Постанова

від 16.06.2009 по справі 17/415-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/415-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

16.06.09 р.                                                                                          № 17/415-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЧорногуз М.Г. (доповідач по справі),

СуддіЖук Г.А.

Мазур Л.М.

при секретарі судового засідання: Єрмак Л. В.

В судове засідання з'явились представники сторін:

від позивача: Горкуша С.П. –представник за довіреністю № 09-07 від 04.01.2009 р.

Шутенко В.В. –представник за довіреністю № 09-06 від 04.01.2009 р.;

від відповідача: Бондар О.В. –представник за дов. № 4 від 22.12.2008 р.;

          Федоренко А.І. –представник за дов. № 5 від 22.12.2008 р.          

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»,

на рішення господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року,

у справі № 17/415-08 (суддя Суховий В.Г.),

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал», м. Біла Церква, Київська область,

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 8, м. Біла Церква, Київська область,

про спонукання до укладення договору,

ВСТАНОВИВ:

КП Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до КП Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 8 про спонукання до укладення договору (а.с. 6-10).

Рішенням господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року по справі № 17/415-08 у позові було відмовлено повністю (а.с. 156-161).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15 квітня 2009 року № 14-03/438, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов КП Київської обласної ради «Білоцерківводоканал».

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 травня 2009 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників апеляційного провадження.

Представники позивача підтримуюь вимоги викладені в апеляційній скарзі та просять скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що в проекті договору зазначені усі істотні умови необхідні для такого виду договорів.

Представники відповідача заперечують проти апеляційної скарги посилаючись на безпідставність позовних вимог та просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Представник відповідача зазначає, що у відповідності до Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, Закону України “Про житлово-комунальні послуги” ЖЕК може виступати у правовідносинах із постачальником  питної води лише в якості споживача –юридичної особи, яка безпосередньо використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Відповідач стверджує, що він не є споживачем холодної води, яка призначається для споживання мешканцями жилих будинків з якими позивач вже уклав договори на постачання холодної води та водовідведення, а тому він відмовився від укладення спірного договору.

В судовому засіданні 9 червня 2009 року, відповідно до ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 16 червня 2009 року.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16 червня 2009 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Комунальне підприємство Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” направило Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 8 листа № 1-03/407 від 3 червня 2008 року (а.с.16) та примірник проекту договору про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення і розподілу спожитих об'ємів в будинках від 15.05.2008 року (а.с.11-15).

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 8 листом № 200 від 23.06.2008 року, відмовилось від підписання запропонованого проекту договору (а.с. 17-18).  

13 серпня 2008 року, комунальне підприємство Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” звернулося до господарського суду з позовом про спонукання відповідача до укладення договору про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення на умовах позивача (а.с. 6-10).

Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно п. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, при укладенні господарських договорів, відповідно до п. 4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Частиною першою статті 649 Цивільного кодексу України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Аналогічна норма міститься в частині першій статті 187 Господарського кодексу України, згідно з якою спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору

Згідно статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а підпунктом 1 пункту 3 статті 20 цього Закону визначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (надалі –Закону), договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

За змістом ст. 1 Закону, балансоутримувачем є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач не є безпосереднім споживачем комунальних послуг, а такими споживачами є мешканці будинку - власники квартир. Зазначений висновок суду ґрунтується на визначенні "споживач", яке викладено у ст. 1 Закону.

При цьому, ч. 2 цієї норми визначено, що, у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Виконавцем, згідно з ст. 1 Закону, є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до рішення сесії Білоцерківської міської ради від 23.12.2005 року № 388, виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води є позивач, а житлово-експлуатаційні підприємства визначені виконавцями послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і є балансоутримувачем жилих будинків (а.с. 28).

Згідно п. 2.1. Статуту Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 8, затвердженого Рішенням 23 сесії 5 скликання Білоцерківської міської ради № 526 від 25.10.2007 року, метою створення даного підприємства є забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням, надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій для задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм стандартів, порядків і правил згідно із законодавством, мінімізація витрат на це з міського бюджету ( а.с. 79-83).

Таким чином, в силу ч. 2 ст. 29 Закону, відповідач може укласти відповідний договір з виконавцем. Разом з тим, зазначена норма не визначає це обов'язком балансоутримувача.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Щодо укладення договору безпосередньо з громадянами (субабонентами), то договори укладаються між водопостачальником та споживачем (абонентом), установки якого безпосередньо приєднані до трас постачальника.  Місцем передачі послуги є межа балансової належності  мереж водопроводу і каналізації.

Тобто, комунальне підприємство Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” здійснює поставку води лише до будинку, а не до кожної окремої квартири і відводить стічні води від всього будинку, а не від окремих квартир. Подача води  до квартир та відведення стічних вод від них здійснюється вже по внутрішньо будинковим системам водопроводу та каналізації, які перебувають на балансі і в повному господарському віданні саме відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо обов'язковості укладення між сторонами договору про постачання холодної води та надання послуг з водовідведення і розподілу спожитих об'ємів в будинках.

Між сторонами існують договоріні відносини щодо надання послуг з водопостачання та водовідвенення, що підтверджується договором № 6508 від 8 лютого 2007 року, який є безстроковим і доказів про розірвання або припинення дії цього договору сторонами не надано ( а.с. 91-92).

Відносно укладення проекту договору від 2008 року, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що з боку позивача мало місце порушення вимог чинного законодавства, які регулюють порядок укладення договорів.

Запропонований позивачем проект договору № 2889 від 15 травня 2008 року не відповідає Типовому договору затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»,  та Типовому договору, затвердженому Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.94 №65 "Про затвердження правил користування системами комунального постачання та водовідведення в містах і селищах України", який діяв станом на травень 2008 року (тобто на час пропозиції укласти договір).

Даний факт підтверджується клопотанням позивача від 05.11.2008 року  про зміну позову, в якому внесені зміни до договору, проект якого є предметом спору у даній справі, які вносяться позивачем до умов  запропонованого договору у зв'язку із  набранням законної сили Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями, затвердженої Наказом  Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 126 від 14.05.2008 року, отже оферта, що була направлена відповідачу, не містила всіх істотних умов ( а.с. 51-52).

До звернення до суду з клопотанням про зміну позову, позивач в установленному порядку не звернувся до відповідача з проектом договору доданного до клопотання, тому дане клопотання правомірно відхилило позов. Оскільки позивач не скористався правом направлення відповідачу повної пропозиції  (оферти) на укладення договору, відтак суд не вправі зобов'язувати відповідача на укладення договору, проект якого не направлявся іншій стороні.

Тобто безпідставність вимог, щодо укладення договору в редакції від 15 травня 2008 року, позивач сам визнав своїми діями (зміною позовних вимог), а укладення договору в редакції, що було додано до клопотання про зміну позову неможливе, оскільки проект договору не направлявся відповідачеві.

Враховуючи сукупність вищезазначеного та практику Вищого господарського суду України, зокрема Постанови від 22.12.2006 р. у справі N 6/170д/06 та від 04.06.2009 року у справі 8/405-08, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, вважає,  що  господарський суд Київської області в рішенні від 1 квітня 2009 року, дійшов правомірного висновку, що позов станом на день винесення рішення, задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року по справі № 17/415-08 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Комунального підприємства Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради “Білоцерківводоканал” на рішення господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року у справі № 17/415-08 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 1 квітня 2009 року у справі № 17/415-08 залишити без змін.

3.          Справу № 17/415-08 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяМ.Г. Чорногуз

СуддіГ.А. Жук

Л.М. Мазур

Дата відправки  18.06.09