Постанова

від 21.05.2014 по справі 812/3093/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3093/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гончарової І.А.

при секретарі: Майбороді С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - позивач) до приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» (далі - ПАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ПАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 20.04.1998 і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України під № 1 387 120 0000 000482, перебуває на податковому обліку у Краснодонській ОДПІ.

Підприємство має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 28923,95 грн., яка складається з основної суми боргу в розмірі 28889,41 грн., штрафної санкції у розмірі 18,57 грн., та пені в розмірі 15,97 грн.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлено актом опису майна № 6049 від 16.12.2013.

Краснодонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області у межах своїх повноважень, самостійно виконувались рішення суду щодо погашення заборгованості ПАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» шляхом направлення інкасових доручень до банківських установ, які обслуговують боржника, на списання на списання суми податкової заборгованості по рішенню суду з розрахункових рахунків боржника. Інкасові доручення повернулись до Краснодонської ОДПІ без виконання.

На підставі викладеного позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 28923,95 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку засідання надав заяву про підтримання заявлених позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не доповів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27 липня 1994 року, включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20 квітня 1998 року № 13871200000000482 (а.с.4-5).

Підприємство має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 28923,95 грн., яка складається з основної суми боргу в розмірі 28889,41 грн., штрафної санкції у розмірі 18,57 грн., та пені в розмірі 15,97 грн. (а.с.8)

Вказаний борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем платежів за розстроченим податковим боргом. Також підприємством подавалися податкові декларації з податку на додану вартість №9008623386 від 20.02.2014 року, та №9014220151 від 18.03.2014 року, якими відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 173,00 грн. та 761,00 грн. (а.с.8)

Заборгованість по вказаним податкам виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 26 жовтня 2001 року №1/79 та другу податкову вимогу від 24 грудня 2001 року № 2/242 (а.с.9-10).

Позивачем, в порядку ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, було складено № 6049 від 16.12.2013 про опис майна податкову заставу.(а.с.13), що також підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.14).

Краснодонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області у межах своїх повноважень, самостійно виконувались рішення суду щодо погашення заборгованості ПАТ «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» шляхом направлення інкасових доручень до банківських установ, які обслуговують боржника, на списання на списання суми податкової заборгованості по рішенню суду з розрахункових рахунків боржника. Інкасові доручення повернулись до Краснодонської ОДПІ без виконання.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім того майна, що не підлягає арешту згідно із законодавством України.

Як вбачається з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно з п. 95.4 та 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення суми податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків-відповідача, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі,- задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 28923,95 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 95 коп.) за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Краснодонське підприємство механізації та будівництва» (код ЄДРПОУ 21757606), що перебуває в податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.А. Гончарова