Рішення

від 12.06.2009 по справі 16/1416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "12" червня 2009 р.                                                          Справа №  16/1416

Господарський суд Черкаської області в складі:  головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В.,  за участю представників сторін:

позивача:  Пастухов О. В. - за довіреністю;  

відповідача: Шахлін Д.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту АКІБ "Укрсиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Авто"  про стягнення  483 319,05  грн.

ВСТАНОВИВ:

    Позивачем заявлено позов про дострокове стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 460 000,00 грн., 18 093,34 грн. відсотків, 225,71 грн.  пені за прострочення сплати відсотків та 5 000,00 грн. неустойки за порушення умов договору, а  всього на загальну  суму 483 319,05 грн. на підставі кредитного договору № 11389299000 від 01.09.2008 року, укладеного між сторонами. У  судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав  повністю та просить їх задовольнити.  

     Відповідач проти задоволення позову не заперечив, але просить надати відстрочку у виконанні рішення на три місяці з підстав скрутного економічного становища підприємства.

          Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

   У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У відповідності до ч. 3 ст. 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.                  01 вересня 2008 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір                      № 11389299000 (далі- кредитний договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 460 000,00 грн.  строком  з 01.09.2008 року по  29.08.2009 року на поповнення обігових коштів ( п. 1.2 та 1.4. кредитного договору). Згідно п. 1.5. кредитного договору кредитні кошти видаються позичальнику шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача № 26002032062400 для подальшого використання за цільовим призначенням, або шляхом оплати банком платіжних документів позичальника за спеціальною домовленістю.

    У відповідності до п. 1.3.1. та 1.3.2. кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами відповідач повинен сплачувати позивачу 24 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, проценти нараховуються за ставкою 48 % річних. Нарахування процентів здійснюється в останній робочий день поточного місяця методом факт/360 за весь період користування коштами на суму заборгованості. Відповідач повинен сплачувати проценти з 01 по 10 число місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.  ( п. 1.3.4, 1.3.5)

     Доказів про зміну цих умов кредитного договору сторони у справу не надали.

  Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк надає кредит, а позичальник зобов'язується повернути його та сплатити за користування кредитними коштами відсотки на умовах договору.  Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано, договір сторонами виконувався.

  За доводами  позивача відповідач  отримав кошти, передбачені  кредитним договором у сумі 460 000,00 грн. на свій поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 18130 від 01.09.2008 року ( а.с. 31).

        Заперечень з приводу неотримання кредитних коштів відповідач суду не надав.

 Кредитний договір сторонами укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому згідно ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належними чином та в установлений договором строк.

  За доводами позивача, відповідач з лютого 2009 року почав допускати прострочення сплати процентів. Так, за розрахунками позивача, сума прострочених процентів  за кредитом у відповідача становить 18 093,34 грн. за період з лютого по березень 2009 року. Доказів про сплату процентів відповідач суду не надав, а тому позов у цій частині підлягає до повного задоволення. Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

  У відповідності до п. 5.5. та 11.1. кредитного договору, у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту, сплати процентів  більш ніж на 5 календарних днів, позивач має право змінити термін погашення кредиту і визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважаться таким, що настав, а кредит-обов"язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. При  цьому позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново терміну у повному обсязі.

   З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу претензію-вимогу (а.с.19) про дострокове витребування кредиту та процентів № 11203/34/3/369 від 02.03.2009 року про те, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору банком було прийнято рішення про дострокове стягнення всього кредиту. Позивач просив відповідача повернути борг по кредиту до 17.03.2009 року. Вимога банку залишилася без задоволення, з чого і виник спір.                   За доводами позивача, строкова заборгованість по кредиту у відповідача складає     460 000,00 грн. Доказів про проведення розрахунку за кредитом відповідач суду не надав. Умови договору про право позивача на дострокове стягнення боргу по кредиту були погоджені обома сторонами, умови про порядок визнання нового терміну погашення боргу по кредиту позивачем виконані, а тому до стягнення з відповідача примусовому порядку підлягають як  заборгованість по кредиту (460 000,00 грн.), так і заборгованість по відсотках ( 18 093,34 грн.).

   Згідно  п. 7.1  кредитного договору,  за порушення відповідачем термінів повернення кредиту або процентів за кредит, відповідач повинен сплатити позивачу пеню з розрахунку 24% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу методом факт/360, проте визначено, що такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

         У відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня встановлюється за домовленістю сторін у договорі, однак розмір пені, що сплачується від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

      З 30.04.2008 року подвійна облікова ставка НБУ становить 24%.

     У відповідності до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, а згідно ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинено через 6 місяців після виникнення прав на стягнення пені.

          За розрахунками, наявними у справі, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків  сплати процентів за лютий і березень 2009 року 225,71 грн.

      Розрахунок зроблено вірно та у відповідності до умов договору і обставин справи. Позов в цій частині підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача слід стягнути 225,71 грн. пені.

    У відповідності до п. 7.6. кредитного договору, за порушення умов кредитного договору, зокрема,  п. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7. відповідач повинен сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 5 000,00 грн. Суд вважає, що сторони фактично погодили сплату штрафу в сумі 5000,00 грн., оскільки у відповідності до ст. 231 ГК України розмір санкцій може визначатися у певній визначеній грошовій сумі і штраф на відміну від пені виплачується одноразово, а не розраховується за кожний день прострочення платежу.

     У відповідності до пояснення представника позивача, підставою для застосування штрафу  до відповідача стало порушення відповідачем умов п. 4.8.  кредитного договору в частині незабезпечення надходження відповідачем на його рахунки у позивача коштів у сумі 100 000,00 грн. за календарний місяць.

      Оскільки дане порушення стосується умови кредитного договору, викладеної у п. 4.8., який не передбачений як підстава для застосування штрафу згідно п. 7.6. кредитного договору, то підстав для застосування штрафу в даному випадку немає. В цій частині позову  позивачу слід відмовити повністю.

  За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 460 000,00 грн. боргу по кредиту достроково, 18 093,34 грн. відсотків за користування кредитом та 225,71 грн. пені за прострочення сплати відсотків, а всього - 478 319,05 грн., а в частин стягнення штрафу в сумі 5 000,00 грн. - у задоволенні позову слід відмовити повністю.

       Клопотання  відповідача про відстрочення сплати боргу суд залишає без задоволення, оскільки відповідачем не надано ніяких підтверджуючих даних про перебування підприємства у скрутному становищі та доказів того, що через три місяці борг перед позивачем може бути погашено.                 На підставі статті 49 ГПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог,  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито лише        в сумі 4 783,19 грн. та  306,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. 49, 81-83 ГПК України,

                                             ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось- Авто", ідентифікаційний код 33283323, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги,70 на користь  Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк", ідентифікаційний код 09807750, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27, МФО 351005  ---- достроково заборгованість за кредитом в сумі  460 000,00 грн.,                   18 093,34  грн. відсотків, 225,71 грн.  пені за прострочення сплати кредиту, 4 783,19

   державного мита та 306,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог ( стягнення 5 000,00 грн. штрафу) - у позові  відмовити повністю.

Наказ видати.     

    Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

      СУДДЯ                                                                                            Н.М. Спаських