Ухвала

від 08.05.2014 по справі 415/362/13-а (2а/415/58/13)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" травня 2014 р. м. Київ К/800/46646/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства фірми «Нагріс» на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 04 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства фірми «Нагріс» до комісії по вирішенню спірних питань землекористування в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради, треті особи Лисичанська міська рада, комунальне підприємство «Лисичанськміськсвітло», ОСОБА_4, ОСОБА_5, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення комісії, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2013 року приватне підприємство фірма «Нагріс» (ППФ «Нагріс») пред'явило позов до комісії по вирішенню спірних питань землекористування в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради, треті особи Лисичанська міська рада, комунальне підприємство «Лисичанськміськсвітло» (далі КП «Лисичанськміськсвітло»), ОСОБА_4, ОСОБА_5, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення комісії по вирішенню спірних питань землекористування в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 04 липня 2012 року, що оформлене протоколом № 05/12 «По відведенню земельних ділянок».

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 04 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ППФ «Нагріс», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що ППФ «Нагріс» 18 грудня 2008 року звернулось із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 2500 кв.м., що розташована по вул. Круглова, 2а в м. Лисичанськ (територія КП «Лисичанськміськсвітло»), на якому розташований об'єкт права власності позивача, придбаний відповідно до біржового контракту від 17 грудня 2008 року.

З листа управління архітектури та містобудування Лисичанської міської ради від 26 лютого 2009 року слідує, що об'єкту слюсарні позивача, що знаходиться на територія КП «Лисичанськміськсвітло», присвоєна адреса: м. Лисичанськ АДРЕСА_1.

26 вересня 2010 року актом встановлення (поновлення) меж земельної ділянки були встановлені межі земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Відповідно до даного акту межа земельної ділянки на місцевості проходить з північного заходу - по металевим воротам, по стіні будівлі цегляних гаражів.

30 грудня 2010 року відповідно до витягу із рішення Лисичанської міської ради № 6/59 вищевказану земельну ділянку було надано в оренду строком на 3 роки позивачу.

09 лютого 2011 року між Лисичанською міською радою і позивачем було укладено договір оренди землі, яка знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1430 га, у тому числі під капітальну одноповерхову забудову - 0,0331 га, під проїзди, проходи, та площадки - 0,0641 га; - інші землі - 0,0458 га.

04 липня 2012 року відбулось засідання комісії по вирішенню спірних питань землекористування виконавчого комітету Лисичанської міської ради, предметом розгляду якого було розгляд питання погодження меж земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 для оформлення ОСОБА_4 права оренди земельної ділянки та експлуатації самовільно побудованого гаражу.

За результатами засідання комісії по вирішенню спірних питань землекористування виконавчого комітету Лисичанської міської ради було погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 та встановлено, що межа земельної ділянки, яку орендує ППФ «Нагріс» на місцевості проходить по стіні будівлі цегляних гаражів, в тому числі тих, які належать ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішенням комісії по вирішенню спірних питань землекористування виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 04 липня 2012 року № 05/12, яким погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1, було прийняте відповідачем в межах його повноважень, у встановленому законом порядку та права позивача не порушені, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 04 липня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Відповідно до пункту «й» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вирішення земельних спорів.

Згідно частини 3 статті 158 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Підпунктом 5 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Статтею 159 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначений порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до даної статті земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

З метою реалізації повноважень органів місцевого самоврядування по регулюванню земельних відносин, керуючись статтею 13 Конституції України та положеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 06 грудня 2011 року № 755 створено комісію по вирішенню спірних питань землекористування та затверджено Положення про комісію по вирішенню спірних питань землекористування.

Пунктом 2.1. даного Положення передбачено, що комісія по вирішенню спірних питань землекористування в межах своєї компетенції розглядає звернення фізичних та юридичних осіб по спірним питанням землекористування щодо земельних ділянок, що не перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Відповідно пункту 2.2. Положення серед інших питань щодо землекористування, комісія розглядає та приймає рішення по питанню про погодження, замість суміжного землекористувача, меж земельних ділянок, з метою надання їх у користування фізичним чи юридичним особам.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи 04 липня 2012 року відбулось засідання комісії по вирішенню спірних питань землекористування виконавчого комітету Лисичанської міської ради, предметом розгляду якого було розгляд питання погодження меж земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 для оформлення ОСОБА_4 права оренди земельної ділянки та експлуатації самовільно побудованого гаражу. Рішенням комісії було погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 та встановлено, що межа земельної ділянки, яку орендує ППФ «Нагріс» на місцевості проходить по стіні будівлі цегляних гаражів, в тому числі тих, які належать ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Матеріалами справи підтверджено, що межа земельної ділянки, якою користується позивач, на місцевості з північного сходу та заходу проходить по стіні будівель цегляних гаражів, зазначених у спірному рішенні, що підтверджується планом - схемою місця знаходження орендованої позивачем земельної ділянки, актами приймання-передачі та встановлення меж земельної ділянки на місцевості, технічними паспортами на гараж НОМЕР_1, який належить третій особі - ОСОБА_5, та на гараж НОМЕР_2, який належить третій особі - ОСОБА_4. Гараж НОМЕР_1 та НОМЕР_2 зведені у 1992 році, що посвідчується відомостями технічних паспортів, виготовлених у вересні 2011 року Лисичанським комунальним підприємством «БТІ», в яких міститься відмітка про самовільне будівництво.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до вірного висновку про те, що комісія по вирішенню спірних питань землекористування виконавчого комітету Лисичанської міської ради, виносячи спірне рішення від 04 липня 2012 року, яке оформлене протоколом № 05/12, яким погоджено межі земельної ділянки по АДРЕСА_1, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та законних прав, інтересів позивача не порушила.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства фірми «Нагріс» залишити без задоволення, а постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 04 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: