Рішення

від 03.06.2009 по справі 52/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/264

03.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 11 431,53 грн. за участю представника позивача –Самойленка К.В., довіреність № 06/238 від 28.01.2009 р., відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 11 451,53 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки оплаченого природного газу за договором № К 00408-73/4 від 15.11.2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.06.2009 року.

02.06.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва відповідач подав заяву, якою визнав заборгованість згідно акту звірки взаєморозрахунків в розмірі 11 431,53 грн.

У судовому засіданні 03.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2009 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № К 00408-73/4, за умовами якого відповідач зобов'язався від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповувати в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надавати послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами до моменту розірвання (п. 10.1. договору).

Умовами договору було встановлено, що при укладанні договору позивач перераховує на розрахунковий рахунок відповідача впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в додатку № 2 до цього договору (п. 4.1.).

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару та отримав від відповідача пластикові картки. Заперечень з цього приводу відповідачем не надано.

Позивач зазначає, що починаючи з 17.02.2009 року автозаправні станції припинили заправку автомобілів.

26.02.2009 року позивач направив відповідачу претензію за № 06/564 з вимогою перерахувати дебіторську заборгованість в розмірі 11 451,53 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач направив позивачу лист за вих. № 61, яким визнав суму заборгованості в розмірі 11 431,53 грн.  

Станом на 28.02.2009 року між сторонами було підписано Акт звірки розрахунків 0000000323 за період з 01.01.2009р. по 28.02.2009р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 11 431,53 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 11 431,53 грн.

Доказів поставки товару, оплаченого позивачем вартістю 11 431,53 грн., чи повернення сплачених позивачем цих грошових коштів відповідачем суду не надано.

Відповідач подав до суду заяву про визнання позову. Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.  

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 11 431,53 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 114,32 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 78, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(юридична адреса: 03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 19 (10 поверх, оф. 1-2), код 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»(61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код 03359552) 11 431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн. 53 коп. грошових коштів, 114 (сто чотирнадцять) грн. 32 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

      Суддя                                                                                          С.Чебикіна