Ухвала

від 10.06.2009 по справі 23/233-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/233-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 червня 2009 р.                                                                                   № 23/233-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Міщенка П.К.,

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалувід 02.04.2009 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 23/233-б господарського суду м. Києва

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕБРА-УКРАЇНА", м. Київ

провизнання банкрутом

ліквідаторарбітражний керуючий Голуб Є.М.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2008 року порушено провадження у справі № 23/233-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕБРА-УКРАЇНА" (далі –Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 29.09.2008 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Голуба Є.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року (суддя –П.П. Чеберяк) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року. При цьому, заявником також були заявлені вимоги про скасування постанови господарського суду м. Києва від 29.09.2008 року та припинення провадження у справі.

У зв'язку зі зверненням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва з касаційною скаргою на вищезгадану ухвалу суду, Вищий господарський суд України ухвалою від 25.05.2009 року розгляд скарги призначив на 10.06.2009 року о 10 год. 20 хв., про що сторони у справі та заявник касаційної скарги були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу в даному судовому  засіданні, колегія суддів виходить з того, що відповідно до обґрунтувань та мотивів, наведених в касаційній скарзі, заявником оскаржується тільки ухвала господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року, у зв'язку з чим вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 ст. 11113 ГПК України  встановлено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Особливості  та порядок заявлення кредиторами  претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, визначений положеннями п. 3 вказаної статті та передбачає право кредиторів заявити свої претензії до  боржника, який  ліквідується,  в  місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно матеріалів справи публікація оголошення про визнання Товариства банкрутом здійснена в газеті "Урядовий кур'єр"  № 193 від 16.10.2008 року.

Тобто, Інспекція мала бути обізнана, оскільки після публікації цей факт  став загальновідомим, про здійснення провадження у справі про банкрутство Товариства та могла, відповідно до вимог ст.ст. 14, 51 Закону про банкрутство заявити у справі в установленому порядку  кредиторські вимоги до Боржника.    

Між тим, Інспекція в касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Також, Інспекцією не були виконані вимоги суду касаційної інстанції, викладені в п. 3 ухвали від 25.05.2009 року (про прийняття касаційної скарги до провадження) щодо надання доказів наявності кредиторських вимог до Боржника.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства –щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 51 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не звернулася у встановлений законом термін із вимогами до Товариства та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до Товариства, у зв'язку з чим Інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а тому не має права подавати касаційну скаргу на оскаржувану ухвалу в порядку, передбаченому положеннями частини 3 ст. 11113 ГПК України.  

Щодо права заявника звернутися із касаційною скаргою на оскаржувану ухвалу із посиланням на положення ст. 107 ГПК України, колегія суддів звертає увагу на те, що норми вказаної статті передбачають право осіб (сторін у господарській справі, прокурора та осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків) на касаційне оскарження рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанови апеляційного суду, тоді як порядок касаційного оскарження ухвал місцевого або апеляційного господарського суду визначений положеннями згаданої ст. 11113  ГПК України.  

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд  припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією касаційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку касаційного провадження, у зв'язку з чим касаційне провадження за скаргою Інспекції на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року підлягає припиненню.

До викладеного слід додати, що Інспекція має право оскаржити прийняте у справі про банкрутство судове рішення у разі наявності та визнанні в установленому порядку кредиторських вимог до Боржника.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 14, 15, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 1 ст. 80 та ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

          Касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на ухвалу господарського суду м. Києва від 02.04.2009 року у справі № 23/233-б припинити.

Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

         Судді                                                                                 В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                    П.К. Міщенко