Постанова

від 09.06.2009 по справі 11/108/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/108/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р. Справа № 11/108/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - Величко Т.А.

суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача – Алексахін О.І.;

від відповідача —не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „Фаетон-Авто”

на рішення господарського суду  Миколаївської області від 21.04.2009р.

по справі № 11/108/09                                                                                                                                                                              за позовом  АТЗТ «Миколаївське спеціалізоване управління № 139»

до ТОВ „Фаетон-Авто”

про стягнення 53 947,91грн.

встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.04.09р. (суддя Василяка К.Л.) задоволено позовні вимоги АТЗТ “Миколаївське спеціалізоване управління №139”, стягнуто з ТОВ “Фаетон-Авто” 49139,69грн. - основного боргу, 2307,15грн —втрат від інфляції, 274,54грн. - 3% річних, 2198,85грн. - пені, 539,21грн. - держмита та 118 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.

Судове рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №11 А від 10.10.08р. підряду на капітальне будівництво.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду ТОВ “Фаетон-Авто” просить рішення суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги грунтуються на допущених судом порушеннях норм процесуального та матеріального права, а саме:

- справу було розглянуто за відсутності представника відповідача, не повідомлено належним чином про час і місце засідання суду;

-          судом не враховано відсутність доказів надання рахунків фактур відповідачеві ( від 16.12.08р. №Н-00000282 на суму 75092,89грн. від 17.12.08р. №Н-00000283 на суму 9046,80грн.) і відповідно, відсутність підстав для здійснення платежів;

-          судом не враховано умови договору підряду (п.4.3, 4.5), вимоги ст. 530 ЦКУ, і те, що строк виконання грошового зобов'язання відповідачем не настав;

-          судом не були враховані положення господарського кодексу України (ст.321), рішення суду прийнято за відсутністю графіку фінансування будівництва та доказів виконання підрядником першого етапу будівництва.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, позивач просив долучити до матеріалів справи пояснення представника в суді Алексахіна О.І., копії актів про вручення директору ТОВ “Фаетон-Авто” рахунків-фактур, копії податкових накладних на виконанні роботи, як ще одне, додаткове підтвердження своїх позовних вимог, які спростовують доводи апеляційної скарги.

          Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

          Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено господарським судом, 10.10.08р. між ТОВ “Фаетон-Авто” (заявник) та АТ МСУ-139 (підрядник) було укладено договір підряду на капітальне будівництво №11 А.

          За умовами договору підряду замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання по етапам комплексу робіт по будівництву дилерського центру “Skoda” по Київському шосе в районі пр. Героїв Сталінграду, 113 в м. Миколаєві, в т.ч.: 1 етап будівництва - обслуговування основи і фундаментів

2 етап будівництва —виготовлення і монтаж металоконструкцій, на виконання яких заявник передає підряднику проектно- кошторисну документацію.

          Сторони передбачили (п.2, 1), що початок робіт —вересень 2008р. і закінчення —липень 2009р. у відповідності з календарним графіком виконання робіт. Оріентировочна вартість будівельно-монтажних робіт за договором —6177,44тис.грн., при цьому, вартість 1 етапу —300,0452тис. грн., вартість 2 етапу будівництва —1373,40817 грн.

          За умовами договору підряду (п. 4.1) замовник перераховує аванс підряднику за виконання 1 етапу будівництва в розмірі 30% вартості необхідних матеріалів для виконання етапу. Перед початком слідуючого етапу замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 100% вартості необхідних матеріалів для виконання етапу протягом 7 банківських днів з дня підписання договірної ціни етапу.

          П. 4.2 договору сторони передбачили, що забезпечення своєчасного фінансування будівництва здійснюється згідно графіка фінансування, узгодженого сторонами (додаток №5).

          А п. 4.3 встановлено, що замовник здійснює щомісячні проміжні платежі підряднику за виконані роботи протягом 7х банківських днів після закінчення звітного місяця. Підставою оплати є форма №КБ-2В, форма №КБ-3, підписана уповноваженими представниками сторін.

          Відповідно до п. 4.7 договору —розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника у відповідності з актами прийняття виконаних робіт, на підставі рахунків, виписаних підрядником.

          Як зазначає позивач (підрядник) графік фінансування сторонами не був узгоджений та підписаний. Але роботи по 1 етапу були виконані і прийняті відповідачем за актами приймання робіт форми КБ-2В на суму 93269,11грн. Відповідач оплатив виконані роботи частково в сумі 44129,42грн.

          За таких обставин, позивач звернувся до суду за стягненням з відповідача суми недоплати за виконані і прийняті роботи —49139,69грн. (93269,11грн. - 44129,42грн.), пені за прострочку оплати (р. 12 договору) —2198,85грн., втрат від інфляції —2307,15грн., 3% річних —274,54грн.

          Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, послався на доведеність матеріалами справи цих вимог.

          З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

          Відповідно до умов ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень обставинам  справи, які відповідно законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не може бути підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Форми акту приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт №КБ-3 затверджені наказом Міністерства статистики та Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №26/5 від 27.01.97р.

          Додатком № 1 до договору сторонами узгоджена договірна ціна на будівництво “Комплекс дилерських автоцентрів по Київському шосе в районі пр. Героїв Сталінграду, 113 в м. Миколаєві.

          17.11.08р. сторони підписали акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 41979,60грн., за довідкою про вартість виконаних підрядних робіт до оплати передбачалося 9129,42грн.

          15.12.08р. сторонами підписано акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р., на суму 356617,20грн., 16.12.08р. підписано акт приймання виконаних робіт за грудень 2008р. - на 9046,80грн.

          Згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. до оплати передбачено 75092,89грн.

          На оплату виконаних і прийнятих замовником робіт позивачем було виставлено розрахунок - фактура  №Н-00000264 від 18.11.08р. на суму 9129,42грн., №Н-00000282 від 16.12.08р. на суму 55092,89грн. №Н-00000283 від 17.12.08рю на суму 9046,80грн.

          Платіжними дорученнями №1564 від 19.11.08р. ТОВ “Фаетон-Авто” перерахувало по рахунку №264 від 18.11.08р. 9129,42грн., пл. дорученням №1674 від 25.12.08р. по рахунку №282 від 16.12.08р. оплачено 10000грн., пл. дорученням №37 від 03.02.09р. перераховано по рахунку №282 від 16.12.08р. - 5000грн.

          Таким чином, господарським судом зроблено підставний висновок про те, що відповідачем зобов'язання за підрядним договором виконанні частково, залишок боргу за прийняті замовником роботи підлягає примусовому стягненню з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат, річних.

          Твердження скаржника про те, що ним не отримувалися рахунки-фактури, що строк виконання грошового зобов'язання не настав не приймаються до уваги, оскільки мова йде про стягнення залишку заборгованості, визнаної відповідачем за підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт і довідок про їх вартість, але не сплаченої в повному обсязі.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 178 ГК України.

          Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставилися.

          При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору, та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт належним чином не виконав, а отже висновок суду щодо обгрунтованості заявлених вимог є правильними.

          Посилання скаржника на порушення його права брати участь в засіданні суду першої інстанції внаслідок не повідомлення його про час і місце засідання суду апеляційною інстанцією до уваги не береться.

          Так, з матеріалів справи вбачається, що копія ухвали господарського суду від 20.03.09р. відправлена 24.03.09р., але за довідкою поштового відділення не вручена адресату в зв'язку із не знаходженням його за вказаною адресою. За заявою позивача від 30.03.09р. ухвала господарського суду від 20.03.09р. була направлена відповідачу на нову адресу: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1 а/с 50. Згідно повідомлення про вручення поштового відправника її було вручено 07.04.09р. представнику ТОВ “Фаетон-Авто”.

          Таким чином, у справі відсутні дані про те, що поштове відправлення, направлене відповідачу, йому не вручено з якихось причин, а до апеляційної скарги не додано доказів (зокрема, довідок відділення зв'язку) про те, що відповідне поштове відправлення відповідачу не надходило.

       За таких обставин, судове рішення в даній справі прийняте з урахуванням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. 99, 101, 103-105 ГПК України

колегія суддів постановила:

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.04.09р. у справі №11/108/09 —залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Т.А. Величко     

судді :                                                                                             Л.І. Бойко

                                                                                                        А.М. Жукова