Постанова

від 23.01.2007 по справі 1/74-42

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/74-42

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 січня 2007 р.                                                                                   № 1/74-42  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шевчук С.Р.

Владимиренко С.В.,  Кота О.В.

розглянувши  касаційну скаргу і додані до неї матеріали ДП “Ківерцівський механічний завод”  

на  постановуЛьвівськоговід 02.10.2006 рокуапеляційного господарського суду

у справігосподарського суду № 1/74-42Волинської області   

за позовомКП фабрики “Лучанка”

допро ДП “Ківерцівський механічний завод”  стягнення 9035 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

- відповідача (скаржника): Романюк  Л.С. (директор, посв. № 0131 від 02.01.2006 р.);

-  позивача: Оленчук М.В. (директор)

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство фабрика “Лучанка”   у травні  2006 р. звернулося до господарського суду Волинської області  з позовом  до державного підприємства “Ківерцівський механічний завод”  про стягнення 9035 грн., з яких 7140,06 грн. заборгованість за оренду нежитлового приміщення, згідно з договором оренди № 8 від 01.10.2004 р. за період з жовтня 2004 р. по 15.04.2005 р. та 1894,94 грн. пені.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.06.2006 р. в позові  задоволено частково, стягнуто з ДП “Ківерцівський механічний завод”  на користь КП фабрики “Лучанка”  7140,06 грн. заборгованості по оренді, 277,39 грн. пені, в решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. рішення господарського суду Волинської області від 14.06.2006 р. скасовано в частині стягнення 1918,82 грн. заборгованості за телефонні розмови, 63,48 грн.  за теплопостачання  та прийнято нове  рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін.

У своїй касаційній скарзі  ДП “Ківерцівський механічний завод” просить скасувати постанову  Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р.  та рішення господарського суду господарського суду Волинської області від 14.06.2006 р. у справі № 1/74-12 скасувати, справу направити на новий розгляд в господарський суд Волинської області.

Скаржник вважає, що постанова від 02.10.2006  р. прийнята з порушенням норм  матеріального  та процесуального права, зокрема, ст. 129 Конституції України, ст. ст. 38, 99  ГПК України та ст. ст. 759, 765, 795 ЦК України.

За розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 28.11.2006 р. у справі № 1/74-42    призначено наступну колегію суддів: Шевчук С.Р.–головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Кота О.В.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Львівським  апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2004 р. між сторонами був укладений договір оренди № 8  нежитлового приміщення загальною площею 52, м2  під офіс терміном дії до 01.09.2005 р., пунктом 2.1. якого передбачено право відповідача користуватися  цим приміщенням не раніше дати підписання договору (01.10.2004 р.) й акта приймання-передачі, а також порядок розрахунків (п.3.1), де визначено, що орендна плата починає проводитись з 01.10.2004 р. та її розмір становить 793,5 грн. за місяць (п.3.4).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

При вирішенні спору місцевий та апеляційний господарський суди встановили факт оренди відповідачем спірного нежитлового приміщення та факт невиконання останнім своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати.

В зв'язку із зазначеним, спростовуються доводи скаржника про відсутність правовідносин сторін щодо оренди спірного майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом  відповідача від 04.04.2005р. № 069 дія договору була припинена з 15.04.2005 р. за згодою сторін, крім того у листі відповідач зобов'язувався погасити заборгованість за оренду приміщення, тим самим підтверджуючи факт користування ним. Листом № 071 від 14.05.2005 р. відповідач вдруге гарантував оплату заборгованості до 18.05.2005 р.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що є факт неналежного виконання відповідачем  умов договору, а саме  сплати орендної плати   за період з жовтня 2004 р. по 15.04.2005 р., що підтверджується документами, які  є в матеріалах справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду  апеляційної   інстанції,  що  вказана сума 5157,76 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується посилань відповідача на не з'ясування судами факту передачі приміщення в оренду в зв'язку з відсутністю акта приймання - передачі приміщення, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду  про відсутність підстав  документального оформлення факту передачі орендованого майна у вигляді окремо складеного акту приймання-передачі, оскільки сторонами в договорі було передбачено інший момент початку обчислення договору  оренди.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду  попередньої інстанцій і  вважає, що під час розгляду  справи Львівським апеляційним господарським судом  фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки  суду відповідають  цим обставинам і їм  надана  правильна юридична  оцінка з правильним  застосуванням  норм  матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ДП “Ківерцівський  механічний завод”  на постанову на постанову   Львівського  апеляційного  господарського суду  від 02.10.2006   р.  у справі №  1/74-42  залишити без задоволення.

2. Постанову на постанову   Львівського  апеляційного  господарського суду  від 02.10.2006   р.  у справі №  1/74-42  залишити без змін.

Головуючий                                                                                 Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                         Кот О.В.