Постанова

від 10.06.2009 по справі 01-08/2238

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

01-08/2238

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2009 р.                                                                                    № 01-08/2238  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),Яценко О.В.

розглянувши  касаційну скаргузакритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен Холдінг»

на ухвалугосподарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року

у справігосподарського суду№ 01-08/2238Черкаської області

за заявою української корпорації «Укрнафтопродукт»

про банкрутствовідкритого акціонерного товариства «Ярошівський цукровий завод»

ліквідатор Левченко В.М.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скаргиКущєв В.М. (дов. №1-07/01 від 24.07.2007 р.)

від ініціюючого кредиторане з'явились

від боржникане з'явились

В С Т А Н О В И В  :

в провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться справа про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Ярошівський цукровий завод» (далі –боржника), порушена за заявою української корпорації «Укрнафтопродукт» за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою суду від 01.04.2003 року припинено процедуру санації боржника, відкрито ліквідаційну процедуру, боржника визнано банкрутом, ліквідатором призначено Левченка В.М.

Ухвалою суду від 10.04.2007 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника затверджено, юридичну особу боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, член комітету кредиторів – закрите акціонерне товариство «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен Холдінг»(далі –компанія) звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 22, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України.   

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду, тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Згідно пункту 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої Наказом ВГСУ №75 від 10.12.2002) ухвала про призначення справи до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи.

За приписами абзаців 21, 22 статті 1 Закону сторони у справі про банкрутство це кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут), а учасники провадження у справі про банкрутство це сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором (або декількома ліквідаторами) в ході процедури ліквідації та  перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається із матеріалів справи, 26.03.2007 року ліквідатором подано звіт та ліквідаційний баланс боржника на 1 сторінку, в той час як ліквідаційна процедура тривала з 01.04.2003року по момент подання звіту ( том 7, а.с. 2).

Ухвалою суду 27.03.2007 року розгляд звіту ліквідатора в судовому засіданні призначено на 10.04.2007 року (том 7 а.с.179). Як вбачається з відбитку штампу відправлення копій документа сторонам по справі від 30.03.2007 №3089-02, було направлено 17 примірників ухвали від 27.03.2007 року (т.7 а.с.179, на звороті). В матеріалах справи відсутні докази направлення та вручення всім сторонам у справі, зокрема членам комітету кредиторів, ухвали від 27.03.2007 року про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2007 року, відповідно до вимог пункту 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої Наказом ВГСУ №75 від 10.12.2002).

Також, матеріалами справи підтверджується подання звіту ліквідатора без реєстру вимог кредиторів (т.7 а.с.2-178). Окрім того, в звіті ліквідатора від 21.03.2007 року зазначено, що звіт розглянуто та затверджено на засіданні комітету кредиторів боржника №21 від 21.03.2004 року. Також, до матеріалів звіту ліквідатора додано протокол засідання комітету кредиторів боржника №22 від 22.03.2007 року про затвердження звіту ліквідатора та акт ліквідатора та одного з членів комітету кредиторів про те, що засідання комітету кредиторів 22.03.2007 року не відбулось у зв'язку з відсутністю більшості складу комітету (т.7 а.с.2, 3, 7, 8).

Зазначеним обставинам судом першої інстанції не дано жодної оцінки та не встановлено чи розглядався звіт ліквідатора за наслідком проведеної ліквідаційної процедури компетентним складом комітету кредиторів, обраним зборами кредиторів відповідно до статті 16 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора, зокрема, відсутності даних про затвердження звіту ліквідатора на засіданні комітету кредиторів; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру вимог кредиторів; не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури; не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема,  встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого, якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за наслідками ліквідаційної процедури з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

За приписами частин 1, 2 статті 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи. Суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - відкритого акціонерного товариства «Ярошівський цукровий завод», с. Ярошівка Катеринопільського району Черкаської області (ЄДРПОУ 14212935), проведену відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

         1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Фінансово-енергетична компанія «Тай-Пен Холдінг»задовольнити.

         2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Черкаської області.

3.          Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення відкритого акціонерного товариства «Ярошівський цукровий завод», с. Ярошівка Катеринопільського району Черкаської області (ЄДРПОУ 14212935), проведену відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року.

Головуючий                                                                             Н. Ткаченко

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                О. Яценко