Рішення

від 11.06.2009 по справі 6/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/140

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 6/140                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Молокозавод „Самбірський” м.Самбір, Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк  

за участю третьої особи

про стягнення 53 332грн.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – не з”явився

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

             Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Молокозавод „Самбірський” м.Самбір, Львівської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк  заборгованості за поставлений товар у сумі 42 000грн., 3% річних у сумі 1 259грн., пені у сумі 10 073грн. відповідно накладної №РН-0001012 від 24.06.2008р. (Усього 53 332грн.)

         Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання та для представлення ними витребуваних та додаткових документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.

         Позивач у письмових поясненнях вих.№081 від 01.06.2009р. пояснив, що між сторонами існувала усна домовленість про продовження строку дії договору №23 від 14.05.2007р. до 30.06.2008р., але додаткова угода до вказаного договору не була підписана відповідачем. Поставка товару відбулась на підставі №РН-0001012 від 24.06.2008р. Суд приймає до уваги дані пояснення.

         Позивач у засідання суду не з”явився, але звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач не має можливості оплатити відрядження юриста до господарського суду Донецької області. Суд задовольняє дане клопотання та розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача.

         11 червня 2009р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 16.04.2009р. була направлена відповідачу 21.04.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 25.05.2009р. була направлена відповідачу 27.05.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/1829 від 27.04.2009р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштовий конверт з повідомленнями про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення з відміткою, що за зазначеною адресою адресат не проживає. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :         

         між Відкритим акціонерним товариством „Молокозавод „Самбірський” м.Самбір, Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк  була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк товар, а саме сири, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

         Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

         Позивач посилається на виконання  своїх  зобов'язань у повному обсязі, де він 24.06.2008р. по видатковій накладній №РН-0001012 за довіреністю серії НБІ №734798 від 24.06.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 170 119грн. 20коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки  товару, а саме:  видаткова накладна, довіреність по якій відповідач одержав товар, і переконав суд у факті поставки сирів у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк. Але відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково у сумі 128 119грн. 20коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 42 000грн., який до теперішнього часу ним не погашений.  

         Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно,  виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від  певної дії, а кредитор має право вимагати від   боржника  виконання його боргу, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

         Згідно статті 530 ЦК України, коли строк  виконання зобов'язання не встановлений,  боржник  повинен  виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога вих.№036 від 04.03.2009р. була надіслана на адресу відповідача 04.03.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в строк до 20.03.2009р. сплатити основний борг у сумі 42 000грн. за отриманий товар. Але відповідач на претензію не відповів та борг до теперішнього часу не погасив.

         Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача в частині стягнення боргу обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1 259грн. за період з 24.06.2008р. по 24.12.2008р. Але суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.    

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу 04.03.2009р., а від так у відповідача виник обов»язок сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції відповідно ст.530 ЦК України лише наприкінці березня 2009р., тобто позивач не вірно визначив період нарахування 3% річних, у зв”язку з чим у позивача відсутнє право вимоги сплати від відповідача три проценти річних від простроченої суми.

         Також суд вважає, що вимоги позивача по стягненню пені у сумі 10 073грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) нараховуються  в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, якщо це передбачено договором. У даному випадку між сторонами склалися фактичні взаємовідносини, у зв”язку з чим договір не укладався.  

         Відповідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96р. №543/96-ВР платники грошових  коштів  оплачують на користь отримувачів цих  коштів за прострочення  оплати пеню у розмірі, який встановлюється за згодою сторін. Такий розмір сторонами не узгоджений.             

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необгрунтовано довів розгляд справи до суду.

         Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Молокозавод „Самбірський” м.Самбір, Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” м.Донецьк  про стягнення 53 332грн. задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сирний континент” (83112 м.Донецьк, Кіровський район, вул.Адигейська,14, п/р26008038256902 в АКІБ «УкрСіббанк» м.Харькова, МФО 351005, іден.код 32794684) на користь Відкритого акціонерного товариства „Молокозавод „Самбірський” (81400 м.Самбір, Львівської області, вул.Мазепи,14, п/р26003302303 в Самбірському ВОБ №6310 Львівської області, МФО 385253, ЄДРПОУ 00424415) заборгованість за поставлений товар у сумі 42 000грн., витрати по сплаті держмита у сумі 420грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

 В решті частині позову відмовити.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   11.06.2009р.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя