Рішення

від 13.05.2014 по справі 904/1544/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.14р. Справа № 904/1544/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОДНЕПР"

про стягнення 35 671,76 грн. заборгованості та відшкодування витрат за договором транспортного експедирування

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Харченко С.В. - довіреність №б/н від 02.01.14р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за договором транспортного експедирування - 33 522, 64 грн. і пеню -2 149,12 грн., а всього 35 671, 76 грн.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12.05.14р., місце знаходження Відповідача: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 98, тобто така ж як і зазначено у позові та на яку направлялися ухвали суду про порушення провадження у справі й відкладення розгляду справи, тому, з урахуванням Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.11р. сторонами укладено договір №25/03 транспортного експедирування (далі Договір), за яким Позивач зобов'язався за кошти Відповідача надавати або організовувати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією й забезпеченням перевезення експортно-імпортних й транзитних вантажів Відповідача, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажів, у тому числі надання митно-брокерських послуг.

На виконання умов Договору, за заявкою Відповідача № 3 від 19.02.2013р. Позивач надав Відповідачеві послуги з експедирування вантажу - "заморожені креветки" у контейнері HLXU6773165 за маршрутом: ОМТП - м. Київ - м. Дніпропетровськ.

Вартість наданих послуг погоджена з Відповідачем у Додатку №3 від 19.02.13р. до Договору.

Позивач для сплати за надані послуги виставив Відповідачеві рахунок №1303261 від 22.03.13р. на суму 33 522,64 грн.

Доставка контейнера HLXU6773165 у м. Дніпропетровськ підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №31765.

Послуги з експедирування контейнера HLXU6773165 за заявкою Відповідача надані Позивачем у повному обсязі та належним чином. Претензій щодо якості наданих послуг Позивач від Відповідача не отримував.

Пунктом 2.1.2 договору обумовлено, що Експедитор (Позивач) має право представляти інтереси Клієнта (Відповідача) у відносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями.

Також у п. 2.1.7 та 2.1.9 зазначено, що Експедитор має право отримувати від Клієнта відшкодування узгоджених з ним додаткових витрат, які виникли у Експедитора у разі виконання договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Клієнта; отримувати від Клієнта плату за свої послуги, відшкодування витрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах Клієнта.

Гарантійним листом №2203 від 22.03.13р. Відповідач зобов'язався сплатити рахунок Позивача №002667 від 29.03.13р.у повному обсязі до 30.04.13р.

За даними Позивача станом на 30.01.14р. Відповідач за надані послуги з ним не розрахувався.

У п. 3.2 Договору вказано, що Клієнт сплачує рахунок Експедитора протягом 35 днів з моменту доставки вантажу у зазначене Клієнтом ТГО для проведення митних процедур і сума яка кредитується не має перевищувати 100 000,00 грн., і в залежності від того, яка подія настане першою, здійснюється оплата рахунків Експедитора. Клієнт погоджується, що Експедитор має право направити Клієнту рахунок із застосуванням факсимільного та електронного зв'язку.

У п. 3.4 Договору сторони погодили, що за прострочення сплати рахунку Експедитора, Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної у період за який сплачується пеня, з несплаченої суми за кожен день прострочки.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем Відповідачеві 21.05.13р. та 26.06.13р. направлялися претензії з вимогами сплатити борг. За даними Позивача, відповіді на претензії Відповідач не надав, борг не сплатив.

На прострочений борг Позивачем нарахована пеня за період прострочення з 01.05.2013р. до 27.10.2013р. - 2 149,12 грн.

Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору транспортного експедирування, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, суду не надав доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Господарським судом перевірено розрахунки Позивача, та встановлено, що Позивачем невірно визначено початок періоду прострочки оплати, оскільки доставка вантажу відбулась 05.04.2013р., а строк оплати 35 днів, то початок прострочки оплати наданих послуг почався з 11.05.2013р., а не з 01.05.2013р., як те розрахував Позивач. За перерахунком суду пеня з простроченої суми становить 2 141,77 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: 33 522,64 грн. - основний борг, 2 141,77 грн. - пеня, решта вимог задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОДНЕПР" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н., смт Ювілейне, вул. Радгоспна, 98, ідентифікаційний код 24429899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 11, ідентифікаційний код 23992702) 33 522,64 грн. - основного боргу, 2 141,77 грн. - пені, 1 826,62 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане