Рішення

від 22.05.2014 по справі 477/3687/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/3687/13-ц

Провадження № 2/477/267/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі - Федоровській Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

В с т а н о в и в:

20 грудня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 16,33 га, що розташована на території Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

В обґрунтування цих вимог вказувала, що на випадок своєї смерті батько залишив на її користь заповіт, яким заповідав їй вищевказану земельну ділянку. За оформленням своїх спадкових прав вона звернулася до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно їй було відмовлено у зв'язку з неподанням правовстановлюючого документу - Державного акту на право власності на земельну ділянку. Оскільки вказаний документ було загублено, то вона позбавлена можливості нотаріально оформити свої спадкові права, через що звернулася до суду із цим позовом.

Представник позивачки ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою, в якій позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі та просила справу розглянути у їх відсутності.

Відповідач Шевченківська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області звернулася до суду із заявою, в якій вказала про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи тим, що заповіт батьком був написаний під впливом обману позивачки. За батьком вона доглядала до моменту смерті, а тому батько не міг написати вказаний заповіт. Висловила наміри про оскарження дійсності заповіту в подальшому.

Дослідивши письмові докази в межах заявлених вимог, суд встановив, що згідно даних відділу Держземагентства у Жовтневому районі Миколаївської області від 14.06.2013 року, за громадянином ОСОБА_4 в межах території Шевченківської сільської ради зареєстрований державний акт від 21.10.203 року на площу 16,33 га кадастровий номер 4823384700:05:000:0112 серія МК № 047490, № реєстрації 384 (а.с. 34).

За даними свідоцтва по смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області здійснено актовий запис про смерть за № 849 від 30.05.2012 року (а.с. 14).

Відповідно до заповіту, посвідченого нотаріусом 5 липня 207 року, ОСОБА_4 заповідав належну йому земельну ділянку площею 16,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Шевченківської сільської ради Жовтневого району ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23).

За даними спадкової справи № 29/2012 року, заведеної приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6, після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернулися доньки спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 37-61).

Підстави, з яких позивачка була змушена звернутися до суду із цим позовом підтверджуються листом нотаріуса від 25.06.2013 року № 165/02-14/29-2012, яким ОСОБА_1 роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно (а.с. 30).

Відповідно до п.4.15. Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Однак, як вказує позивачка, Державний акт відносно прав спадкодавця щодо цієї земельної ділянки було втрачено, що позбавляє позивачку оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Посилання відповідачки ОСОБА_3 на недійсність заповіту не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки з цього приводу, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, суду на момент розгляду справи не були подані будь-які докази.

Враховуючи наведене, та встановивши, що позивачка відповідно до ст.ст. 1233-1236 ЦК України є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 за заповітом, яким заповідано їй вищевказану земельну ділянку, та неможливість оформлення позивачкою спадкових прав щодо цього майна за вищевказаних обставин, на підставі ст. 16 ЦК України, суд вважає, що цивільне право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на вищевказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 11, 209, 212- 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею 16,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками справи, що не були присутні при його проголошенні - у той самий строк з дня отримання копії вказаного рішення.

Суддя Л.М. Семенова