомісячно на підставі наданого агентом рахунку, протягом 3 робочих днів з моменту його отримання.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд вважає  позовні вимоги такими, що  підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення  цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору  є договір.

Відповідно до  ст.ст. 525, 526 ЦК України , ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Укладений між сторонами агентський договір №К-45-08 від 29.02.2008р. за своєю правовою природою є договором про  надання послуг,  тому до спірних відносин слід застосовувати положення глави 63 ЦК України.  

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх  договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не  суперечить суті зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

          Матеріали справи свідчать, що згідно з п.п.2.2.1, 2.2.2 договору відповідач для виконання позивачем  повноважень, що випливають із цього договору, видав позивачу останньому довіреність від 29.02.2008р.  та надав реєстр боржників (Додаток №2). Протягом квітня –серпня 2008р. відповідач факсимільним зв'язком направляв позивачу Звіти про платежі боржників, оформлені  за формою Додатка №3 до агентського  договору №К-45-08.  Так, за вказаний період було надіслано звіти за період з 14.04.2008р. по 31.04.2008р.  про погашення боргів на суму 18 775,07 грн., за період з 01.05.208р. по 31.05.2008р. –на суму 12 991,47 грн., за період з 01.06.2008р. по 30.06.2008р. –на суму 12075,45 грн.,  за період з 01.07.2008р.  по 31.07.2008р. –на суму  2 541,68 грн., за період з 01.08.2008р. по  31.08.2008р. –на суму 2 234,50 грн.   

          На підставі умов Додаткової угоди №1 та отриманих факсимільним зв'язком Звітів, позивач виставив КП “Валентина” відповідні рахунки: №00051 від 19.05.2008р. на суму 6083,12 грн., №00083 від 23.06.2008р. на суму 4209,24 грн., №00096 від 16.07.2008р. на суму 3912,44 грн., №000159 від 16.10.2008р. на суму 1547,48 грн., всього на загальну суму 15 752,28 грн.

Представник позивача пояснив, що зазначені рахунки направлялися відповідачу по факсу, однак доказів такого направлення факсимільним зв'язком суду не надано.  В підтвердження надсилання дублікатів цих рахунків відповідачу по пошті надано супровідний лист вих.№42 від 10.03.2009р. та опис вкладення у цінний лист з відбитком штемпеля поштового зв'язку про його направлення 12.03.2009р.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 відповідач зобов'язаний оплатити  рахунок протягом 3 робочих днів з моменту його отримання.

Таким чином, з урахуванням поштового обігу та положень ч.2 ст.530 ЦК України зобов'язання  щодо оплати виставлених рахунків №00083 від 23.06.2008р. на суму 4209,24 грн., №00096 від 16.07.2008р. на суму 3912,44 грн., №000159 від 16.10.2008р. на суму 1547,48 грн.  відповідач повинен був виконати до 18.03.2009р. включно.  

Згідно з матеріалами справи, відповідач 30.05.2008р,  19.06.2008р., 04.08.2008р. та 26.09.2008р.  здійснював  часткові оплати рахунку №51 від 19.05.2008р., про що свідчать виписки по рахунку з відповідним призначенням платежу, які долучено до матеріалів справи. Всього здійснено чотири проплати по 1000 грн. кожна, тобто, на суму   4000 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача по рахунку №51 складає 2083,12грн., по рахунку №00083 - 4209,24 грн., №00096 - 3912,44 грн., №000159 - 1547,48 грн.,  всього заборгованість 11 752,28 грн. (15752,28 –4000).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу за надані послуги  у встановлений додатковою угодою №1 строк не надав.  

Таким чином, вимоги про стягнення з КП “Валентина” на користь позивача суми 11752 грн. 28 коп. основного боргу є обґрунтованими, доведеними  та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути втрати від інфляції у розмірі 1248 грн. 28 коп.  за період з травня 2008р. по березень  2009р. включно та  3% річних  у розмірі 260  грн. 68 коп. за період з 23.05.2008р. по 18.03.2009р., які згідно з розрахунком позивача нараховані за кожним рахунком.    

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими. Однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що підлягає до стягнення сума 269 грн. 91 коп. втрат від інфляції за період з травня 2008р. по лютий 2009р. включно та сума 70 грн. 92 коп. 3% річних за період з 23.05.2008р. по 18.03.2009р. по рахунку №00051 від 19.05.2008р.   При цьому суд бере до уваги, що відповідач,  здійснюючи  часткові оплати, призначенням платежу вказував рахунок №51 від 19.05.2008р.. Таким чином, суд приходить до висновку,  що цей рахунок дійсно отриманий відповідачем своєчасно факсимільним зв'язком 19.05.2008р., тому прострочка платежу за цим рахунком настала з 23.05.2008р. Нарахування інфляційних втрат та 3% річних по інших рахунках у вказані позивачем у розрахунку періоди є безпідставним, оскільки, як встановлено судом,  позивач надав докази направлення інших рахунків лише 12.03.2009р., тому   відповідач повинен був оплатити ці рахунки до 18.03.2009р. включно.  

У зв'язку з цим, позов задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст.44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Комунального підприємства “Валентина” (722202, Запорізька область, смт.Веселе, вул..Крупської,2, п/р260052911 в “РайффайзенБанкАваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 22156458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціальне боргове управління” (02099, м.Київ, вул..Бориспільська, 9, корпус 57/1, а/с 167, п/р26006300122456 в першій Київській філії ВАТ “ВІ Ей Бі Банк”, МФО 322216, код ЄДРПОУ 34937511)  суму 11 752  грн. 28 коп. основного боргу, суму 269 грн. 91 коп. втрат від інфляції, суму 70 грн. 92 коп. –3% річних, суму 132 грн. 60 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.                   

                 Суддя                                                                  Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано  у повному обсязі  10.06. 2009р.