Рішення

від 29.05.2009 по справі 30/92-09-3006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/92-09-3006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2009 р.Справа  № 30/92-09-3006

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя XXI»

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТТУР-ОДЕСА»

Про  визнання права власності

                                                                                       Суддя                   Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Мілєвич С.В. - директор

Від відповідача: Корнієнко А.М. - директор

СУТЬ СПОРУ: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Оселя XXI»(далі –ТОВ „Оселя XXI”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТТУР-ОДЕСА»(далі - ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА”) про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 440, 00 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м.

В ході розгляду справи позивач надав уточнення до позовної заяви, згідно якого  просить визнати за ним право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 440, 0 кв.м., що складаються з: літ. „А” –ангар площею 540,0 кв.м., літ „Б” –ангар площею 900, 0 кв.м., та розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач   проти позову   заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд встановив:

14 січня 2009 р. між ТОВ „Оселя XXI” (Орендодавець) та  ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” (Орендар) був укладений Договір оренди, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею      1 440, 00 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м.

Відповідно до п. 5.3.5 Договору  Орендар за рахунок власник коштів проводить роботи по реконструкції та ремонту об'єкту оренди, вартість робіт по реконструкції та ремонту об'єкту оренди Орендодавець зобов'язався компенсувати на протязі 14 днів з моменту надіслання орендодавцем акту приймання виконаних робіт по реконструкції та ремонту об'єкта оренди, а також копії документів, які свідчать про оплату за виконані роботи. А в разі неможливості Орендодавця компенсувати Орендарю кошти затрачені на проведення наведених робіт, Орендодавець передає Орендарю об'єкт оренди у власність.

23.03.2009 р. ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” звернулось до ТОВ „Оселя XXI”  з листом, в якому зазначило про понесення витрат за проведені роботи з реконструкції і ремонту на суму 70 000 грн. та необхідність перерахування зазначеної суми Орендодавцем на протязі 14 днів.

Листом № 09-04/07/2 від 07.04.2009 р. ТОВ „Оселя XXI” відмовилося від оплати 70 000 грн. , які  ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА”  витратило на проведення робіт з реконструкції і ремонту нежитлових приміщень загальною площею 1 440, 00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22 Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м. з підстав невиконання ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” умов договору оренди, а саме: не надано актів виконаних робіт.

Листом від 24.04.2009 р. ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” звернулося до позивача з вимогою про передачу ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” у власність нежитлових приміщень з підстав невиконання вимоги щодо відшкодування витрат за проведені роботи з реконструкції і ремонту на суму 70 000 грн.

Позивач по справі вважає, що відповідач в порушення п. 5.3.5 Договору оренди не виконав роботи з реконструкції і ремонту нежитлових приміщень загальною площею 1 440, 00 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22 Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м., адже обов'язок позивача щодо відшкодування витрат на роботи по реконструкції та ремонту приміщень виникає  лише у разі направлення відповідачем на адресу ТОВ „Оселя XXI” Актів виконаних робіт.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно  висновку про технічний стан нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22 Г, загальною площею 1 440, 00 кв.м., виготовленого Приватним підприємством „Браткевич” (ліцензія серія АВ № 079069), фізичний знос окремих елементів, конструкцій та деталей дахового поверху двоповерхового адміністративного будинку в цілому складає 20%, що свідчить про „добрий” технічний стан та зазначені приміщення природні до експлуатації.

Крім того, позивач зазначив, що  згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу  України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

На підставі викладеного ТОВ «Оселя XXI»просить суд  визнати за ним право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 440, 0 кв.м., що складаються з: літ. „А” –ангар площею 540,0 кв.м., літ „Б” –ангар площею 900, 0 кв.м., та розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ТОВ  «СВІТТУР-ОДЕСА», відповідно до вимог п. 5.3.5 Договору оренди, неодноразово звертався до позивача з пропозиціями щодо відшкодування вартості виконаних робіт щодо реконструкції та ремонту об'єкту оренди, або передачі у власність не житлових приміщень, але ТОВ „Оселя XXI” не було відшкодовано вартість цих робіт.

Розглянувши матеріали справи,  суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу  встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу  України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2009р. між ТОВ „Оселя ХХІ” (Орендодавець) та  ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” (Орендар) був укладений Договір оренди, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування на нежитлові приміщення загальною площею 1 440, 00 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м.

Відповідно до п. 5.3.5 Договору  Орендар за рахунок власник коштів проводить роботи по реконструкції та ремонту об'єкту оренди, вартість робіт по реконструкції та ремонту об'єкту оренди Орендодавець зобов'язався компенсувати на протязі 14 днів з моменту надіслання орендодавцем акту приймання виконаних робіт по реконструкції та ремонту об'єкта оренди, а також копії документів, які свідчать про оплату за виконані роботи. І лише  в разі неможливості Орендодавця компенсувати Орендарю кошти затрачені на проведення наведених робіт, Орендодавець передає Орендарю об'єкт оренди у власність. Але, як вбачається з матеріалів справи, Орендар доказів проведення робіт з ремонту та реконструкції об'єкту оренди на суму 70 000 грн. ані позивачу, ані суду не надав. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ТОВ „СВІТТУР-ОДЕСА” не набуто у передбаченому договором порядку права власності на об'єкт нерухомості .

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на новозбудоване майно.

Ст. 392 Цивільного кодексу  України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.

За таких обставин, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю                               «Оселя XXI» щодо визнання за ним права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 440, 0 кв.м., що складаються з: літ. „А” –ангар площею 540,0 кв.м., літ „Б” –ангар площею 900, 0 кв.м., та розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м. відповідає передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу  України, ст. 20 Господарського кодексу  України засадам відновлення порушених прав суб'єкта господарювання та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

                    Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя XXI»-  задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оселя XXI» (01014, м. Київ, вул. Правобережна, 14, код ЄДРПОУ 33546769, п/р 2600430704100 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313) право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1 440, 0 кв.м., що складаються з: літ. „А” –ангар площею 540,0 кв.м., літ „Б” –ангар площею 900, 0 кв.м., та розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22Г на земельній ділянці площею 626 515, 5 кв.м.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТТУР-ОДЕСА»(65020,                  м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29, код ЄДРПОУ 31485186, п/р 26004309180000 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оселя XXI»(01014, м. Київ, вул. Правобережна, 14, код ЄДРПОУ 33546769, п/р 2600430704100 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на  ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

   Рішення набирає законної сили протягом 10-денного строку з дня його підписання.

                       Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                              Рішення підписане 02 червня 2009 р.

           Суддя                                                                                       Рога Н. В.