Рішення

від 12.05.2014 по справі 915/318/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа № 915/318/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Боровенко Д.В., довіреність від 01.04.2014р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (юридична адреса: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36; код ЄДРПОУ 32312185; адреса представника: 02232, м. Київ, вул. М. Цвєтаєвої, 8-Б, кв. 22)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» (54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 13, кв. 27, код ЄДРПОУ 38313032)

про: стягнення 2807,36 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» 2807,36 грн., з яких: 2786,25 грн. основного боргу, 19,79 грн. трьох відсотків річних та 01,32 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №13/06/03 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 18.06.2013р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати наданих послуг.

12.05.2014р. за вх.№8324/14 від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до якого ТОВ «АТЛ» просить стягнути з ТОВ «Нордстар-С» витрати, пов'язані із забезпеченням явки його представника в судове засідання у сумі 464,96 грн., надавши при цьому копії проїзних документів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.03.2014р. та від 14.04.2014р., які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.

Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

18.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» (Замовник, відповідач) був укладений договір №13/06/03 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, за умовами якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем, у тому числі послуги мийки та прибирання автомобільного транспортного засобу Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами договору.

Згідно з п.2.4 договору оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів, протягом 7 банківських днів після підписання Замовником акта виконаних робіт, на розрахунковий рахунок або до каси Виконавця.

Відповідно до п.3.1.1 договору Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги Виконавця в повному обсязі та у строки, передбачені розділом 2 цього договору.

За п.7.2 договору за порушення строків розрахунків Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка діяла в період нарахування пені.

У відповідності до п.9.1 договору останній набуває чинності з дня його підписання і діє по 31.12.2013р., а в частині гарантій та невиконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання договірних зобов'язань позивачем були надані відповідачу обумовлені послуги на загальну суму 2786,25 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконання послуг CY-Y3291-009 від 18.10.2013р., підписаним сторонами, підписи яких скріплено печатками.

Натомість відповідач своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виник борг перед позивачем у розмірі 2786,25 грн.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 2786,25 грн. основного боргу, 19,79 грн. трьох відсотків річних за період з 30.10.2013р. по 24.01.2014р. та 01,32 грн. пені за період з 30.10.2013р. по 24.01.2014р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарським судом виходячи з наявних матеріалів справи встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №13/06/03 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 18.06.2013р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Іншого відповідачем не доведено.

Жодні докази погашення відповідачем наявного боргу в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не надані.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «АТЛ» про стягнення з відповідача 2786,25 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки пені та трьох відсотків річних, надані позивачем до суду в додатку до позовної заяви, вважає їх обґрунтованими.

З огляду на вищенаведене, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «АТЛ» в частині стягнення з відповідача 01,32 грн. пені та 19,79 грн. трьох відсотків річних.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «АТЛ» є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Водночас 12.05.2014р. за вх.№8324/14 від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, відповідно до якого ТОВ «АТЛ» просить стягнути з ТОВ «Нордстар-С» витрати, пов'язані із забезпеченням явки його представника в судове засідання у сумі 464,96 грн., надавши при цьому копії проїзних документів.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Заявлене клопотання обґрунтоване ст.ст. 44, 49 ГПК України, якими передбачено, зокрема, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою .

Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 17.03.2014р. (про порушення провадження у справи) та від 08.04.2014р. (про відкладення розгляду справи) явка представника позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалась. В порядку ст. 30 ГПК України представник позивача у судове засідання також не викликався.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених 464,96 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» витрат, пов'язаних із забезпеченням явки його представника в судове засідання у сумі 464,96 грн. - відмовити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» (54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 13, кв. 27, код ЄДРПОУ 38313032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 32312185) 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. основного боргу, 01 (одну) грн. 32 коп. пені, 19 (дев'ятнадцять) грн. 79 коп. трьох відсотків річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 19 травня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська