ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/24681/13 14.05.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна"
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Рогачова Ю.В. (дов.),Нелюбов О.Р. (дов.)
Від відповідача: Тараба Н.В. (дов.)
Від третьої особи: не з'явився
У судовому засіданні 14.05.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/24681/13, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2014р.
04.02.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли документи по справі та клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. розгляд справи № 910/24681/13 відкладено на 18.02.2014р.
18.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 18.02.2014р. представники позивача надали суду клопотання про витребування доказів відповідно до ст. 38 ГПК України, в якому просили суд витребувати у відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві витяг стосовно реєстрації обтяжень на нерухоме майно: нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв.м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять), що передані в іпотеку Приватному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" на підставі договору про іпотеку від 11.07.2011р.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" в судовому засіданні 18.02.2014р. просив суд задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" у судове засідання 04.02.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/24681/13 від 20.12.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/24681/13 на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. відкладено розгляд справи № 910/24681/13 на 04.03.2014р. та зобов'язано відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надати суду витяг стосовно реєстрації обтяжень на нерухоме майно: нежитлові приміщення з № 1 (один) по № 7 (сім) групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв.м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять), що передані у власність Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" за Іпотечним договором від 11.07.2011 року.
Також, 18.02.2014р. судом було направлено відповідний запит до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві стосовно реєстрації обтяжень на вищезазначене нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/24681/13 від 18.02.2014р. виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. описку.
04.03.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшло клопотання про долучення доказів.
04.03.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.03.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу №910/24681/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р. суддею Стасюком С.В. справу № 910/24681/13 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 02.04.2014р.
26.03.2014р. та 27.03.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшли відомості щодо витребуваної судом інформації.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.04.2014р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, справу № 910/24681/13 передано на розгляд судді Гулевець О.В.
02.04.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/24681/13 та відкладено розгляд справи на 15.04.2014р.
15.04.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" надійшов відзив на позовну заяву.
Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в судовому засіданні 15.04.2014р. надали суду пояснення по справі, але не надали документів витребуваних судом, що необхідні для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 15.04.2014р. представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" надав суду пояснення по справі та щодо свого відзиву.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" в судове засідання 15.04.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014р. зобов'язано сторін надати документи та пояснення по справі, розгляд справи №910/24681/13 відкладено на 14.05.2014р.
28.04.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли клопотання про долучення доказів.
06.05.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшли пояснення по справі.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в судовому засіданні 14.05.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" в судовому засіданні 14.05.2014р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" в судове засідання 14.05.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних пояснень третьою особою суду не надано.
Під час розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/2631/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 11.07.2011 року, зареєстрованого за №3576 та набрання відповідним рішенням законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Зупинення провадження у справі - тимчасове, але повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).
Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Разом з тим, суд зазначає, що може самостійно встановити обставини для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи № 910/24681 на наявними у даній справі доказами, а відтак -у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 14.05.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
11.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" як позичальником було укладено Генеральний договір № 06.3-ГД-1 (надалі - Генеральний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти в гривнях в межах загального ліміту кредитування в сумі 49000000 гривень, а позичальник зобов'язався повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим Договором та Додатковими договорами до нього, сплачувати проценти не більше 21 процентів річних в гривні, а також комісії. Операції за цим договором здійснюються протягом періоду з 11 липня 2011 року по 10 липня 2016 року, при цьому строк надання кредиту не може перевищувати строк дії ліміту операцій. Конкретні умови надання кредиту, а саме: сума, мета, строк, форма та спосіб надання, розмір процентної ставки, порядок погашення, визначаються Додатковими договорами.
11.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" як позичальником було укладено Договір про внесення змін №1 до Генерального договору, яким встановили ліміт по невідновлювальних та/або відновлювальних кредитних лініях в розмірі 46000000 гривень.
04.09.2012 року сторони уклали Договір про внесення змін №2 до Генерального договору, яким встановили, що процентна ставка для кредитів наданих до 4 вересня 2012 року становить 21 відсоток, а після 4 вересня 2012 року - 23 процента річних.
12.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" укладено Додатковий договір №1 про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору, згідно якого кредитор зобов'язався надавати позичальник окремими траншами грошові кошти на поповнення обігових коштів в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 40000000 грн., зі сплатою 18 процентів річних, з кінцевою датою поверненням кредиту 10 липня 2012 року.
28.07 2011 року сторони уклали Договір про внесення змін №1 до Додаткового договору №1, відповідно до якого сторони зменшили максимальний ліміт заборгованості до 35551186, 42 грн.
08.08.2011 року сторони уклали Договір про внесення змін №2 до Додаткового договору №1, відповідно до умов якого сторони зменшили максимальний ліміт заборгованості до 31883567, 23 грн.
28.05.2012 року сторони уклали Договір про внесення змін №3 до Додаткового договору №1, згідно з яким визначили, що максимальний ліміт заборгованості становить 40000000 грн.
01.07.2012року сторони уклали Договір про внесення змін №4 до Додаткового договору №1, згідно з яким змінили графік зміни максимального ліміту заборгованості, продовжили кінцевий строк повернення заборгованості за цим Договором до 10 липня 2013 року та встановили процентну лавку по кредиту на рівні 18 процентів річних.
26.10.2012 року сторони уклали Додаткову угоду №5 до Додаткового договору №1, згідно з яким сторони дійшли про встановлення процентної ставки по кредиту на рівні 20 процентів річних.
29.04.2013 року сторони уклали Договір про внесення змін №6 до Додаткового договору №1, яким змінили графік змін максимального ліміту заборгованості та зменшили розмір процентної ставки до 12,5 процентів річних.
Також, 11.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" як позичальником було укладено Додатковий договір №7 про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору, згідно якого кредит зобов'язався надавати позичальнику окремими траншами грошові кошти на поповнення обігових коштів в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 6000000 грн., зі сплатою 20 процентів річних, з кінцевою датою поверненням кредиту 10 липня 2013 року.
04.09.2012 року сторони уклали Договір про внесення змін №1 до Додаткового договору №7 яким процентну ставку на транші надані до 04.09. 2012 року встановили на рівні 20 процентів річних, а на транші надані після 04.09.2012 року в розмірі 23 процентів річних.
29.04.2013 року сторони уклали Договір про внесення змін №2 Додаткового договору №7, відповідно до умов якого змінили графік зміни максимального ліміту заборгованості та зменшили процентну ставку по кредиту до 12,5 процентів річних.
Згідно п.п. 3.3.3, 3.3.5. Генерального договору, позичальник зобов'язаний забезпечити сплату процентів в розмірі, передбаченому у відповідних Додаткових договорах, та забезпечити повернення кредиту, в розмірах та строках, визначених Додатковими договорами до цього Договору.
Пунктом 4.1. Генерального договору визначено, що у разі прострочення позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій, він зобов'язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 1 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що зобов'язання, передбачені Генеральним договором № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р., та Додатковими договорами про надання відновлювальної кредитної лінії № 1 та № 7, що були укладені в рамках Генерального договору, виконані не були, у зв'язку з чим, позивач звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" про стягнення заборгованості.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.10.2013р. у справі № 678/13, позов ПАТ "Укрсоцбанк" до TOB "Монарх Рітейл Україна" про стягнення заборгованості було задоволено частково. Стягнуто з TOB "Монарх Рітейл Україна" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за Додатковим договором № 1 від 12.07.2011 року про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. в сумі 42618567,36 грн. та заборгованість за Додатковим договором № 7 від 11.07.2012 року про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. в сумі 6426975,22 грн.
26.11.2013р. Господарським судом м. Києва у справі № 910/21917/13 видано накази про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.10.2013р. у справі № 678/13.
Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання TOB "Монарх Рітейл Україна" взятих на себе зобов'язань за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р., заборгованість позичальника складає, станом на 11.10.2013р., 42618567,36 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 39 791 914,77 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 1223056,50 гри., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1578358,17 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 25218,30 грн., інфляційні витрати за відсотками в розмірі 19,62 грн.
Також, внаслідок неналежного виконання TOB "Монарх Рітейл Україна" взятих на себе зобов'язань за Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р., заборгованість позичальника складає, станом на 11.10.2013р., 6426975,22 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 6 000 000,00 гри., заборгованість за відсотками в розмірі 184 170,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 238 666,67 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 4135,14 грн., інфляційні витрати за відсотками в розмірі 3,41 грн.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р., 11.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" як іпотекодавцем в особі генерального директора Зоренка А.А., який діяв на підставі статуту, протоколу № 1 загальних зборів учасників від 12.03.2008 та протоколу № 12 загальних зборів учасників від 24.06.2011, що виступає майновим поручителем за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" (клієнт) за Генеральним договором № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011 (Основне зобов'язання), було укладено Іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 3576.
Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання клієнтом зобов'язань за Основним зобов'язанням наступне нерухоме майно: нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 41 в літ. А), загальною площею 84,70 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Панківська, будинок 18, що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного між іпотекодавцем та ТОВ "Спільне Українсько-Російське підприємство "Пальміра Рута", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 24.12.2008 р. (предмет іпотеки).
Пунктом 1.2 Іпотечного договору, іпотечна вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 1 746 000,00 грн.
Як вбачається із умов Іпотечного договору, пунктом 1.4. визначено зміст та розмір основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, зокрема, повернення кредитних коштів, сплата процентів за користування кредитом, в розмірі та порядку, визначеному договором, яким обумовлено Основне зобов'язання та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному договором, яким обумовлено Основне зобов'язання, а також сплата неустойки.
Пунктом 4.6. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки і рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до Висновку про незалежну оцінку майна від 18.11.2013 року, наданому суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" (сертифікат № 12021/11 від 09.06.2011 р.) в рамках Звіту про незалежну оцінку майна, ринкова вартість предмету іпотеки складає 1 860 000,00 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, з рахуванням ПДВ, що становить 310 000,00 (триста десять) грн.
На виконання положення ст. 35 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення, позивачем 25.07.2013 року надіслана відповідачу та третій особі письмова вимога, в якій останнім запропоновано погасити заборгованість за Кредитними договорами, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги у тридцяти денний строк з моменту її отримання Банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач, вказує, що протягом встановленого тридцятиденного строку вимоги банку залишилася без задоволення, у зв'язку з чим позивач набув право, у відповідності до ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
У зв'язку з викладеним вище, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд:
в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в розмірі 1 550 000,00 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а саме: часткової заборгованості за тілом кредиту за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12 липня 2011р., що був укладений в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11 липня 2011р., звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв.м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять), за іпотечним договором від 11 липня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3576, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" ;
визнати за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" право власності на нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв. м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять), реєстраційний запис від 14 січня 2009 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записано у реєстрову книгу № 46и-133 за реєстровим № 3909-П, ринкова вартість яких становить 1 860 000,00 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням ПДВ в розмірі 310 000,00 (триста десять) грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Як встановлено судом вище, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.10.2013р. у справі № 678/13, позов ПАТ "Укрсоцбанк" до TOB "Монарх Рітейл Україна" про стягнення заборгованості було задоволено частково. Стягнуто з TOB "Монарх Рітейл Україна" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за Додатковим договором № 1 від 12.07.2011 року про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. в сумі 42618567,36 грн. та заборгованість за Додатковим договором № 7 від 11.07.2012 року про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. в сумі 6426975,22 грн.
26.11.2013р. Господарським судом м. Києва у справі № 910/21917/13 видано накази про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.10.2013р. у справі № 678/13.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
Враховуючи приписи вищевикладеної норми, факт наявності заборгованості позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" за Додатковим договором № 1 від 12.07.2011 року про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. в сумі 42618567,36 грн. та заборгованість за Додатковим договором № 7 від 11.07.2012 року про надання відновлювальної кредитної лінії в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. в сумі 6426975,22 грн. встановлюється судом згідно наявних в матеріалах справи доказів.
З наданих позивачем доказів, а саме банківських виписок про рух коштів на позичковому рахунку позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна", вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти ТОВ "Монарх Рітейл Україна", тоді як позичальник свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів у повному обсязі за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р. та Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р. в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р. належним чином не виконав.
Позивач вказує, що станом на 11.10.2013р., внаслідок неналежного виконання TOB "Монарх Рітейл Україна" взятих на себе зобов'язань за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р., заборгованість позичальника складає 42618567,36 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 39 791 914,77 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 1223056,50 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1578358,17 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 25218,30 грн., інфляційні витрати за відсотками в розмірі 19,62 грн. та внаслідок неналежного виконання TOB "Монарх Рітейл Україна" взятих на себе зобов'язань за Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р., заборгованість позичальника складає 6426975,22 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 6 000 000,00 гри., заборгованість за відсотками в розмірі 184 170,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 238 666,67 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 4135,14 грн., інфляційні витрати за відсотками в розмірі 3,41 грн.
Факт наявності заборгованості позичальника за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р., а саме: за кредитом в розмірі 39 791 914,77 грн., за відсотками в розмірі 1223056,50 грн. та заборгованості за Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р., а саме: за кредитом в розмірі 6 000 000,00 гри за відсотками в розмірі 184 170,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Суд, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р., встановив, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту складає 1551366,96 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків складає 24872,87 грн.
Також, суд, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків за Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р., встановив, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту складає 235397,27 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків складає 4071,28 грн.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за відсотками нарахованих за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р. Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р., судом встановлено інфляційні втрати складають від'ємний показник.
Таким чином, заборгованість позичальника за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12.07.2011р., складає 42591211,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 39 791 914,77 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 1223056,50 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1551366,96 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 24872,87 грн., та заборгованість позичальника за Додатковим договором № 7 про надання відновлювальної кредитної лінії від 11.07.2012р. складає 6423638,55 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 6 000 000,00 гри., заборгованість за відсотками в розмірі 184 170,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 235 397,27 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 4071,28 грн.
Водночас, суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв.м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять), за іпотечним договором від 11 липня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3576, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в розмірі 1 550 000,00 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а саме: часткової заборгованості за тілом кредиту за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12 липня 2011р., що був укладений в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11 липня 2011р.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором № 06.3-ГД-1 від 11.07.2011р., 11.07.2011 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" як іпотекодавцем відповідно до умов якого, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 41 в літ. А), загальною площею 84,70 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Панківська, будинок 18, що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного між іпотекодавцем та ТОВ "Спільне Українсько-Російське підприємство "Пальміра Рута", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 24.12.2008 р. (предмет іпотеки).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р., іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні ті користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі не виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього божника у порядку встановленому цім законом.
За приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р., у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом встановлено, що пунктом 4.6. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки і рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р., іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.
У відповідності до частини 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р., обрання того чи іншого способу звернення стягнення на предмет іпотеки є правом іпотекодержателя, яке він реалізує на свій розсуд.
Згідно статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р. набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки здійснюється на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого дорівнюється відповідне застереження у договорі іпотеки.
Посилання відповідача на те, що умовами Іпотечного договору від 11.07.2011р. не передбачено можливості поєднання звернення стягнення за рішенням сду разом із переходом права власності, а про перехід права власності сторони відповідний договір або застереження не укладали, визнаються судом безпідставними, оскільки, пунктом 4.6. Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки і рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Суд, також зазначає, що відповідне застереження було включено сторонами спору до Іпотечного договору від 11.07.2011р. у момент його укладення, тобто в той момент, коли були відсутні будь-які порушення умов Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11 липня 2011р.
Пунктом 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для позбавлення Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судового захисту його права, яке виникло на підставі відповідного застереження у Іпотечному договорі від 11.07.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що реєстрація обтяження предмету іпотеки за Іпотечним договором від 11.07.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек за №32111642 та Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за №32111624.
Предмет іпотеки: нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 41 в літ. А), загальною площею 84,70 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Панківська, будинок 18, належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного між ТОВ "Територія Інвест" та ТОВ "Спільне Українсько-Російське підприємство "Пальміра Рута", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 24.12.2008 р., реєстраційний запис від 14 січня 2009 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записано у реєстрову книгу № 46и-133 за реєстровим № 3909-П.
З положень статті 1 статті 15 Цивільного кодексу України вбачається, що будь-яке суб'єктивне цивільне право, в тому числі таке, що виникло на підставі договору, в тому числі, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, підлягає захисту в суді, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення статті 15 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями частини 2 статті 124 Конституції України, яка передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Такий спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав, як визнання права, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що у разі, якщо такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, іпотекодержатель може реалізувати його у судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на предмет іпотеки.
Також, судом враховано, що за своєю правовою природою право іпотеки, що належить іпотекодержателю має похідну, залежну природу від вимоги, яка забезпечена іпотекою, та нерозривно з нею пов'язано, що підтверджується положеннями ч. 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", якою визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до Висновку про незалежну оцінку майна від 18.11.2013 року, наданому суб'єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" (сертифікат № 12021/11 від 09 .06.2011 р.) в рамках Звіту про незалежну оцінку майна, ринкова вартість предмету іпотеки складає 1 860 000,00 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, з рахуванням ПДВ, що становить 310 000,00 (триста десять) грн.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про оскарження зазначеного висновку експерта, а також докази які б спростовували недостовірність зазначеної у ньому інформації.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 11 липня 2011 року в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в розмірі 1 550 000,00 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а саме: часткової заборгованості за тілом кредиту за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12 липня 2011р., що був укладений в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11 липня 2011р., підлягають задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх Рітейл Україна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. №12, код ЄДРПОУ 37355731) перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) в розмірі 1 550 000,00 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а саме: часткової заборгованості за тілом кредиту за Додатковим договором № 1 про надання відновлювальної кредитної лінії від 12 липня 2011р., що був укладений в рамках Генерального договору № 06.3-ГД-1 від 11 липня 2011р., звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв.м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять) за Іпотечним договором від 11 липня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3576, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. №12, код ЄДРПОУ 35829295) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) на предмет іпотеки - нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв.м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять);
Оціночна вартість предмета іпотеки 1 860 000,00 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням ПДВ в розмірі 310 000,00 (триста десять) грн.
3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) право власності на нежитлові приміщення № 1 (один) по № 7 (сім) (групи приміщень № 41 (сорок один) (в літ. А), загальною площею 84,70 (вісімдесят чотири цілих сімдесят сотих) кв. м., що знаходяться за адресою Україна, місто Київ, вул. Паньківська, будинок 18 (вісімнадцять), реєстраційний запис від 14 січня 2009 року Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записано у реєстрову книгу № 46и-133 за реєстровим № 3909-П.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Інвест" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. №12, код ЄДРПОУ 35829295) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, вулиця Ковпака, будинок 29; код ЄДРПОУ 00039019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 37 200 (тридцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 19.05.2014р.
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2014 |
Оприлюднено | 22.05.2014 |
Номер документу | 38804571 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні