Постанова

від 15.05.2014 по справі 904/5595/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 904/5595/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" арбітражного керуючого Семяника Артема Вікторовича

на постанову у справі господарського судуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року №904/5595/13 Дніпропетровської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" про визнання банкрутом За участю представників сторін: ТОВ "Феро-Сервіс" - Польянова Є.О.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 року у справі №904/5595/13 долучено до матеріалів справи надані ліквідатором документи. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс". Згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на суму 67 239 694,04 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд", смт. Ювілейне на суму 699 627,51 грн. Припинено повноваження ліквідатора у справі Семяника Артема Вікторовича. Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року у справі №904/5595/13 (Головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Джихур О.В., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 року скасовано в частині затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс", м. Дніпропетровськ та припинення провадження у справі.

Не погодившись із постановою апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" та ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" арбітражний керуючий Семяник Артем Вікторович звернулись до Вищого господарського суду України зі спільною касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм процесуального права, просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 року у справі №904/5595/13, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм процесуального права, зокрема приписів ст. 53, 93 ГПК України, ст. 41, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. N 4212-VI ) (далі - Закон про банкрутство).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно із ч. 3 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2013 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс", м. Дніпропетровськ про порушення провадження у справі про банкрутство (т. 1, а. с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс", м. Дніпропетровськ з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.08.2013 року (т. 1, а. с. 132-133).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці (до 01.11.2013 року). Ліквідатором банкрута призначено Семяника Артема Вікторовича, якого зобов'язано вчинити певні дії (т. 1, а. с. 140-144).

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури опубліковано 14.08.2013 року в газеті "Голос України" № 150 (5650) (т. 1, а. с. 166).

20.09.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулась ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з клопотанням про зобов'язання ліквідатора ТОВ "Феро-Сервіс" надати до ДПІ у Бабушкінському району м. Дніпропетровська документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку ТОВ "Феро-Сервіс" за останні три роки його діяльності та не затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу до проведення позапланової перевірки та надання до суду доказів на підтвердження факту проведення перевірки (т. 1, а. с. 154-155).

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулась до ліквідатора ТОВ "Феро-Сервіс" з клопотанням № 2093/10/22-627 від 18.09.2013 року про надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів за період з 01.07.2010 року та повідомити про час і місце проведення перевірки (т. 1, а. с. 157-158). Також в зазначеному листі ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська просила ліквідатора до завершення позапланової документальної перевірки не подавати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2013 року зобов'язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" Семяника А.В. у строк до 01.11.2013 року, надати Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" за період його діяльності за останні три роки. Зобов'язано ліквідатора направити до господарського суду інформацію щодо виконання цієї ухвали у строк до 01.11.2013 року (т. 1, а. с. 167-168).

10.10.2013 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута (т. 1, а. с. 169-196).

30.10.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшло заперечення на клопотання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про надання документів, в якому ліквідатор зазначив про те, що 05.07.2013 року у нього було викрадено первинну бухгалтерську документацію, договори, банківські виписки, відомості нарахування та виплати заробітної плати, інша бухгалтерська документація підприємства. В зв'язку з цим, ліквідатор вказав на неможливість надання документів для перевірки (т. 1, а. с. 197-198).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року прийнято до розгляду заяву Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання грошових вимог до боржника на суму 21 843 336,49 грн. Зобов'язано ліквідатора Семяника А.В. в строк до 26.11.2013 року розглянути вимоги кредитора і про результати повідомити у письмовій формі господарський суд (грошові вимоги, а. с. 1).

Іншою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року прийнято до розгляду заяву Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання грошових вимог до боржника на суму 45 396 357,49 грн. Зобов'язано ліквідатора Семяника А.В. в строк до 26.11.2013 року розглянути вимоги кредитора і про результати повідомити у письмовій формі господарський суд (грошові вимоги, а. с. 37).

Розгляд звіту ліквідатора та затвердження ліквідаційного балансу місцевим господарським судом неодноразово відкладався.

При винесенні ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів.

Під час здійснення апеляційного перегляду наведеної ухвали, суд апеляційної інстанції із яким погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшов протилежного висновку щодо підставності затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у даній справі про банкрутство та встановив наступні обставини.

Єдиним учасником боржника прийнято рішення № 29-04 від 29.04.2013 року про ліквідацію ТОВ "Феро-Сервіс", у зв'язку з чим призначено ліквідатора (т. 1, а. с. 83).

В Бюлетені державної реєстрації № 248 (13) від 17.05.2013 року здійснено публікацію оголошення про ліквідацію підприємства (т. 1, а. с. 92). Відповідна публікація була розміщена також в газеті "Днепр Вечерний" № 59 (12675) за 14.05.2013 року (т. 1, а. с. 91).

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (надалі - Порядок), юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Отже, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у апеляційній скарзі, зокрема зазначила про те, що до ДПІ не надходила заява за формою № 8-ОПП про припинення платника податків. На підтвердження цього ДПІ додало до апеляційної скарги копію журналу реєстрації заяв, повідомлень за формою № 6-ОПП (т. 2, а. с. 52).

Проте, у якості доказу направлення до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська боржник поряд з іншими документами додав до заяви про порушення справи про банкрутство заяву форми № 8-ОПП та опис вкладення до цінного листа від 29.04.2013 року (т. 1, а. с. 97).

Рішенням єдиного учасника Товариства № 2 від 18.07.2013 року затверджено проміжний ліквідаційний баланс станом на 18.07.2013 року, вирішено звернутися до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство підприємства (т. 1, а. с. 129).

Звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство боржник зокрема зазначив, що у зв'язку з загостренням фінансово-економічної кризи, нестабільністю валютного курсу, наявністю у підприємства значних боргових зобов'язань, стрімким нарощуванням кредиторської заборгованості і відсутністю передумов для подальшої фінансово-господарської діяльності товариства його власником 29.04.2013 року прийнято рішення № 29-04 про припинення шляхом ліквідації.

Одночасно власником боржника було зазначено, що згідно з даними бухгалтерського обліку Товариства боржника загальний розмір його зобов'язань значно перевищує загальну вартість його активів, що свідчить про неможливість боржника задовольнити вимоги всіх його кредиторів.

Проте, під час розгляду справи в підсумковому засіданні ліквідатором було надано до господарського суду документи фінансово - господарської діяльності підприємства за січень - квітень 2013 року.

Вказані документи, як встановлено судом другої інстанції, були долучені до матеріалів справи, хоча цим документам місцевим господарським судом не була надана правова оцінка.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 05.01.2013 року між ТОВ "Феро-Сервіс" (Покупець) та AVEONA TRADE LIMITED (Продавець) було укладено Договір № 05/2013 купівлі-продажу (т. 2, а. с. 17-19).

Відповідно до умов зазначеного договору Продавець продає, а Покупець купує дизельне паливо (Товар). Загальна попередня вартість Товару складає 8 400 000,00 дол. США. Оплата Товару здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати загальної вартості Товару в доларах протягом 14 календарних днів з моменту виставлення інвойсу Продавцем на підставі даного Договору.

22.04.2013 року між ТОВ "Феро-Сервіс" (Кредитор) та ТОВ "Сучасні технології розвитку" (Новий Кредитор) укладено Договір уступки права вимоги № 11 (т. 2, а. с. 12-14).

Відповідно до пункту 1.1 Зазначеного договору Кредитор відступає, а Новий Кредитор набуває право вимоги виконання зобов'язань в сумі 4 007 000,00 дол. США до Боржника Кредитора - Компанії та ADOLIANA LIMITED відповідно до Договору № 05/2013 року від 05.01.2013 року, укладеного між ТОВ "Феро-Сервіс" та AVEONA TRADE LIMITED.

Згідно з пунктом 2.1 Договору уступки права вимоги № 11 від 22.04.2013 року за відступлене право вимоги Новий Кредитор зобов'язаний перерахувати Кредитору грошові кошти в сумі 4 007 000,00 дол. США протягом 90 днів з моменту підписання даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2013 року між ТОВ "Феро-Сервіс" (Покупець) та AVEONA TRADE LIMITED (Продавець) укладено Договір № 04/2013 купівлі-продажу (т. 2, а. с. 26-28), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує квадрат стальний марки ЗСП/ПС, 20*20,9 мм (Товар), загальна попередня вартість Товару складає 8 567 000,00 дол. США, оплата Товару здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати загальної вартості Товару в доларах протягом 30 календарних днів з моменту виставлення інвойсу Продавцем на підставі даного Договору.

26.04.2013 року між ТОВ "Феро-Сервіс" (Кредитор) та ТОВ "Сучасні технології розвитку" (Новий Кредитор) укладено Договір уступки права вимоги № 22 (т. 2, а. с. 21-23).

Пунктом 1.1 Договору уступки права вимоги № 22 від 26.04.2013 року встановлено, що Кредитор відступає, а Новий Кредитор набуває право вимоги виконання зобов'язання в сумі 4 403 000,00 дол. США до Боржника Кредитора - Компанії та ADOLIANA LIMITED відповідно до Договору № 04/2013 від 15.04.2013 року, укладеного між ТОВ "Феро-Сервіс" та AVEONA TRADE LIMITED.

Згідно з пунктом 2.1 Договору уступки права вимоги № 22 від 26.04.2013 року за відступлене право вимоги Новий Кредитор зобов'язаний перерахувати Кредитору грошові кошти в сумі 4 403 000,00 дол. США протягом 90 днів з моменту підписання даного договору.

Таким чином, в строк до 26.07.2013 року боржник мав отримати за укладеними договорами 8 410 000,00 дол. США. Проте, як вбачається із наданого суду проміжного ліквідаційного балансу підприємства станом на 29.04.2013 року дебіторська заборгованість та будь-які активи у боржника відсутні.

В уточненому звіті про результати ліквідаційної процедури станом на 18.11.2013 року ліквідатор зазначив про те, що на момент прийняття власником ТОВ "Феро-Сервіс" рішення про припинення діяльності підприємство-нерезидент AVEONA TRADE LIMITED заборгувало ТОВ "Феро-Сервіс" 8 410 000,00 дол. США за імпортними контрактами, які додано до звіту ліквідатора. Однак ліквідатор не включив дану заборгованість до балансу боржника та акту інвентаризації, пославшись на те, що 22.04.2013 року та 26.04.2013 року боржником було відступлено право вимоги за зазначеними договорами іншому підприємству.

Апеляційний господарський суд встановив, що, вказаний висновок ліквідатора суперечить фактичним обставинам справи, оскільки за договорами від 22.04.2013 року та 26.04.2013 року саме на користь боржника мали бути перераховані грошові кошти на загальну суму 8 410 000,00 дол. США.

Зазначені обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при розгляді справи в підсумковому засіданні суду.

Постановою від 01.08.2013 року господарський суд призначив ліквідатором банкрута Семяника А.В., зазначивши про те, що боржником подано клопотання про покладення обов'язків на ліквідатора Семяниа А.В., якого призначено ліквідатором за рішенням № 29-04 від 29.04.2013 року єдиного учасника підприємства боржника.

У пункті 36.7 Інформаційного листа (із внесеними до нього доповненнями) зазначено, що призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини 6 статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 3 статті 95 Закону кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

У пункті 36.7 Інформаційного листа (із внесеними до нього доповненнями) також зазначено, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Проаналізувавши звіт ліквідатора, суд апеляційної інстанці встановив, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Феро-Сервіс" станом на 15.09.2013 року включено вимоги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на суму 67 239 354,04 грн. (третя черга вимог кредиторів), ТОВ "Екотрейд", смт. Ювілейне на суму 699 627,51 грн. (четверта черга вимог кредиторів), ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на суму 340,00 грн. (шоста черга вимог кредиторів). При цьому, реєстр вимог кредиторів не затверджувався.

Крім цього, слід погодитись із висновком колегії суддів апеляційного господарського суду про те, що судом першої інстанції не було враховано факту подання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заяв з вимогами до боржника з порушенням встановленого статтею 95 Закону строку, що впливає на черговість задоволення цих вимог.

Також, суд другої інстанції встановив, що ліквідатор не здійснив належних заходів по виявленню майнових активів банкрута.

Так, із листа № ц/31149-14 від 28.08.2013 року Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (т. 1, а. с. 190) вбачається, що станом на 30.08.2013 року будь-яка інформація щодо державної реєстрації прав власності або користування на земельні ділянки за ТОВ "Феро-Сервіс" в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська відсутня.

У вищезазначеному листі повідомлено ліквідатора про те, що відповідно до постанови № 1021 від 09.09.2009 року Кабінету Міністрів України реєстрацію прав на земельні ділянки виконують територіальні відділи Держкомзему.

Слід звернути увагу, що суд апеляційної інстанції встановив, що докази звернення ліквідатора до відділу Держкомзему у Дніпропетровській області з запитом та отримання відповіді в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком Дніпропетровського апеляційного господарського суду про те, що затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції належним чином не було досліджено матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не було з'ясовано, чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні дії по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про передчасність прийняття рішення про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, відповідає приписам ст. ст. 33-34, 43 ГПК України, ст. ст. 41, 95 Закону про банкрутство та встановленим судом другої інстанції обставинам справи.

Слід погодитись із колегією суддів апеляційного господарського суду із висновком про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2013 року, в частині затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс", м. Дніпропетровськ та припинення провадження у справі.

Дійшовши такого висновку, апеляційний господарський суд правомірно звернув увагу на те, що відповідно до пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із внесеними до нього доповненнями) у разі скасування судових рішень, які опосередковують рух справи про банкрутство, у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство, справа (заява) передається на розгляд (новий розгляд) до відповідного господарського суду в іншому складі суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості ухвалених судових рішень.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, як це передбачено у ст. 111 9 ГПК України.

Отже, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи повноту з'ясування обставин та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відповідність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та про відсутність підстав для її зміни або скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Феро-Сервіс" арбітражний керуючий Семяник Артем Вікторович залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року у справі №904/5595/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук