Рішення

від 20.05.2014 по справі 904/1288/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.14 Справа № 904/1288/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМАГРО" м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-КАПІТАЛ", м. Кривий Ріг

про стягнення 53 226,89 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецхімагро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-капітал" про стягнення 26 000 грн. основної заборгованості, 5 257, 54 грн. пені, 21 969, 35 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 70-12 від 10.10.2012 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.03.2014.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та неподанням ними документів витребуваних ухвалою суду від 04.03.2014, розгляд справи відкладений на 09.04.2014.

26.03.2014 позивача та відповідача про дату, місце та час проведення судового засідання було повідомлено телефонограмою суду, яка відповідно до п. 3.9.1 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 , з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони, є належним підтвердженням повідомленням учасників судового процесу про час та місце розгляду справи (арк. с. 22-23).

07.04.2014 засобами факсимільного зв'язку через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.04.2014 розгляд справи відкладено на 29.04.2014.

29.04.2014 через канцелярію господарського суду засобами факсимільного зв'язку від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу для підготовки мирової угоди та про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 29.04.2014 строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 19.05.2014.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 30, 39).

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 32-33).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецагрохім» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 70-12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у встановлений цим договором строк м'ясо-кісткове борошно, надалі - товар, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, передбачену цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями. Кількість товару, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість партії товару визначаються у рахунках-фактурах, які погоджуються сторонами.

Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка вказана постачальником в одному рахунку-фактурі. Датою поставки товару є дата розвантаження товару (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна кількість товару вимірюється у відповідних одиницях. Допускається відхилення в кількості фактично поставленого товару в кожній партії товару +/-5 відсотків. Кількість товару в кожній конкретній партії узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Покупець зобов'язаний оплатити фактично поставлену йому кількість товару, якщо кількість товару відповідає встановленим в п. 4.1. цього договору критеріям (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору загальна сума даного договору визначається сумою вартостей всіх окремих поставок на підставі видаткових накладних продавця в період дії даного договору.

Згідно з п. 6.3 договору ціна товару, який входить у партію поставки, остаточно узгоджується сторонами в рахунку-фактурі. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу шляхом перерахування 100% вартості поставленого товару на поточний рахунок постачальника протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки товару (п. 7.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє винувату сторону від відповідальності за його виконання (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 51000 грн., відповідно до видаткової накладної № РН-0000272 від 18.10.2012. підписаної обома сторонами та скріпленою печатками підприємств (арк. с. 16). Також, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000264 від 10.10.2012 на суму 51000 грн. (арк. с. 17).

Як зазначає позивач, до звернення із позовом до суду, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 20000 грн.

04.07.2013 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплати заборгованість за поставлений товар (арк. с. 9-10).

Як вказує у позовній заяві позивач, 13.09.213 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 5000 грн.

Таким чином, несплаченою залишається вартість поставленого товару у розмірі 26000 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою накладною та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 26000 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 26000 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5257, 54 грн. за період з 02.12.2012 по 30.01.2014 та штраф у розмірі 21 969, 35 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами п. 8.1 договору встановлено, що у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період такого прострочення, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.3 договору боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен місяць прострочення. Штраф за перший місяць прострочення сплачується в повному обсязі незалежно від дати настання прострочення грошового зобов'язання. Штрафні санкції за наступні місяці настають починаючи з першого числа місяця.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позовну заяву в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5257, 54 грн. та штрафу у сумі 21 969, 35 грн. необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.

У відповідності з п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, господарський суд повинен створювати сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі (статті 64 та 65 ГПК) або в ухвалі про відкладення розгляду справи (стаття 77 ГПК).

Згідно частини 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014, 24.03.2014, 09.04.2014 та від 29.04.2014 було зобов'язано сторони надати до суду докази часткової оплати поставленого товару згідно договору від 10.10.2012 № 70-12.

Однак, сторони у судові засідання не з'явились, вимоги вищезазначених ухвал суду не виконали та не надали вищезазначені документи. Про причини неможливості їх подання не повідомили.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд позбавлений можливості встановити початок перебігу строку неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме несвоєчасної оплати основного боргу у розмірі 25000 грн., у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування пені та штрафу та встановити суму штрафних санкцій, яка підлягає стягненню.

Враховуючи те, що сторони без поважних причин не надали суду витребувані ухвалами суду від 04.03.2014, 24.03.2014, 09.04.2014 та від 29.04.2014 документи, які необхідні для об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин справи і прийняття обґрунтованого та законного рішення, а також, беручи до уваги, що встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі закінчується 19.05.2014, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5257, 54 грн. та штрафу у сумі 21969, 35 грн.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову в частині стягнення пені ті штрафу без розгляду, позивач має право знову звернутися з даними вимогами до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 892, 44 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, п. 5 ст. 81, ст. ст. 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Капітал» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна, 21, прим. 1, код ЄДРПОУ 21882205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімагро» (03022, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 15А, оф.6, код ЄДРПОУ 36958795) основний борг у розмірі 26 000 грн. (двадцять шість тисяч грн.) та 892, 44 грн. (вісімсот дев'яносто дві грн. 44 к.) витрат по сплаті судового збору.

Позов в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5257, 54 грн. та штрафу у розмірі 21969, 35 грн. залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.05.2014

Суддя В.І. Ярошенко