Рішення

від 12.05.2014 по справі 916/1078/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2014 р.Справа № 916/1078/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Малявкін А.Б. (довіреність №01/01/14 від 09.01.2014 р.);

Від відповідача-1: Марінов А.А. (довіреність №б/н від 27.12.2013 р.);

Від відповідача-2: Іоріна К.М. (довіреність №б/н від 12.05.2014 р.);

Від третьої особи ПСП "Агро-Трейд 2001" : не з'явився;

Від третьої особи ПАТ "МАРФІН БАНК" : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (відповідач-1), приватного підприємства "НИВА - В.Ш." (відповідач -2), за участю третьої особи на стороні позивача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейд 2001", за участю третьої особи на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК", про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого майна недійсним,

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : Господарським судом Одеської області розглядається справа №916/1078/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (відповідач-1), приватного підприємства "НИВА - В.Ш." (відповідач -2), про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого майна недійсним, відповідно до резолютивної частини якого позивач просив суд:

- визнати недійсними прилюдні торги, організовані та проведені 21 лютого 2014 року відповідачем 2 - приватним підприємством «НИВА - В.Ш.» (код ЄДРПОУ 33668915) - з метою реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме - складу загальною площею 1 504,7 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Кирнички, вул. Котовського, 1-Р, який реалізовувався в ході виконавчих дій, здійснюваних відповідачем 1 (Відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області; код ЄДРПОУ 35067687) на погашення заборгованості Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Трейд 2001» (код ЄДРПОУ 31580111) перед Третьою особою-2 - ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «МАРФІН БАНК» (код ЄДРПОУ 21650966).

- визнати недійсним протокол проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, належного ПСП «Агро Трейд 2001» від 21.02.2014 року за №1614029-5.

Ухвалою судді господарського суд Одеської області Зайцева Ю.О. від 24.03.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

07.04.2014 р. представником позивача до матеріалів справи подані додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог (вх. ГСОО№8756/14 від 07.04.2014 р.).

08.04.2014 р. представником ПСП «Агро-Трейд 2001» подано клопотання про залучення підприємства до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

09.04.2014 р. представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача СФГ «Андрєєв І.І.» (вх. ГСОО№2-1354/14).

Також, 09.04.2014 р. в судовому засіданні за клопотанням представника позивача до матеріалів справи залучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації відповідача - приватного підприємства «НИВА-В.Ш.».

В судовому засіданні 09.04.2014 р. ухвалою суду в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне сільськогосподарське підприємство «Агро-Тейд 2001».

24.04.2014 р. представником третьої особи ПСП «Агро-Трейд 2001» подано клопотання про витребування доказів, відповідно до якого заявник просив суд витребувати у ПАТ «Марфін Банк» кредитну справу за кредитним договором №2708/OF та договором іпотеки від 02.04.2008 р., укладеним між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ПСП «Агро-Трейд 2011». Вказане клопотання судом розглянуто та в його задоволенні відмовлено, оскільки вказані докази не мають відношення до суті позовних вимог.

25.04.2014 р. третьою особою ПСП «Агро-Трейд 2001» подано письмові пояснення по суті спору, відповідно до змісту яких сторона повністю підтримує правову позицію позивача по справі, просить позов задовольнити в повному обсязі.

25.04.2014 р. відповідачем по справі ВДВС Ізмаїльського міськрайонного Управління юстиції подано відзив на позовну заяву (вх. ГСОО №10583/14), відповідно до змісту якого відділ заявлені позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Також, 25.04.2014 р. відповідачем по справі приватним підприємством «НИВА-В.Ш.» подано відзив на позовну заяву (вх. ГСОО №10586/14), відповідно до змісту якого відділ заявлені позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Що стосується заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову, то вона також залишається господарським судом без задоволення, з огляду на те, що, в порушення ст. 33 ГПК України, заявником не обґрунтовано причини звернення із такою заявою, не доведено, в установленому законом порядку належними та допустими докази існування обставин, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

12.05.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від "5.12.1999 року за № 75/5 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15.12.1999 року за №865/4158 (далі Інструкція № 74/5), головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного /правління юстиції в Одеській області здійснено підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів та за наслідками яких, в порядку ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та пп. 5.11, 5.12 Інструкції №74/5, між ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області та ПП «НИВА - В.Ш.» було укладено договір № 1614029 від 24.01.2014 р. про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

За цим договором № 1614029 від 24.01.2014 р. ПП «НИВА - В.Ш.» була організатором проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме - складу загальною площею 1 504,7 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Кирнички. вул. Котовського, №1-Р, який реалізовувався в ході виконавчих дій, здійснюваних ВДВС Ізмаїльського МУЮ Одеської області на погашення заборгованості Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Трейд 2001» (код ЄДРПОУ 31580111) перед ПАТ «МАРФІН БАНК».

Учасником вказаних прилюдних торгів згідно протоколу №1614029-5 від 21.02.2014 р. було Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента», яке для отримання такого права заздалегідь надало Відповідачеві-2 заяву про участь у торгах №б/н від 18.02.2014 р. і документ на підтвердження сплати гарантійного внеску - платіжне доручення №2117 від 14.02.2014 р.

Як вбачається з протоколу №1614029-5 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21.02.2014 р., переможцем прилюдних торгів, що відбулись 21.02.2014р., стала фізична особа - громадянин ОСОБА_6.

Позивач вважає, що підготовка до проведення прилюдних торгів від 21.02.2014 р. з реалізації вищевказаного Об'єкту нерухомості, а також самі ці торги та оформлення їх результатів були здійснені Відповідачем-2 з істотними порушеннями вимог діючого законодавства, у зв'язку із чим оспорювані торги підлягають визнанню недійсними, а протокол про їх проведення підлягає скасуванню. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами.

Порядок реалізації арештованого нерухомого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», та «Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» (затвердженим наказом Мінюсту України від 27.10.1999р. № 68/5).

Позивач ТОВ «ІЛК «РЕНТА» вважає, що результати прилюдних торгів порушують його законні майнові права та інтереси, оскільки що Відповідачем-2 ПП «НИВА - В.Ш.», як організатором публічних торгів, порушено правила, які визначають процедуру підготовки проведення публічних торгів передбачених ч. 3 от. 43 Закону України «Про іпотеку» та п. 3.5 Тимчасового положення.

Позивач вважає, що відділом ВДС порушено п. 3.10 «Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», затвердженого наказом Мін'юсту України від 27.10.1999р. №68/5, а саме в Інформаційному повідомленні про оспорювані торги № 536676 від 03.02.2014р. відповідач жодним чином не визначив - з якого матеріалу збудовані стіни об'єкту нерухомості.

Крім того на думку позивача, відповідачем-2 ПП«НИВА-В.Ш.» в порушення ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», та п.п. 3.5, 3.6 Тимчасового положення, порушено правила підготовки до проведення прилюдних торгів з опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна, не розміщено в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів.

Позивач вважає, що Відповідачем-2 ПП «НИВА - В.Ш», як організатором публічних торгів, не доведено належними доказами дотримання, а отже є порушенням, правил які визначають процедуру проведення прилюдних торгів.

В обґрунтування зазначеної правової позиції Позивач зазначає, що після відкриття прилюдних торгів учасник № 2 СФГ «Андрєєв» одразу ж запропонував 113 000,00 грн., а учасник №З заявив про свій намір придбати майно за 800 000,00 гри., але його пропозиція пролунала одразу ж після пропозиції учасника № 2, що позбавило можливості позивача (учасника №1) запропонувати свою ціну.

Таким чином позивач посилається на порушення відповідачами п. 4.11.Тимчасового положення, згідно якого якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж лота, називає продажну ціну й номер переможця , під яким він зареєстрований як учасник прилюдних торгів.

Однак, позивач ТОВ «ІЛК «РЕНТА» вважає, що він не мав можливості запропонувати більшу суму, оскільки Загальними зборами учасників Товариства було встановлено максимально допустимий ліміт у 230 000,00 грн., тобто відповідачами не забезпечено дотримання принципів публічності та змагальності, не доведено до відома необмеженому колу осіб інформацію щодо реалізації арештованого нерухомого майна, а також забезпечити рівні умови для всіх бажаючих придбати таке майно.

Крім того позивач вказує ще однією підставою для задоволення позову те, що віповдіачем-1 порушено до п. 1.3 Положення про умови і порядок проведення тендерів конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Положення про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна" від 11.11.2003 року № 136/5, згідно якого визначено, що у разі, якщо у переліку спеціалізованих організацій, з якими органи державної виконавчої служби уклали договори про реалізацію арештованого майна. залишилась одна спеціалізована організація, тендер (конкурс) проводиться з метою доповнення зазначеного переліку у порядку, встановленому цим Положенням.

Тобто позивач вважає, що відповідно до п. 4.5.2. Наказу Мінюста України № 512/5 від 02,04.2012 р. "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», передача майна на реалізацію мав здійснюватись на конкурсних засадах, що не було здійснено відділом виконавчої служби.

Відповідачі проти позову заперечували з підстав, викладених у відзивах.

Третя особа ПСП «Агро-Трейд 2001» підтримала вимоги позивача в повному обсязі та додатково зазначила, що ПСП «Агро-Трейд 2001» не отримувало повідомлення державного виконавця або звіт ТОВ «Оціночної компанії «ВЕГА» від 25.09.2013р., де ринкова вартість нежитлового приміщення одноповерхового складу загальною площею 1562,1 кв.м., який розташований за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Котовського, 1-Р оцінки складає 110910,00 грн., та, відповідно, не мало змогу оскаржити цю оцінку.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як встановлено судом, підставою для визнання торгів недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України позивачами зазначено недодержання державним виконавцем і ПП «НИВА-В.Ш.» під час проведення прилюдних торгів норм Закону та Тимчасового положення щодо визначення об'єкта цих торгів.

Умови та порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначено Законом та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158 (далі - Інструкція N 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання й компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 11 1 , 85 Закону).

Аналіз положень Закону й Інструкції N 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших норм).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням. Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачено певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, п. п. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року за N 152/361; ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Враховуючи те, що протокол проведення публічних торгів є правочином, договором купівлі - продажу, на нього поширюється дія ст.ст. 203 та 215 ЦК України, тобто така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1ст. 215 ЦК України).

Оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених «Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» (затвердженим наказом Мінюсту України від 27.10.1999р. № 68/5).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 13 лютого 2013 року у справі № 6-174 цс12, від 18.09.2013 року у справі № 6-76 цс13 та від 15.01.2014 року у справі № 6-148 цс13.

Враховуючи те, що прилюдні торги як продаж майна, на яке накладено арешт і яке підлягає реалізації, під час якого укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів та продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, може бути визнана недійсною з підстав і з наслідками, передбаченими законом, зокрема, ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Законодавством встановлений перелік вимог, недодержання яких є підставою визнання торгів недійсними, серед яких є порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зокрема, суперечливість змісту правочину ЦК України та іншим актам законодавства.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення правил їх проведення, які суттєво вплинули на результат торгів.

А враховуючи те, що прилюдні торги з продажу нерухомого майна - це юридична дія, спрямована на досягнення цивільно-правових наслідків, то на них поширюються і правила та вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Так, судом встановлено, що на примусовому у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження №35944706 від 08.11.2012 р. про стягнення з боржника на користь стягувача та фізичної особи боргу у розмірі 553 870,50 грн. У зв'язку з тим, що боржник борг не сплатив, державним виконавцем проведено арешт складу та 24.01.2014 року, та укладено з відповідачем-2 договір № 1614029 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації складу. 21.02.2014 року відповідачем-2 були проведені прилюдні торги з реалізації складу, результати яких закріплено у оскаржуваному протоколі.

Позивач, який є учасником прилюдних торгів, вказує у позові, що підготовка до проведення прилюдних торгів з реалізації складу, а також самі ці торги та оформлення їх результатів були здійснені Відповідачем-2 з істотним порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим оспорюванні торги підлягають визнанню недійсними, а протокол про їх проведення скасуванню.

Так, позивач зазначає в позові, що відповідачем-2 була порушена процедура підготовки до проведення прилюдних торгів, оскільки за його думкою ним не було розміщено, як цього вимагає ЗУ «Про іпотеку», повідомлення про проведення прилюдних торгів у двох місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення торгів.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правових позицій судової палати у цивільних справах ВСУ, викладених 24 жовтня 2012 року у постанові по справі № 6 - 116цс12, при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно було встановити такі факти:

- чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів;

- чи вплинули ці порушення на результати торгів;

- чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується позивачем, ТОВ «ІЛК «Рента» було допущено до участі у прилюдних торгах, перешкод для участі у торгах товариству спричинено не було. Більш того, позивач вказує, що для отримання права участі у торгах заздалегідь надав відповідачу-2 відповідні та належні заяву про участі у торгах і документ на підтвердження сплати гарантійного внеску.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що питання щодо опублікування у друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів в цій частині ніяким чином не порушило права або законні інтереси позивача, який є тільки учасником прилюдних торгів, а не стороною виконавчого провадження.

Щодо посилань позивача на порушення торгівельною організацією вимог п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Положення), а саме - не зазначення в інформаційному повідомленні з якого матеріалу збудовані стіни складу, суд зазначає наступне.

З аналізу фактів, викладених товариством у позовній заяві, вбачається що права позивача, як учасника торгів, у разі не зазначення інформації щодо стін об'єкту у інформаційному повідомленні, могли бути порушені у разі якщо, з цих підстав позивач відмовився від участі у прилюдних торгах. Проте, з матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги проводились ліцитатором безпосередньо біля складу і до їх початку позивач побачив об'єкт та погодився прийняти участь у торгах.

Тобто, оскільки позивач не відмовився у участі в торгах, то незазначення відповідачем-1 у інформаційному повідомленні з якого матеріалу збудовані стіни складу, ніяким чином не вплинуло на рішення товариства щодо участі у торгах та, як наслідок, на результати торгів.

Натомість, позивачем у тексті позовної заяви вказано, що він дійсно мав намір на придбання об'єкту нерухомості, проте не здійснив цього лише тому, що на його думку, учасники торгів вступили у злочинну змову.

У позові позивач також вказує, що він був готовий запропонувати за нерухоме майно свою ціну 230 000, 00 грн. З таких посилань суд робить висновок, що на момент проведення прилюдних торгів позивача влаштувало нерухоме майно, та він мав дійсним намір на його придбання в незалежності від того, з якого матеріалу збудовані стіни.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання позивача щодо недійсності результатів прилюдних торгів з підстав не зазначення у інформаційному повідомленні складу стін нерухомого майна, оскільки це не призвело до порушення прав ТОВ «ІЛК «Рента» на участь у торгах та не вплинуло не їх результат.

Щодо посилань позивача на порушення принципів рівності та змагальності під час проведення торгів в частині визначення торгівельна організація, суд зазначає наступне.

Згідно з правовою позицією ВСУ, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів. Таким чином, виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України, підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. З ст. 32, ч. З ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Щодо посилань позивача на порушення процедури проведення прилюдних торгів, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, 21.02.2014 року було проведені прилюдні торги з реалізації складу за результатами яких складено оскаржуваний протокол. Згідно цього протоколу у торгах брав участь Позивач - учасник 1, СФГ «Андрєєв» - учасник 2 та ОСОБА_6 - учасник 3.

З протоколу вбачається, що учасником-2 була запропонована купівельна ціна складу у розмірі 113 000,00 грн., а учасником-3 ціна у розмірі 800 000,00 грн.

Посилання позивач на те, що йому не надали можливості, як учаснику торгів, запропонувати свою ціну в ході аукціону, оскільки одразу після відкриття прилюдних торгів учасник 2 запропонував ціну 113 000,00 гри., а за ним свою ціну у розмірі 800 000,00 грн. запропонував учасник 3, не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Суд не приймає до уваги посилання товариства на те, що Відповідачем 1 порушені умови п. 4.11. Тимчасового положення, в якому зазначено, що «Якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продало лота, називає продажну ціну й номер переможця, під яким він зареєстрований як учасник прилюдних торгів», оскільки позивач невірно трактує вказану правову норму, оскільки ключовим словосполученням у даному випадку є словосполучення - «остання ціна». Тобто ліцитатор три рази повторює тільки останню ціну та дає на роздуми покупцям три хвилини після цього. Ліцитатор не повинен після кожної запропонованої ціни три рази повторювати її та надавати три хвилини покупцям.

Щодо посилань позивача не те, що покупець 2 та покупець 3 запропонували свої ціни з невеликим інтервалом, то такі дії на заборонені Тимчасовим положенням або ЗУ «Про іпотеку».

Суд враховує, що позивач у позові має довести не тільки те, що при реалізації складу мали місце порушення Положення, а і те, що ці порушення вплинули на результати торгів й мало місце порушення саме прав і інтересів позивача, який оспорює результати торгів, а не інших осіб, таких як стягувач та боржник.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повніші бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведених підстав суд вважає, що як при підготовці, проведенні так і при оформленні результатів торгів, жодні права або інтереси позивача не були порушені відповідачами, отже позивач не довів належними та допустимими доказами заявлених у справі позовних вимог, у зв'язку з чим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" до відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, приватного підприємства "НИВА - В.Ш." про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого майна недійсним - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 19.05.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.