Постанова

від 03.06.2009 по справі 8/99-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/99-38

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 червня 2009 р.                                                                                    № 8/99-38  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 Дунаєвської Н.Г. –головуючий,

                                         Воліка І.М.,     

                                         Мележик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року у справі № 8/99-38 Господарського суду Волинської області за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, м. Київ, Дочірньої компанії "Укртрансгаз", м. Київ, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м. Львів, до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м. Луцьк, про стягнення           1 026 398,32 грн.,

за участю представників:

позивача –не з'явився

відповідача –не з'явився

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2008 року Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" пред'явив у господарському суді позов до відповідача – ВАТ "Волиньгаз" про стягнення 1 026 398,32 грн.

Вказував, що протягом січня –грудня 2003 року, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" надала ВАТ "Волиньгаз" послуги з транспортування природного газу для потреб населення в обсязі 340 423, 161 тис. м. куб. вартістю                                   3 676 570, 13 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь 646 218, 88 грн. основного боргу, 316 856, 33 грн. інфляційних втрат,  50 081,96 грн. 3 % річних, а всього 1 013 157, 17 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 20 листопада 2008 року (суддя: Кравчук А.М.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. – головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ВАТ "Волиньгаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" 646 218, 88 грн. основного боргу, 316 856, 33 грн. інфляційних втрат,  50 081,96 грн. 3 % річних.

Судові рішення мотивовані посиланнями на ст.ст. 261, 526, 530, 599, 625 ЦК України та часткову оплату відповідачем поставленого природного газу внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з останнього з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильно застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 261, 266, 267, ст.ст. 33, 36,43 ГПК України та ст. 6 Закону України "Про судоустрій", просив рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова  зазначеним вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" від 27.12.2001 №1729 ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" протягом січня –грудня 2003 року, надала ВАТ "Волиньгаз" послуги з транспортування природного газу для потреб населення в обсязі 340 423, 161 тис. м. куб. вартістю 3 676 570, 13 грн.

Внаслідок часткової оплати поставленого газу, утворилась заборгованість за листопад –грудень 2003 року, яка складає 646 218, 88 грн.

Вказана сума боргу підтверджується актами приймання –передачі природного газу від 05.12.2003 та від 06.01.2004, актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2005 та листом відповідача №3056/12-09 від 29.09.2005 про списання спірної суми заборгованості у листопаді 2004 року з посиланням на акт звірки взаєморозрахунків від 31.08.2005.

Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій посилались на ст.ст. 261, 526, 530, 599, 625 ЦК України та виходили з того, що сума боргу відповідача підтверджена належними та допустимими доказами, а посилання відповідача на списання її у листопаді 2004 року всупереч ст.33 ГПК України будь-яким чином не обґрунтовані.

Дані висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Господарськими судами встановлено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом" від 27.12.2001 №1729 позивач протягом 2003 року на підставі актів приймання – передачі поставив відповідача природний газ, який останній оплатив частково.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 29.09.2005 направив відповідачу листа №3056/12-09 в якому зазначив розмір заборгованості останнього та просив вжити заходи по погашенню заборгованості  згідно постанови КМУ №664 від 20.07.2005.

Відповідач всупереч зазначеним вимогам позивача та наведеним нормам чинного законодавства заборгованість не оплатив чим порушив виконання грошового зобов'язання.

         Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

      Господарські суди, перевіривши обґрунтованість наданого позивачем розрахунку суми боргу, інфляційних втрат та 3 % річних, дійшли правильного висновку про задоволення позову у заявленому позивачем розмірі, який також відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

       Посилання відповідача на ст.ст.257, 261, 267 ЦК України та пропуск позивачем строку позовної давності у зв'язку з пред'явленням позову до ВАТ "Волиньгаз" 24.03.2004 про стягнення 1 026 398, 32 грн. вірно залишені судами поза увагою, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом спору за вказаним позовом було відшкодування шкоди, а предметом даного спору є стягнення заборгованості за поставлений природний газ.                  

З огляду на викладене, посилання касаційної скарги на зазначені обставини також слід залишити поза увагою.

Інші доводи касаційних скаргах про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117  ГПК України.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року у справі № 8/99 –38 залишити без змін.

Головуючий:                                                                          Н.Г. Дунаєвська

Судді:                       І.М. Волік

                                                                                                           Н.І. Мележик