Постанова

від 16.06.2009 по справі б11/318-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б11/318-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 червня 2009 р.                                                                                    № Б11/318-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Заріцької А.О.,

Панової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Бориспільської об'єднаної  державної податкової інспекції  Київської області

на ухвалута постановувід 17.12.2008від 22.10.2008  господарського суду Київської області

у справі господарського суду№ Б11/318-08Київської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Екон", м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ" с. Чубинське

провизнання банкрутом,

ліквідаторарбітражний керуючий Крупка Богдан Григорович,

за участю представників сторін:

ліквідатора  Крупка Б.Г. –Павлюков К.Ю. (дов. від 11.05.2009);

встановив:

          Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2008 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Екон" порушено провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду Київської області від 22.10.2008 (суддя Мальована Л.Я.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Крупку Б.Г., якого зобов'язано за результатами роботи подати суду звіт та ліквідаційний баланс, подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.008 (суддя Мальована Л.Я.) затверджено звіт ліквідатора Крупки Б.Г. та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ". Ліквідовано ТОВ як юридичну особу. Зобов'язано Державного реєстратора за місцезнаходженням банкрута внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ" . Провадження у справі припинено.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Бориспільська ОДПІ, яка просить постанову від 22.10.2008 та ухвалу від 17.12.2008 господарського суду Київської області скасувати, зазначений позов залишити без розгляду. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 7, 14, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується  їх прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника (ч.1 ст.23 Закону).

Відтак, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

          Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження постанов про визнання боржника банкрутом в порядку ст. 107 ГПК України, як судових актів за наслідком прийняття яких змінюється правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати  податкові зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою ТОВ "Полі-Екон". Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість за договором про надання консультативних послуг № 17/03 від 17.03.2008 у розмірі  950 000,00 грн., що підтверджується   актом здачі приймання послуг від 17.04.2008, актом звірки від 30.04.2008 та визнаною боржником претензією від 20.05.2008 № 20-05/08 (а.с. 8-12).

          На підтвердження факту відсутності боржника та його керівних органів за юридичною адресою: Київська область, с. Чубинське, вул. Липнева, 1,  ініціюючий кредитор посилається на акт незнайдення від 03.09.2008, складений директором ініціюючого кредитора (а.с. 13) та лист Бориспільської ОДПІ від 26.09.2008 (а.с. 15).

Постановою суду від 22.10.2008 ТОВ "Інтергруп-АГ" визнано банкрутом з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено  ліквідатора.

Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора документально підтверджуються, зокрема платіжною вимогою, яка Філією АКБ "Меркурій" повернута без виконання. Акт від 03.09.2008 підтверджує відсутність боржника за юридичною адресою. Також незнаходження боржника підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб-підприємців.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд Київської області при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом належним чином не перевірив належність доказів безспірності вимог до боржника, відсутності боржника за місцезнаходженням, які відповідно до ст. 52 Закону є підставою для порушення провадження у справі  про банкрутство відсутнього боржника.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набув чинності  з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (п.7 ст.19 Закону).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявний у матеріалах справи акт незнайдення від 03.09.2008, складений ініціюючим кредитором (а.с. 13 не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.10.2008, на який посилається господарський суд Київської області у своїй постанові, містить запис  про місцезнаходження ТОВ "Інтергруп-АГ":  Київська область, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, та не містить запису щодо незнаходження боржника за місцезнаходженням (а.с. 27).

Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що  вищевказані норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Окрім того, ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Застосовуючи зазначені положення Закону, слід виходити із системного аналізу норм Закону, зокрема положень ст. 1, якими дано визначення поняття "безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (абзац восьмий статті 1 Закону).

Таким чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Перелік цих документів міститься в п. 8 ст. 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Як вбачається із змісту заяви про порушення справи про банкрутство та додатків до неї, ініціюючий кредитор обґрунтовував безспірність своїх вимог визнанням боржником суми боргу згідно акту здачі приймання послуг від 17.04.2008, акту звірки від 30.04.2008 та визнаною боржником претензією від 20.05.2008 № 20-05/08 (а.с. 8-12). За змістом поданих матеріалів вбачається, що заявник до державної виконавчої служби з заявою про порушення виконавчого провадження за визнаною претензією не звертався. Доказів подання грошових вимог, підтверджених виконавчими документами для порушення провадження у справі суду не надав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що визнана у встановленому порядку претензія  виключена з переліку документів за якими проводиться виконання органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень, який набрав чинності з 14.04.2006. Отже, з дати набрання чинності названим законом претензія до боржника та її визнання боржником не приймаються органами ДВС як виконавчі документи.  

Зважаючи на вищенаведене, посилання  у постанові суду на повернене без виконання платіжне доручення про примусове стягнення боргу з ТОВ "Інтергоруп-АГ" також не може бути належним доказом безспірності вимог ініціюючого кредитора, оскільки Філія АКБ "Меркурій" повернула його на підставі п. 5.3 Постанови Правління НБУ віл 21.01.2004 № 22, відповідно до якого примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд не дослідивши обставин безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора,  належності доказів відсутності боржника за адресою місцезнаходження,  подання (неподання) до органів державної податкової служби податкових декларацій, дійшов передчасного висновку про подальший розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ" банкрутом в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 17.12.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Оскільки, підставою проведення ліквідаційної процедури у справі №Б11/318-08 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-АГ" є постанова про відкриття ліквідаційної процедури від 22.10.2008, яку підлягає скасуванню, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про безпідставне проведення ліквідаційної процедури боржника та незаконність винесення ухвали, яка підсумовує хід ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119  - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної  державної податкової інспекції  Київської області задовольнити частково.

Постанову від 22.10.2008 та ухвалу від 17.12.2008 господарського суду Київської області у справі № Б11/318-08 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                 М.І. Хандурін

Судді                                                                                          А.О. Заріцька

І.Ю. Панова